Як генна інженерія оживила страшного вовка, що жив 10 000 років тому
На перший погляд, Ромул і Рем виглядають як звичайні цуценята. Вони грайливо ганяються одне за одним, кусаються, штовхаються і ніжно туляться носами. Але за ближчого знайомства стає зрозуміло — ці шестимісячні малюки зовсім непрості. Вже зараз вони досягають майже 4 футів у довжину, важать понад 35 кілограмів і, за прогнозами вчених, можуть вирости до 180 см і 70 кг. У їхній поведінці — щось дике: вони не шукають контакту з людиною, тримають дистанцію і навіть на наближення своїх доглядачів реагують із недовірою. Про це пише Тime.
І це не дивно. Адже Ромул і Рем — не собаки. Вони вовки. Ба більше — страшні вовки, представники виду, який зник понад 10 тисяч років тому. Їхнє народження — наукова сенсація.
За дивом стоїть біотехнологічна компанія Colossal Biosciences, яка у 2021 році поставила собі амбітну мету — повернути до життя давно зниклі види. І ось, уперше з часів вимирання, страшний вовк знову ходить землею. Ромул, Рем і їхня молодша сестра Халісі народилися від сурогатних собак, після того як вчені Colossal розшифрували ДНК жахливого вовка і інтегрували її у геном звичайного сірого вовка. Їхнє точне місце перебування тримається в таємниці — аби убезпечити тварин.
Але вовки — лише початок. Colossal працює над «відродженням» шерстистого мамонта, дронта та тасманійського тигра (тиласина). У березні науковий світ сколихнула ще одна новина: компанія створила шерстисту мишу — химерну істоту з довгою золотою шерстю й «мамонтовим» метаболізмом. Це — маленький, але символічний крок до великої мети.
Противники кажуть, що людство вже бачило, чим закінчується втручання в природу: нові види ставали інвазивними, генно модифіковані організми мали проблеми зі здоров’ям, а клонування залишає багато етичних запитань. Але в Colossal переконані: ці технології — не лише шанс на видові ренесанси, а й інструмент порятунку тих тварин, які ще не вимерли.
«На даний момент ми — еволюційна сила», — каже головна науковиця компанії Бет Шапіро.
Вона й генеральний директор Бен Ламм вважають, що відновлення втрачених видів — це не просто технологічна витівка, а моральний обов’язок людства. Адже саме люди винні в зникненні багатьох істот.