За останні чотири місяці цього року (січень-квітень) Україна збільшила імпорт газу на 221,7 млн кубометрів, що на 10% більше, аніж за аналогічний період 2018-го. Зокрема у квітні імпорт склав 880,4 млн кубометрів, що майже у 2,3 рази перевищило минулорічний показник. Про це стало відомо з оперативних даних «Укртрансгазу».
За розрахунками агентства «Інтерфакс-Україна», зі Словаччини надійшло 1,2 млрд кубометрів газу (мінус 13% порівняно з січнем-квітнем 2018 року), з Угорщини – 746,8 млн (+46%), а з Польщі – 446 млн (+63,8%).
Така ситуація, перш за все, пов’язана з тим, що до листопада 2019 року Україна планує накопичити близько 20 млрд кубометрів газу, тобто на 3 – 4 млрд більше, аніж за останні роки – через побоювання повного припинення транзиту з боку Росії у 2020-му, повідомив глава «Нафтогазу» Андрій Коболєв. Останнє у свою чергу може призвести до того, що Україні доведеться почати реверс газу із заходу країни, де розташовані найбільші сховища, на схід.
Крім того, у разі припинення транзиту через ГТС України, для імпорту газу з боку Європи може бути задіяна лише половина наявних потужностей (близько 66 млн кубометрів на добу) на західному кордоні – оскільки не всі вони є безперервними, пояснив виконавчий директор «Нафтогазу» Юрій Вітренко.
У травні Україна продовжила тенденцію нарощування імпорту газу. Так, з початку місяця словацький напрямок завантажений на 75,5% від існуючих потужностей в порівнянні з 22,4% протягом квітня цього року. За оперативними даними словацького оператора Eustream, поставка газу в напрямку України від 1 травня становила 32 млн кубометрів, що у 3,4 рази вище за середньодобовий імпорт у квітні. Загалом 1 травня були заброньовані потужності на поставку в Україну 45,7 млн кубометрів газу з наявних 66 млн на західному кордоні.
Втім, Україна ще має шанс на переговори з «Газпромом» з позиції сили. Нещодавно російський монополіст вперше визнав, що може не встигнути прокласти морську ділянку «Північного потоку – 2» у 2019 році, повідомляв «Коммерсантъ». Це пов‘язано з тим, що Данія не надає дозволу на його будівництво. Якщо його не буде, то «Газпром» подаватиме позов на владу країни. Затягуючи процес, датська влада нічим не ризикує, але подача позову дійсно може на них вплинути. Без «Північного потоку – 2» компанії буде потрібно прокачувати через Україну близько 70 млрд кубометрів на рік, якщо попит в Європі залишиться на рекордному рівні 2018 року. Відстрочка погіршує і рентабельність проекту.
