У середу, 12 березня, Верховна Рада прийняла законопроєкт №12089 «про добросовісного набувача». Він обмежує для держави та громади строк звернення до суду з позовом щодо оскарження судових рішень, про які вони не знали як власники землі. Експерти наголошують, що якщо його підпише президент, то це дозволить легалізувати земельні схеми.
Як повідомив нардеп від фракції «Голос» Ярослав Железняк, «за» — 273 нардепи.
Що передбачає законопроєкт №12089 «про добросовісного набувача»
Законопроєкт визначає, що строк позовної давності (час, протягом якого можна подати позов) щодо нерухомості, зареєстрованої у Держреєстрі речових прав, починається з моменту реєстрації права власності особою, яка порушила права позивача, або з моменту передачі нерухомості, якщо на той час реєстрація правочину не була обов’язковою.
В картці законопроєкту йдеться, що якщо нерухомість була зареєстрована на нового власника понад 10 років тому, її не можна буде відібрати через суд (віндикація). Це також стосується випадків, коли майно передавалося без обов’язкової реєстрації понад 10 років тому.
Водночас віндикація (повернення майна) залишається можливою для об’єктів стратегічного значення, критичної інфраструктури, культурної спадщини, заповідників та іншого важливого держмайна.
Ліс. Фото: УНІАН
Якщо ж суд вирішить забрати майно у так званого «добросовісного набувача» на користь держави чи громади, він одночасно має ухвалити рішення про виплату компенсації власнику за ринковою вартістю.
Цю суму перед початком процесу має внести на депозитний рахунок суду орган влади чи прокурор. «Добросовісному набувачу» не доведеться окремо судитись за отримання компенсації.
Крім того, держава чи громада можуть потім вимагати ці кошти у того, хто незаконно продав майно. Якщо ж держава чи громада продали майно, навіть якщо вони не мали таких повноважень, покупця не можна буде змусити його повернути.
В пояснювальній записці йдеться, що законопроєкт вплине не лише на нові випадки, а й на ті, де суд першої інстанції ще не ухвалив рішення. Також він регулює справи щодо нерухомості, право власності на яку було зареєстровано або передано ще до набрання чинності цим законом.
Які ризики створює законопроєкт №12089 «про добросовісного набувача»
Центр протидії корупції зазначає, головний ризик — законопроєкт дозволяє легалізувати будь-яку незаконно виведену з під власності держави чи територіальної громади землю, якщо минуло 10 років з часу такого виведення.
За словами ЦПК, автор законопроєкту «слуга» Ігор Фріс позиціонує його як захист бізнесу, який може набувати землю вже «з третіх рук» як добросовісний набувач і не бути причетними до минулих оборудок. Документ нібито має захистити від втрат інвесторів, які купували майно чесно.
Однак ЦПК підкреслює, що у фінальній версії законопроєкту не врахували деякі важливі нюанси:
- часто незаконно відчужували землю, коли це не можна було зробити в законний спосіб (до прикладу, пляж на березі моря чи ділянка лісу). Тому «добросовісний набувач», який купує такий актив, розуміє, що така земля не може бути куплена законно;
- «добросовісні набувачі» часто є частиною корупційної схеми. ЦПК підкреслює, що численні розслідування свідчать, що схеми з відчуженням землі початково будують так, аби земля пройшла кілька ланок власників, перш ніж опинитися в руках кінцевого бенефіціара, який від самого початку «в темі і в долі». Останній формально і є «добросовісним набувачем»;
- законопроєкт не враховує, що межі земель природоохоронного фонду чи культурної спадщини часто не визначені чітко і не зафіксовані в Державному земельному кадастрі. Таким чином, держава повністю втрачає механізми повернення цих активів на свою користь;
- запропоновані у документі формулювання можуть ускладнити повернення майна та земель на тимчасово окупованих територіях України;
- окремі положення проєкту неконституційні й дискримінують державу та територіальні громади у можливостях відстоювати свою власність.
Центр протидії корупції наголошує, що якщо президент Володимир Зеленський підпише законопроєкт, то низку земельних схем які нині розслідують правоохоронці, з часом можна буде визнати законними та втратити можливість повернути незаконно виведені землі.
Серед них, зокрема, провадження НАБУ та розслідування Bihus.Info про земельні оборудки Дениса Комарницького та спільників у Києві. З матеріалів прослуховування правоохоронців стає зрозумілим, що в столиці функціонувала схема, за якою великі забудовники отримували землі саме корупційним шляхом.
За словами ЦПК, для того, аби великі забудовники були «добросовісними набувачами», до схем залучали фіктивні підприємства.
Що відомо про справу Комарницького
6 лютого 2025 року НАБУ і САП затримали 7-х людей у справі колишнього співголови фракції «Блоку Леоніда Черновецького» Дениса Комарницького, якого вважають керівником злочинної організації.
7 лютого міський голова Києва Віталій Кличко відреагував на обшуки у Київміськраді та КМДА, які були пов’язані зі справою бізнесмена Дениса Комарницького.
За його словами, влада столиці співпрацює з правоохоронцями, надає всі необхідні документи і зацікавлена «у встановленні правди та розраховує на обʼєктивне й неупереджене розслідування».
27 лютого НАБУ опублікувало розслідування, в якому йшлося про механізм заволодіння землею київської громади через «туалетну схему» та вплив Комарницького на низку процесів.
Після оприлюднення розслідування НАБУ і САП про привласнення землі столичними чиновниками Віталій Кличко анонсував звільнення заступника голови КМДА Петра Оленича, а також інших посадовців.
10 березня журналісти проєкту Bihus.Info показали учасників «дерибану» київської землі.
Читайте також
