За рівнем розвитку цифрових державних послуг Україна піднялася зі 102-го місця у 2018-му на 5-те у 2024 році. Ці зміни відзначили і в журналі Time: «Дія» увійшла до списку Best Inventions 2024 у категорії «Програми та програмне забезпечення».
Однак цифровізація в Україні стикається з низкою серйозних викликів, які вимагають комплексного підходу та значних ресурсів. SPEKA поспілкувалась із галузевими експертами та розповідає про головні з них.
Головні виклики цифровізації в Україні
Кібербезпека
Олександр Єфремов, CEO GovTech компанії Kitsoft, підкреслює, що серед головних викликів цифровізації виділяється кібербезпека. Вона особливо важлива через постійні кібератаки росіян, спрямовані на IT-інфраструктуру України.
Найактивніше вороги намагаються отримати доступ до критичних та особистих даних. Це питання набуває гостроти як для розробників, так і для державних установ, які впроваджують сертифікацію за міжнародним стандартом ISO 27001, що забезпечує захист від проникнень, знищення даних і DDoS-атак.
«Ми ініціювали проведення двох тестувань для виявлення вразливостей. «Етичні» хакери з усього світу мали на меті знайти вразливості «Дії» за винагороду. За результатами цих тестувань критичних загроз безпеці не було знайдено», – каже Валерія Коваль, заступниця директора директорату розвитку електронних послуг Мінцифри.
Відповідальність та інклюзивність
Одним із завдань є поширення цифрових послуг для кожного, включаючи людей із порушеннями зору або обмеженими можливостями пересування, не кажучи вже про доступність і простоту використання для людей старшого віку.
Один із ключових пріоритетів тут – простота використання та зрозумілість.
Гроші на цифровізацію під час війни
Наразі держава потребує грошей на Сили оборони, тому фінансування цифрових проєктів відбувається переважно за рахунок міжнародної допомоги. США та ЄС виділяють гроші на підтримку диджиталізації України.
Ця підтримка містить не лише гроші, але й високу експертизу та якісний менеджмент, що дозволяє робити проєкти більш стійкими, уникати ризиків та підвищувати їхню якість. Експерти підкреслюють, що диджиталізація могла б бути швидшою, проте ресурсів на це нині не вистачає.
Роль штучного інтелекту
ШІ доволі активно допомагає спрощувати роботу над цифровізацією, за словами експертів.
Валерія Коваль каже, що Мінцифри планує інтегрувати штучний інтелект у всі напрями роботи, щоб до 2030 року увійти до трійки лідерів із розвитку AI.
Олександр Єфремов вважає, що актуальним використанням ШІ можуть стати віртуальні асистенти, які б супроводжували користувачів та допомагали їм на кожному кроці.
AI вже застосовується у послугах, як-от «Дія.Підпис», де для верифікації використовують біометричні дані. Система порівнює обличчя користувача з фотографіями з державних реєстрів, що підвищує точність та безпеку.
Оптимізація внутрішніх процесів
Цифровізація передбачає не лише надання нових послуг, але й покращення процесів ухвалення рішень, що ґрунтуються на аналітиці даних. Олександр Єфремов наголошує, що дані мають відігравати ключову роль у розробці регуляцій. З цим можуть допомогти додаткові аналітичні центри, які б збирали та обробляли дані зі всіх галузей країни, для чого потрібна й цифровізація даних українських міністерств та структур.
Які нові послуги мають з’явитися у «Дії»
Нині команда Мінцифри розробляє такі нові послуги:
- відображення дозволу на зброю;
- можливість мультишерингу, яка дозволить пересилати копії документів одразу до кількох установ;
- «еАкциз» дозволить перевіряти легальність тютюнових та алкогольних продуктів;
- «е-Підприємець» має спростити ведення бізнесу, особливо з ліцензіями, дозволами.
У подальшій роботі важливо продовжувати вдосконалювати послуги, зокрема ті, що є критичними для бізнесу, такі як отримання ліцензій та сертифікатів, зазначає Марія Шевчук, виконавча директорка IT Ukraine Association. Необхідно цифровізувати процеси, які, хоча й не завжди помітні пересічним користувачам, мають важливе значення, охоплюючи як бізнесові, так і соціальні напрями. Також варто забезпечити ефективний обмін даними між реєстрами та захист інформації.
Шевчук підкреслює, що цифровізацію потрібно поширювати й на державні установи та системи, що тривалий час залишалися без уваги. Це допоможе усунути дублювання функцій і уникнути багаторазового введення одних і тих самих даних у різних установах.
Також цифровізація потребує значної кількості нормативно-правових змін і якісної роботи із законодавством. Комплексний підхід передбачає співпрацю та узгодження з різними установами.