Бронювання працівників під час війни: алгоритм дій

З початком повномасштабного вторгнення рф в Україну і оголошенням мобілізації механізм бронювання працівників зазнав нормативних змін.

Тепер бронюють не тільки держслужбовців, а й цивільних людей, які працюють на підприємства, що задовольняють потреби ЗСУ та населення країни.

розібралось у процедурі подання на бронювання, кого він стосується та кому можуть відмовити.

У порядку визначається, які дії необхідно зробити для бронювання працівників.

1. визначити суб’єкта подання пропозиції.
2. скласти лист – обґрунтування (довільна форма)
3. заповнити Додаток № 1 до Постанови № 194.
4. подати документи (п.п. 2, 3) до державного органу згідно п. 1 цього алгоритму.
5. здійснення державним органом дій згідно Постанови № 194.
6. отримання витягу з наказу Міністерства економіки.

Головне завдання в алгоритмі, за словами адвоката, — визначити суб'єкт, до кого слід подати заявку на бронювання та сформулювати пропозицію.

«Зазвичай це орган центральної влади — профільне міністерство чи відомство. Наприклад, для аграрного підприємства, це звісно ж Мінагрополітики. З приводу IT-вців треба звертатись до Мінфицри», — пояснив Казак.

В обгрунтуванні, до якого додається перелік осіб, зазначається, якою діяльністю займається те чи інше підприємство, на якому працюють подані в заявці працівники, яке значення має ця діяльність для підтримки ЗСУ і яку роль грають конкретні люди, внесені в список.

Список людей складається на розсуд працедавця: він визначає, які критичні для підприємства працівники, а які ні.

Після цього відповідний орган влади розглядає прохання і ухвалює рішення — схвалити чи відмовити у бронюванні.

«Якщо це позитивне рішення — пропозиція направляється до Мінекономіки, який уповноважений ухвалювати наказ про бронювання працівників певного підприємства чи галузі. Далі Мінекономіки погоджує наказ і направляє документ в Міноборони протягом одного дня. Копію чи витяг з наказу направляють керівнику підприємства — разом з переліком осіб цей документ і є підтвердженняа, що заброньовані особи не підлягають призову на термін бронювання», — наголосив адвокат.

Експерт наголосив, що якщо раніше кінцевий документ про бронювання видавався військкоматами, сьогодні це питання спростили і вирішили, що для окремого статусу достатньо наказу Мінекономіки.

Читайте також:

На Закарпатті 50 «айтівців» звільнили від мобілізації – чому так сталося

«Бронювання застосовується, коли працівник має більшу цінність на своєму місці, ніж у лавах Збройних сил. Іншими словами, якщо його не буде — не працюватиме підприємство, яе обслуговує важливі потреби ЗСУ ж населення під час війни», — пояснив адвокат.

З одного боку, згідно з ст. 25 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють:

• в органах державної влади;
• в органах місцевого самоврядування;
• на підприємствах, в установах, яким встановлено мобілізаційні замовлення.

Крім мобілізаційних завдань, підставою для бронювання може бути задоволення потреб ЗСУ та населення.

Бронювати працювників також можуть уповноважені банки, які залучаються до роботи в умовах воєнного стану.

Також окремо передбачена й можливість бронювання ще двох категорій військовозобов’язаних: водіїв, які здійснюють перевезення для потреб ЗСУ, гуманітарних вантажів, а також працівників підприємств залізничного транспорту.

Водночас дехто з працівників може отримати відмову — у випадку, якщо він володіє дефіцитною військовою спеціальністю, яка потрібна зараз армії. Такі спеціальності були визначені у Листі Міноборони № 220/1469 від 11 березня 2022 р.,

«Зазвичай це кваліфіковані вояки з дефіцитними спеціальностями. Тоді Міноборони не погоджує наказ Мінекономіки і відповідно особа не бронюється», — пояснив експерт.

Бронювання дає відстрочку від призову на службу в ЗСУ. Працівник зі списку, затверджений Міноборони, залишається на робочому місці.

Також заброньований працівник має право виїзду закордон, оскільки він на певний час не підлягає мобілізації. У цьому випадку працівник має пред'явити витяг про відстрочку від призову та повідомлення про зарахування на спеціальний військовий облік.

Більше ніяких пільг не з'являється.

"Його бронюють для того, щоб він працював. Якщо він звільниться питання піднімається про скасування бронювання. Відповідно він не матиме такого значення, яке мав для бронювання», — пояснив експерт.

За законом, у рішенні Мінекономіки зазначається, що строк дії відстрочки не може перевищувати шість місяців.

За потреби потім питання бронювання вирішується повторно, і статус продовжується.

Відстрочка від призову підлягає анулюванню у разі:

1. закінчення строку її дії;
2. завершення виконання або скасування завдання підприємству, установі, організації щодо задоволення потреб ЗСУ, інших військових формувань, населення;
3. ліквідації органу державної влади, іншого державного органу, підприємства, установи, організації;
4. звільнення військовозобов’язаного з органу державної влади, іншого державного органу, підприємства, установи, організації.

На практиці, зазначив адвокат, інколи вимагають робити спеціальні посвідчення про бронювання у військоматі.

«Проте це перебільшення з боку контролюючих органів — воно не грунтується на нормах законодавства», — пояснив Казак.

Але керівники вирішують це питання в індивідуальному порядку: хтось намагається довести, що достатньо наказу Мінекономіки, хтось йде до військомату, щоб пошвидше закрити це питання.