Вручення повістки. Особливості процедури та чи можна відмовитись на законних підставах

В Україні продовжується загальна мобілізація, пов'язана з повтомасштабним вторгненням рф. Міністерство оборони заявляє про те, що до ЗСУ мобілізовано 700 тисяч осіб.

розбирався в тому, що таке повістка, які дані вона має містити і хто її має вручати, яка повістка є правичинною та чи бувають випадки, коли можна відмовитись від вручення повідомлення на законних підставах.

Повістка — це письмове офіційне повідомлення про виклик до відповідного державного органу — територіального центру комплектування та соціальної підтримки (колишні військомати), митної служби, податкової інспекції, суду, прокурора, слідчого, розповів у коментарі юрист ЮК «Волхв» Роман Голуб.

Читайте також:

Мобілізація в Україні: що потрібно знати

«Документ адресується конкретній особі із зазначенням точної адреси установи або служб, особи, яка викликає, місця і часу явки. Вказується також мета чи причина виклику, перелік документів, які треба мати при собі, попередження про наслідки неявки. Документ вручається особисто під розписку або надсилається поштою з оповіщенням про її отримання особою», — наголосив юрист.

Положенням про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженим постановою Кабміну від 21 березня 2002 р. № 352 (в редакції постанови від 20 січня 2021 р. № 100) передбачено типову форму повістки, визначену у додатку 5 до положення.

Положенням передбачено перелік осіб, якими може вручатися повістка. Ними можуть бути:

• співробітники військкомату;
• працівники місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування;
• посадові особи районного ТЦКСП;
• роботодавці;
• керівники навчальних закладів;
• співробітники поліції;

За законом, форма повістки має містити у собі такі дані:

• зазначення ЗУ "Про військовий обов’язок і військову службу»;
• дату та час явки;
• найменування районного (міського) ТЦКСП;
• адресу місця розташування призовної дільниці або районного (міського) ТЦКСП;
• дані керівника районного (міського) ТЦКСП;
• військове звання, прізвище та ініціали, місце для підпису;
• додатком до повістки є розписка про її одержання, яка підписується отримувачем повістки.

При відсутності цих відомостей у повістці, вона є такою, виконання якої може підлягати оскарженню отримувачем повістки. Документ може бути вручена після встановлення особи, якій видається документ під розписку.

Читайте також:

Військовий облік жінок в Україні: чи з’явиться обмеження на виїзд за кордон із 1 жовтня

За законом повістка є викликом конкретної особи уповноваженою особою органу влади, із зазначенням органу, який видає повістку, статусу особи, що викликається та місця і часу який призначено для явки. Ці складові є невід’ємними для визнання повістки такою, що підлягає виконанню та передбачає відповідальність за її ігнорування.

Водночас дані, які вносяться до повістки уповноваженим органом, також передбачають процесуальне регулювання. Наприклад, ч.9 ст. 135 кримінально-процесуального кодексу передбачено отримання повістки про виклик не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов’язана прибути за викликом.

У випадку встановлення кодексом строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом.

Читайте також:

Чи доцільно обмежувати виїзд чоловіків з країни під час війни

"Цей приклад демонструє, що повістка є процесуальним документом, який використовується органами влади для повідомлення конкретної особи про необхідність прибути у конкретне місце і час, для проведення тих чи інших дій, однак, при цьому зберігаючи за громадянином невід’ємні конституційні права на свободу пересування, право на відпочинок, право на свободу і особисту недоторканність та право на отримання медичної допомоги, — наголосив юрист.

Подібна норма передбачена ч.5 ст. 39¹ ЗУ № 2232-XII — поважними причинами неприбуття до військових частин або на збірні пункти ТЦКСП у строки, зазначені в повістках, визнаються підтверджені відповідними документами:

1) перешкода стихійного характеру, хвороба або інші обставини, що позбавили можливості особисто прибути в зазначені частину, пункт і строк;

2) смерть близького родича (чоловіка, дружини, сина, дочки, батька, матері, діда, баби або рідного (повнорідного, неповнорідного) брата чи сестри) або близького родича подружжя.

Якщо є об’єктивні причини, що унеможливили прибуття на встановлені у повістці місце, дату та час, у випадку можливості причини підтвердити, відповідальність за неприбуття — сумнівна.

Читайте також:

Мобілізацію продовжать після 24 травня: кого набирають і коли наступна хвиля. Роз'яснення командування Сухопутних військ ЗСУ

Відмова від отримання повістки може передбачати адміністративну та/або кримінальну відповідальність, передбачену ст. 201¹ КУпАП та ст. 336 КК України. У випадку відмови від отримання повістки, уповноваженою особою складається акт акт про відмову від отримання повістки, який передається до ТЦКСП.

Якщо при перевірці обставин, при яких особа відмовилася від отримання повістки, буде встановлено, що повістка була запропонована до вручення на законних підставах, ТЦКСП може звернутися до органів національної поліції, з повідомленням про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення.

Читайте також:

Мобілізація в Україні: кого торкнеться закон про резервістів

Щодо підстав для відмови у отриманні повістки, вони є. За словами юриста, це стосується передовсім достовірності відомостей, що містяться у повістці, органу, що видав повістку, адреси, дати та часу прибуття і т.п.

Це також стосується граматичних помилок, які можуть міститися у повістці, виправлення, перекреслення і т.д.

Якщо до частково заповненої повістки працівники правоохоронних органів або інші особи, дані яких не зазначенні у повістці, вносять ідентифікаційні дані військовозобов’язаної особи, виконання повістки також може оскаржуватися отримувачем. Наприклад, службовці націполіції, які зупиняють військовозобов’язаних та доповнюючи повістки, видають їх під розписку.

«Верховний Суд у справі № 759/5435/16-к залишив в силі виправдовувальний вирок суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, якими було визнано невинуватим за ст. 336 КК та виправдано у зв`язку з недоведеністю. Підставами для цього була відсутність складу кримінального правопорушення. Будучи військовозобов`язаним та придатним до військової служби, обвинувачений ухилився від призову за мобілізацією, не прибувши без поважних причин до військового комісаріату у встановлений військовим комісаріатом та зазначений у повістці термін – 24 липня 2015 р.", — наголосив Роман Голуб.

За словами юриста, враховуючи масові вручення повісток на вулицях міст, список судової практики незабаром буде розширено.