В інтерв’ю 
Ольга Кошарна, незалежна експертка з ядерної енергетики, назвала три чинники, через які повернення ЗАЕС до повноцінної роботи в українській енергосистемі може розтягнутися на багато років, навіть якщо рашисти не наважаться на теракт на атомній станції.
Ольга Кошарна, незалежна експертка з ядерної енергетики
По-перше, за оцінками Кошарної, ЗАЕС не може повноцінно працювати без Каховського водосховища. Водночас, відповідно до попередніх оцінок Юлії Свириденко, міністра економіки України, на відновлення дамби Каховського водосховища піде щонайменше п’ять років.
По-друге, рашисти перед відступом з території ЗАЕС, вочевидь, викрадуть усе обладнання, яке вдасться демонтувати, включно з головними циркуляційними насосами. Раніше окупанти перед втечею розікрали або знищили значну частину техніки та обладнання ЧАЕС, яку вони окупували на початку повномасштабного вторгнення.
По-третє, величезна територія ЗАЕС зі значною кількістю споруд, комунікацій і систем потребує ретельного й тривалого дослідження на наявність вибухонебезпечних предметів і розмінування.
«Парогенератори енергоблоків ЗАЕС виробляються тільки в Росії. І якщо в них виявляться ушкодження, що не підлягають ремонту, замінити їх не вдасться. У зв’язку із цим є ризик втрати шостого й п’ятого блоків, які всупереч регламенту надто довго працювали в стані гарячого зупинення», — окремо попереджає Ольга Кошарна.
Співрозмовниця підсумовує, що в будь-якому разі процес повернення станції до повноцінної роботи в енергосистемі України не буде швидким, і прогнозувати на скільки років він розтягнеться — невдячна справа.
Водночас не можна виключати, що рашисти наважаться на незворотне знищення реакторів ЗАЕС.
«Таке можливо, якщо вони доведуть до розплавлення активної зони реакторів. У такому разі на станцію чекає зняття з експлуатації. Цей процес триватиме від 50 років і більше», — попереджає Кошарна.
У будь-якому разі Україні доведеться в наступні роки рахуватися з дефіцитом електроенергії, який буде особливо відчутним у зимовий період. Адже на ЗАЕС — найбільшу атомну станцію у Європі — припадала орієнтовно п'ята частина загального річного виробництва електроенергії в Україні. Відповідно віялові відключення електроенергії можуть повертатися разом із холодами.
