Азотний холдинг Фірташа Ostchem збільшив виробництво добрив на 19,5% у 2023

Автор

Дмитро Мухін

Обсяг виробництва мінеральних добрив заводів азотного холдингу Ostchem, який входить у Group DF, у 2023 році зріс на 19,5% та становить 2,1 млн тонн. При цьому Черкаський «Азот» виробив 1,56 млн тонн мінеральних добрив (зростання на 39,63%), а «Рівнеазот» – 528 тис. тонн. (спад – 10,81%).

Ключовими добривами, які виготовляли підприємства Ostchem, стали карбамід, КАС та аміачна селітра.

Аміачної селітри за рік було вироблено 835,9 тис. тонн (+ 60,5% порівняно з попереднім роком), КАС – 572,7 тис. тонн (+ 130%), карбаміду – 447,1 тис. тонн (+ 145%). Обсяги виробництва традиційно експортного добрива ВАС (випускається на «Рівнеазот») знизилися вдвічі, до 102 тис. тонн.

«Ринок добрив відновлюється, однак імпорт азотних добрив зріс у рази та не дає нам можливості завантажити заводи повністю. Усупереч складній ситуації в аграрному секторі, вимушеним зупинкам заводів через військові дії, все ще високі ціни на газ та аномально високі обсяги імпорту в Україну за демпінговими цінами, Ostchem у 2023 році почав відновлювати обсяг виробництва. Ми повністю закривали попит з боку аграріїв навіть у періоди пікових навантажень», – наголосив керівник азотного бізнесу Ostchem Сергій ПАВЛЮЧУК .

У 2023 році холдинг Ostchem подвоїв обсяги виробництва КАС – найбільш перспективного в Україні виду добрива. КАС посів друге місце за обсягами виробництва, а його частка у продуктовому портфелі OSTCHEM становила 27,3%.

У стратегічних планах холдинга – будівництво нових цехів, нових заводів. Мова йде про інвестиції у нові, енергоефективні виробництва добрив, а також запуск виробництва нових продуктів, таких як AdBlue, промислові гази, продукти нафтохімії.

Важлива особливість минулого року – критичний обсяг імпорту, який завозиться в Україну за демпінговими цінами. Порівняно з 2022 роком імпорт мінеральних добрив до України зріс у 1,9 раза, досягнувши показника у 1,99 млн тонн. Наприклад, імпорт карбаміду протягом року зріс у 3,7 раза, склавши 501 тис. тонн.

Критичне зростання імпорту мінеральних добрив із країн «дружніх» до рф не дозволило вийти на довоєнний рівень виробництва.

За даними Євростату, загальний обсяг імпорту азотних добрив до ЄС у 2022-2023 роках зріс на 34%, при цьому на росію припадає близько третини цього імпорту.

«Колосальний потік дешевих білоруських та російських добрив потрапляє в Україну двома каналами: перший – з дружніх до агресора країн колишнього СРСР. Другий новий канал – реекспорт білоруських та російських добрив із країн ЄС. Значна частина цих добрив попри санкції потрапляє і в Україну, повільно «вбиваючи» українського виробника та робочі місця українців», – коментує керівник з корпоративних комунікацій Group DF Олег АРЕСТАРХОВ.

На його думку, за новим трендом стоїть не лише бажання рф розширювати ринки збуту, а й стратегічний план: поставити країни ЄС та Україну в залежність від своїх добрив.

Не витримуючи конкуренції з дешевим імпортом, багато підприємств ЄС зупиняються, простоюють і підприємства українського хімпрому – такі як ОПЗ, «Сумихімпром».

У країнах США та ЄС вже розроблені заходи зі «зниження залежності» від добрив, зерна та іншої продовольчої продукції з рф. В Україні формально діє ембарго на ввезення російських та білоруських добрив.

«Тим не менш, добрива з цих країн та країн, які купують дешевий газ у рф, продовжують постачатися. В результаті наш ринок завалений дешевим імпортом, Україна має справу з критичним демпінгом. На жаль, у 2023 році ми так і не побачили зрозумілих жорстких економічних кроків влади щодо захисту українського ринку та національного виробника. Імпорт добрив у країну зростає набагато швидше, ніж внутрішнє виробництво. Внутрішнє виробництво зросло приблизно на 20%, а імпорт – майже на 100%. Україні потрібно вчитися краще захищати свої інтереси. Це – головний висновок року для української хімії та українського уряду», – зазначив Арестархов.