Компанія Ukrainian Product Distribution (UPD) та посольство України в Канаді уклали угоду про постачання популярних українських брендів до найбільшого продовольчого ритейлера Канади – мережі Loblaws.
Як повідомила пресслужба компанії, Loblaws є лідером канадського ринку роздрібної торгівлі, включаючи супермаркети, аптеки та магазини одягу. На початок 2024 року корпорація, що управляє мережею, налічувала майже 2500 торгових точок різних форматів, а її річний товарообіг за підсумками минулого року склав понад $42 млрд.
Супермаркети Канади будуть продавати продукти з України
Наприкінці минулого року за сприяння компанії UPD та посольства України в Канаді в Loblaws були відвантажені перші партії українських товарів. На сьогодні в мережі представлені вже понад 50 товарних позицій. Зокрема шоколад, чай, кава, консервація, солодощі, печиво та соки.
«Ми обрали найкращі бренди, які готові разом з нами працювати над експансією на закордонні ринки, та вивели їх в супермаркети Loblaws. Ця мережа має багаторічну історію, великий асортимент товарів і значний товарообіг, що дозволяє ефективно співпрацювати з міжнародними постачальниками. Вихід української продукції в Канаду став можливим завдяки наполегливості, високій якості вітчизняних товарів та активній підтримці з боку дипломатичних представників», — прокоментував співзасновник та голова правління UPD Андрій Жук.
Окрім цього, за сприяння посольства України в Канаді в супермаркеті Loblaws у Торонто було відкрито першу окрему поличку українських товарів. Тут представлені торгові марки «Наш сік», «Yogoda», «Солодкий світ», «Верес», «Ніжин», «Кава зі Львова», «Spell», «Галка» та «Київхліб».
Зараз українська продукція розміщена в понад сотні магазинів Loblaws, проте в подальшому компанія готова розглянути як розширення географії, так і можливості для збільшення переліку товарних позицій чи співпрацю з іншими українськими брендами. Що стосується обсягів поставок, то вони будуть визначатися попитом і потенціалом зростання ринку.
В UPD додали, що серед основних складнощів виходу українських виробників на міжнародні ринки — відсутність довгострокової експортної стратегії та спроби самостійно домовлятися з мережами.
Читайте також
