Нові податки для айтішників, зміна в складі акціонерів «Київстару», відхід з ринку російської компанії МТС – це далеко не повний перелік гучних подій на ринках IT і телекомунікацій минулого 2019 року. The Page зробило добірку найважливіших подій року в цих галузях, а експерти розповіли про те, як вони вплинуть на майбутнє найбільш інноваційних галузей української економіки.
Кінець війни між Telenor та «Альфа-Груп»
Норвезька компанія продала на біржі свій останній пакет акцій телекомхолдингу Veon, який володіє «Київстаром» і російським оператором Vimpelcom. Втомившись від тривалого корпоративного конфлікту з «Альфа-Груп» Михайла Фрідмана та Германа Хана, Telenor заявила в 2015 році, що виходить з цього бізнесу, оскільки не може впливати на стратегію компанії. Зараз «Альфа-Груп» є найбільшим акціонером холдингу – у неї 47,9%, у вільному обігу залишаються 34,9% акцій.
Вихід Telenor VEON найімовірніше негативно позначиться на бізнесі компанії та на роботі «Київстару». Російські власники, на відміну від норвежців, менше піклуються про стратегії. Вони, як правило, прагнуть вичавити побільше з активу, а також неохоче інвестують в якість і розвиток послуг.
Олена Мініч
експерт з цифрової економіки
Продаж Vodafone-Україна
Російська компанія «МТС» на початку грудня продала свою українську дочку « Vodafone Україна» азербайджанському оператору Bakcell за $734 млн. У звіті компанії NEQSOL Holding, до складу якої входить Bakcell, повідомлялося, що кошти для цієї операції залучалися в JP Morgan і Raiffeisen Bank International. Втім, бакинський журналіст-розслідувач Хафіз Бабалі, заявив виданню НВ, що власника NEQSOL Насіба Гасанова в Азербайджані практично ніхто не знає і не бачив в обличчя.
Низька прибутковість «Vodafone Україна» стала основною причиною продажу цього активу азербайджанському холдингу. На мою думку, тепер оператор розірве партнерський договір з Vodafone. Це дозволить заощадити та збільшити прибутковість. Найвірогідніше, у компанії буде новий бренд — Bakcell. Це не матиме істотного впливу на роботу оператора, хіба що новий власник інвестуватиме в якість та в розвиток мережі колишнього МТС.
Олена Мініч
експерт з цифрової економіки
«Держава у смартфоні»
У 2019 році В Україні з'явилося Міністерство цифрової трансформації, яке почало переводити державні послуги в онлайн. Після кількох місяців роботи міністерства запрацював застосунок «Дія», з'явилися електронні водійські права, техпаспорт і кабінет забудовника. Зараз триває робота над рядом послуг: «електронний паспорт», зміна місця реєстрації, реєстрація фізичної особи-підприємця, реєстрація товариства з обмеженою відповідальністю та іншими. Всі вони, згідно з планами міністерства, повинні бути доступні в смартфоні у 2022 році.
Держава досить професійно підійшла до питання цифрової інфраструктури. Створення єдиного реєстру державних послуг дозволить зменшити бюрократизацію процесу. Були поставлені чіткі KPI щодо проникнення інтернету. Адже для переведення послуг в онлайн дуже важливо підтягнути технологічну інфраструктуру. Водночас важливо розуміти, що мобільним операторам невигідно покривати своєю мережею дрібні населені пункти. Тому важливо використовувати механізми державно-приватного партнерства.
Анатолій Фроленков
Керуючий партнер консалтингової групи E&C
Мирова угода телекомоператорів
Основні гравці ринку мобільного зв'язку – «Київстар», « Vodafone Україна», lifecell та «Інтертелеком» – 29 жовтня підписали меморандум про обмін радіочастотами в діапазоні 900 МГц, про так званий «рефармінг». Частоти 900 МГц вимагають меншої кількості базових станцій і тому дозволяють дешевше покривати великі відстані. Перерозподіл дозволить побудувати 4G мережу практично на всій території країни.
Завдяки рефармінгу наступного року в Україні можна буде побудувати мережі для надання послуг швидкісного мобільного інтернету з загальнонаціональним покриттям. А це призведе до зростання капітальних витрат, до загострення конкуренції між операторами мобільного та фіксованого зв'язку.
Роман Хіміч
Експерт телеком-ринку
Запланований запуск 4G в діапазоні 900 МГц спричинить зростання кількості абонентів цих сервісів. Для операторів це буде означати зростання доходів за рахунок використання 4G тарифів. Вважаю, що вони зростуть, як і в 2019 році, на 15-20%
Олена Мініч
експерт з цифрової економіки
Нові податки для IT
Уряд відразу ж після приходу до влади у вересні презентував нову систему оподаткування для IT-галузі — 5-ту групу фізосіб-підприємців. Їм запропонували платити 5% єдиного податку, військовий збір в розмірі 1,5%, ЄСВ з двох мінімальних зарплат, а також збір на розвиток людського капіталу. Ставка за ним у 2020 році складе 1%, в 2021-му — 2%, у 2022-му — 3%, в 2023-му — 4%, а з 2024-го по 2029-й вона буде 5%. Як повідомив прем'єр-міністр Олексій Гончарук, податки підуть у фонд IT Creative. Він повинен вирішити проблему з нестачею кадрів. Очікується, що це дозволить через 10 років збільшити доходи галузі від експорту з $3 млрд до $10 млрд на рік, а кількість працівників зросте з 165 тис. до 650 тис. осіб. Водночас IT-КВЕДи з третьої групи вирішили не вилучати.
Податки для IT-компаній в нашій країні й так одні з найнижчих у світі. І ці послаблення навряд чи призведуть до підвищення рентабельності галузі. Але ці зміни можуть спричинити зростання дефіциту програмістів в нашій країні. Також незрозуміло, як буде адмініструватися цей податок. Втім, якщо кошти з цього державного фонду підуть на навчання співробітників, те це може стати стимулом для сплати нового податку.
Ростислав Дюк
глава правління Української асоціації Фінтех і інноваційних компаній