Населення України, за оцінками ООН, може скоротитися із 40 млн до початку великої війни до 32 млн у 2050 році. Це станеться, якщо уряд не вживатиме політичних заходів. А з 2070-го кількість пенсіонерів (60+ років) почне перевищувати число працездатних (18-59 років) на 200 тис.
Про це повідомили у Київській школі економіки (КСЕ).
Як уряд України може врятувати демографічну ситуацію
Населення України скоротиться до 32 млн у 2050 році, а кількість людей похилого віку (60+ років) може перевищити число працездатних (18-59) – 11,1 млн проти 10,9 млн з 2070 року. Відповідно, рівень старіння нації буде критичним, а тиск на системи охорони здоров’я, соціальної підтримки та пенсійне забезпечення буде значним.

Подальший розвиток України залежить від здатності громад інтегрувати ветеранів, зазначили у КСЕ. Централізовані рішення менш ефективні, оскільки розподіл навантаження між регіонами нерівномірний.
У 2024 році в Україні число ветеранів зросло до 1,35 млн. Понад 60% з них – молодші за 40 років. Це потребує нової політики з акцентом на інтеграцію молодих ветеранів у цивільне життя.
До кінця бойових дій, орієнтовно наприкінці 2025 року, кількість ветеранів та їхніх сімей зросте до 4–5 млн – близько 15% населення, свідчать дані КСЕ.
Через війну частка людей з інвалідністю зросла до 9% населення (3,4 млн). Близько 40% з них можуть працювати без адаптації робочого місця, оскільки мають 3 групу інвалідності. Це створює можливості для бізнесу і держави співпрацювати в умовах дефіциту кадрів.
На ринку праці залучені лише 16% людей з інвалідністю, і стільки ж адаптовані чи маркуються, як доступні для цієї категорії. У 2024 році послугами з працевлаштування скористались лише 6%.
Внутрішньо переміщені особи (ВПО) офіційно становлять 12% населення (4,6 млн), але реальна кількість менша майже на мільйон, оскільки багато хто не знімається з реєстрації після повернення додому чи переїзду за кордон.
Реєстри потрібно оновити, зазначили у КСЕ. Лише 7% безробітних ВПО звернулися до центрів зайнятості у 2024 році. Це свідчить про низьку доступність, слабку комунікацію та невелику довіру до держпослуг.
Які головні виклики на ринку праці України
За словами експертів КСЕ, ситуація на ринку праці складна і її треба змінити до післявоєнного відновлення. У 2024 році 63% підприємств мали проблеми з пошуком кадрів, передусім кваліфікованих.
Єдиний сектор, де зайнятість зростала, – держуправління і оборона, де працюють 2,6 млн осіб, або 23,8% усіх зайнятих. Причиною є мобілізація.
В інших секторах економіки зайнятість скорочується. Найшвидше – у промислових галузях (гірничодобувна та переробна) – на 37%, повільніше – у соціальній сфері (освіта, охорона здоров’я) – 11%.
Дефіцит кадрів знижує продуктивність праці. За даними КСЕ, у 2025-му Україна впровадить нові заходи у сферах соцстрахування, підтримки ветеранів, інклюзії, захисту дітей. Серед змін:
- гендерне бюджетування;
- єдина система соцдопомоги замість пільг;
- оновлення трудового законодавства;
- перегляд спецпенсій;
- деінституалізація.
Нагадаємо, до початку війни демографічні показники України вже були серед найгірших у світі. У 2001 році на одну жінку припадало в середньому лише 1,1 дитини, що значно нижче за «коефіцієнт заміщення» в 2,1. Хоча в наступні роки ситуація дещо покращилася, війна призвела до нових негативних змін.
Якщо демографічні тенденції залишатимуться незмінними, прогнозується, що до середини століття населення України складе близько 25 мільйонів, а до 2100 року – лише 15 млн.