Міжфракційне депутатське об'єднання Blockchain4Ukraine підготувало законопроєкти про легалізацію криптовалют та впровадження технології блокчейн у держреєстри. Їх планують подати у Верховну Раду через два тижні і розглянути у невідкладному порядку, написав на своїй Facebook-сторінці депутат від фракції Слуга народу Олексій Жмерецький.
Що пропонують
Перший законопроєкт спрямований на протидію відмиванню грошей за допомогою цифрових активів. Тобто він зобов'яже сторони угоди, проводячи операції з цифровими активами на суму понад 30 тис. грн, надавати інформацію про продавця та покупця. Сюди включені особисті дані (для фізичних осіб) або відомості про організацію (для юросіб) та адреси гаманців.
Другий законопроєкт стосується оподаткування операцій з криптоактивами і водить поняття «віртуальний актив», «криптоактив», «майнінг», «токен-актив». Згідно з документом, підприємствам доведеться заплатити за операції з такими активами 18% податку на прибуток, а фізичним особам — 5%.
Документ визначає, що прибуток від операцій з криптоактивами визначається як «різниця між доходом від продажу та витратами від майнінгу або придбання активів». Обидва законопроєкти у разі прийняття набирають чинності з 1 квітня 2020 року.
Депутати також пропонують дозволити впровадження технології блокчейн в держреєстри. Зокрема, вони ініціюють введення в закон «Про публічні електронні реєстри» терміна «хешування».
Мова йде про створення розподіленої бази даних, що зберігає упорядкований ланцюжок записів, який постійно подовжується. Кожен блок містить позначку, хеш попереднього блоку і дані транзакцій, представлені як хеш-дерево.Таким чином, така система унеможливить підробку даних.
Крім цього, ще розробляється законопроєкт про токенізацію активів. За словами Жмеренецького, його оприлюднять протягом двох тижнів.
Довга легалізація
Статус криптовалюти в Україні вже не вперше намагалися легалізувати. Зокрема, раніше кілька нардепів пропонували Верховній Раді легалізувати оборот криптовалюти, подавши два законопроєкти — №7183 і №7183-1. Але Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку відмовилася підтримати ці законопроєкти в тому вигляді, в якому вони були подані. Тоді регулятор повідомляв про неприпустимість використання терміна «криптовалюта», оскільки він є результатом фінансового інжинірингу, а не «валютою».
Також депутати планували розробити правила оподаткування операцій з криптовалютою. Мова йшла про введення податку в розмірі 5% на вивід криптоактивів з біржі в реальні гроші. Крім цього, уряд хотів внести майнінг криптовалют в класифікатор видів економічної діяльності (КВЕД). Це могло узаконити цю діяльність.
Нова влада також робить спробу легалізації цього ринку.18 жовтня 2019 року між Міністерством цифрової трансформації, депутатами і бізнесом був підписаний меморандум про впровадження блокчейна та легалізації криптовалют. У планах міністерства протягом наступних 2-3 років легалізувати майнінг криптовалют і залучити міжнародні криптовалютні біржі, а також інвесторів.
Ринок в тіні
В Україні працюють близько 200 крипто- і блокчейн-компаній. Це всього лише на 100 компаній менше, ніж у Німеччині, свідчать дані асоціації «Блокчейн Україна». У зв'язку з цим, оборот «сірого» ринку досягає мільярдів доларів, стверджує заступник міністра цифрової трансформації України з питань розвитку ІТ-галузі Олександр Борняков.
Про те, що ринок криптовалют не може залишатися без уваги держави, говорив ще у 2018 році колишній секретар РНБО Олександр Турчинов. Тоді він стверджував, що неконтрольований обіг не тільки викликає ряд проблем, але й містить потенційні ризики.
Читайте також
