Facebook Pixel
Русский военный корабль, иди нах*й.
Пожертвувати на армію
×

Мобілізація на роботі: що робити, якщо в компанію прийшла повістка

Мобілізація на підприємстві і вручення повістки. Фото: Укрінформ

Мобілізація на підприємстві і вручення повістки. Фото: Укрінформ

Закон дозволяє вручення повістки військовозобов'язаним особам за місцем їхньої роботи. Працедавець має чіткі зобов'язання не тільки сповістити, а й проконтролювати явку працівника до військкомату.

Порядок дій керівника підприємства та взаємодії з державними органами у такому випадку передбачений законодавством, а також урядовою постановою № 921 від 7 грудня 2016 року.

Quote«Основний посил закону полягає в тому, що військовий облік на підприємстві — це система дій, що пов'язана з необхідністю збору, опрацювання та накопичення інформації про військовозобов'язаних і обміну даних із державними органами. Це первинна ланка, яка забезпечує збір інформації, надання її до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки», — розповів адвокат «КПД консалтинг» Кирило Казак під час виступу на «URE Club — трудові відносини під час війни».
1

Якщо повістка прийшла на підприємство: дії роботодавця

Першим кроком після отримання повістки на підприємство має стати видання наказу, яким безпосередньо сповіщають осіб про те, що вони зобов'язані з'явитися до Територіального центру комплектування та соцпідтримки (ТЦК СП), тобто колишнього військкомату.

Приєднуйтесь до нас в соцмережах!

Потім довести цей наказ до відома працівників, на яких він поширюється, і забезпечити їхнє прибуття до військкомату.

Quote«Керівник підприємства зобов'язаний проконтролювати прибуття військовозобов'язаного до ТЦК. У разі неявки він має повідомити військомат, що його працівник не з'явився в призначений час», — розповів Кирило Казак.

Алгоритм дій працедавця визначається такими кроками:

Підписуйтесь на нас в Google News!
  • видати наказ щодо оповіщення призовників і військовозобов’язаних про їхній виклик до ТЦК та СП;
  • довести наказ до відома призовників у частині, що стосується забезпечення їхнього прибуття за викликом до ТЦК та СП;
  • у триденний строк надіслати копію наказу до ТЦК та СП;
  • проконтролювати результати сповіщення та прибуття призовників і військовозобов’язаних до ТЦК та СП.

За словами юриста, буває так, що працівник відмовляється від підпису на наказі, яким його повідомляють про необхідність явки до військкомату.

Quote«У цьому випадку доцільно буде скласти акт про відмову від підпису комісійного наказу в присутності трьох осіб і відправити його до ТЦК, оскільки в такому разі ця ділянка є відповідальністю працедавця», — пояснив адвокат.

На практиці виникають ситуації, коли працедавець не хоче вручати повістку працівнику. Тоді виникають два можливі варіанти, вважає Казак.

Quote«По-перше, можливий варіант, коли працівник відсутній із поважної причини, наприклад, перебуває на лікарняному. Другий варіант — невручення повістки через звільнення працівника. Тоді працедавець має звернутися до військкомату та пояснити, що із цієї причини не може вручити документ. Звісно, це тимчасові заходи. Якщо військкомат захоче викликати особу, це не буде перешкодою для того, щоб було забезпечено її явку», — пояснив адвокат.
2

Військовий облік на підприємстві: обов’язки роботодавця

Військовий облік — це складник мобілізаційної підготовки держави, що полягає в цілеспрямованій діяльності держорганів щодо фіксації, накопичення та аналізу військово-облікових даних призовників і військовозобов’язаних із відображенням їх у військово-облікових документах, здійснення контролю за дотриманням правил військового обліку. призовниками і військовозобов’язаними, посадовими особами держорганів, підприємств, установ і організацій.

Обов'язки керівника щодо ведення військового обліку на підприємстві полягають:

  • у забезпеченні виконання військового обов’язку громадянами України;
  • у веденні персонального обліку призовників і військовозобов’язаних;
  • у забезпеченні своєчасного прибуття громадян до призовних дільниць на вимогу ТЦК і СП;
  • у повідомленні в 7-денний строк ТЦК та СП про приймання на роботу та звільнення з роботи призовників і військовозобов’язаних;
  • у перевірці в громадян під час приймання на роботу наявності військово-облікових документів;
  • у повідомленні на вимогу ТЦК та СП військовозобов’язаних і призовників про їхній виклик і забезпеченні їхнього своєчасного прибуття за цим викликом;
  • у складанні й не пізніше 1 грудня поточного року поданні до ТЦК і СП списків громадян, які підлягають приписці до призовних дільниць;
  • у забезпеченні повноти, правдивості та якості обліку всіх військовозобов’язаних і призовників;
  • у підтриманні постійної взаємодії з відповідними ТЦК та СП;
  • в організації періодичної звірки особових карток, списків військовозобов’язаних, списків призовників із записами у військових квитках і посвідченнях про приписку до призовних дільниць;
  • у внесенні в 5-денний строк до особових карток працівників змін, що стосуються сімейного стану, місця проживання, освіти, місця роботи та посади військовозобов’язаних і призовників;
  • у прийманні під підпис від військовозобов’язаних і призовників їхніх військово-облікових документів для подання до ТЦК та СП;
  • у своєчасному оформленні бронювання військовозобов’язаних за підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та воєнний час;
  • у проведенні роз’яснювальної роботи;
  • у повідомленні про військовозобов’язаних і призовників, які порушили вимоги законодавства про військовий обов’язок і військову службу;
  • у веденні журналу перевірок стану обліку військовозобов’язаних і призовників.
3

Мобілізація працівників: дії кадрової служби

Мобілізованим працівникам гарантується:

  • збереження місця роботи;
  • збереження середнього заробітку (ст. 119 Кодексу законів про працю України).

Підставою для збереження місця роботи, посади та середнього заробітку є факт призову або приймання працівника на військову службу за контрактом (який підтверджується наданими власнику або уповноваженому ним органу відповідними довідками, витягами з наказів, повістками, розпорядженнями, витягами з наказів про включення до особового складу військової частини тощо) під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення.

19 липня набрали чинності зміни до ст. 119 Кодексу Законів про працю України. А саме – виключено обовязок зберігати за мобілізованими працівниками середній заробіток.

Quote«Це значить, що середній заробіток зберігався за працівниками до 18 липня 2022 року включно. А після цього – лише місце роботи», — пояснив Кирило Козак.

Також є процедура звільнення, яка передбачає:

1) написання заяви працівником або повідомлення роботодавця про факт мобілізації;

2) видавання наказу про звільнення працівника з роботи у зв’язку з призовом на військову службу внаслідок мобілізації з дня відсутності на роботі зі збереженням місця роботи та середнього заробітку.

4

Хто не підлягає призову

  1. Працівники, котрі заброньовані на період мобілізації та воєнний час;
  2. Військовозобов’язані, яких визнано особами з інвалідністю або, згідно з висновком військово-лікарської комісії, тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я;
  3. Військовозобов’язані, на утриманні яких перебувають троє й більше дітей віком до 18 років, а також повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
  4. Військовозобов’язані, які самостійно виховують дитину до 18 років;
  5. Військовозобов’язані, що займаються доглядом за хворими близькими та особами з інвалідністю;
  6. Жінки та чоловіки, які мають неповнолітню дитину і чоловіка (дружину), що проходить військову службу; жінки та чоловіки, чиї близькі родичі загинули або пропали безвісти під час АТО;
  7. Нардепи, працівники сфери оборони, правоохоронці та певні категорії держслужбовців;
  8. Здобувачі освіти, студенти та викладачі.

Коментарі

Всі новини