НАБУ та САП скерували до суду перший епізод справи «Роттердам+»

Автор

Наталія Миронова

Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) скерували до суду перший епізод справи «Роттердам+». Про це пише пресслужба НАБУ.

Дії всіх обвинувачених кваліфіковано за ч.2 ст.364 Кримінального кодексу України («Зловживання службовим становищем»). Представникам приватних компаній інкримінують пособництво. Їх зинувачують у споживачам електроенергії збитків на понад 19 млрд грн протягом 2016-2017 років.

Йдеться про (посади вказані на момент вчинення злочину):

голову Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі — НКРЕКП);
члена НКРЕКП;
начальника відділу НКРЕКП;
керівника управління НКРЕКП;
заступника комерційного директора однієї з приватних компаній групи — ключового оператора ринку теплогенерації України;
директора департаменту однієї з компаній зазначеної групи.

«За версією слідства, у так звану формулу «Роттердам+», яка була затверджена у 2016 році НКРЕКП задля розрахунку оптової ринкової ціни на електроенергію, заклали витрати, яких насправді не існувало, а саме — на транспортування вугілля в Україну з порту у Роттердамі», — йдеться у повідомленні.

Внаслідок цієї методики обчислення протягом 2016-2017 рр. кінцеві споживачі переплатили понад 19 млрд грн, що підтверджується висновками експертиз. Збитки, завдані через застосування формули у 2018-2019 рр., розслідуванні в окремому провадженні, матеріали в якому відкрито стороні захисту для ознайомлення.

Схема завдання збитків споживачам електроенергії через запровадження формули «Роттердам+». Інфографіка: НАБУ

Контекст. Ухвалити таку формулу розрахунку вартості електроенергії НКРЕКП вмовили представники групи приватних теплогенеруючих компаній, які в результаті й отримали надприбутки. Спочатку регулятор не погоджувався, розуміючи абсурдність включення витрат на транспортування до тарифу, проте в березні 2016 року на зазначену пропозицію пристав. Як наслідок, відбулось зростання тарифів на електроенергію для промисловості, об’єктів соціальної інфраструктури, підприємців, що призвело до подорожчання товарів та послуг для кінцевого споживача, в тому числі й першої необхідності.

Справа «Роттердам+» є унікальною з багатьох причин. Тут і її складність (аналіз 1200 складових формули, сотні тисяч аркушів досліджених документів, десятки обшуків та понад півсотні допитів), і загальний розмір завданої шкоди (39,9 млрд грн), і її масштаб. Але є ще одна особливість – не дивлячись на переконання детективів у наявності вичерпних доказів, справу «Роттердам+» декілька разів закривали.