Фото: УНІАН
Запроваджений нещодавно карантин оголив безліч проблем української медицини і фармацевтики. Наприклад, нестачу медичного обладнання, засобів для дезінфекції, масок та іншого, що необхідне для профілактики коронавірусу. За переможними реляціями про реформу медицини ховається безліч викликів, які потрібно подолати вже найближчим часом. Детальніше про те, що відбувається з українською фармацевтикою і медициною, 
розповів Валерій Печаєв, голова Об'єднання організацій роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості.
— Скажіть, карантин обгрунтований? Він дійсно потрібен?
— Я вважаю, безумовно. Потрібно вчитися на чужих помилках. Візьмемо приклад Китаю: аби пережити коронавірус державі з півторамільярдним населенням, потрібні бажання і дисципліна. Перші заходи, яких вони вжили, це ізоляція та самоізоляція. І вони довели свою ефективність — епідемія там пішла на спад. Впевнений, що протягом березня-квітня вони впораються з коронавірусом.
Карантин потрібен. Візьмемо приклад Китаю. Перші заходи, яких вони вжили, це ізоляція та самоізоляція. І вони довели свою ефективність — епідемія там пішла на спад.
— В Україні офіційна статистика не така, як у Китаї.
— У даному випадку потрібно вживати превентивних заходів. Поклавши руку на серце, ми не знаємо, скільки в Україні таких хворих. У нас не було тест-систем, не було досвіду визначення коронавірусу. Ви зверніть увагу: цього року в нас дуже висока смертність від грипу загалом. Не виключено, що маса людей перехворіла просто в легкій формі, а деякі з них померли і були списані, можливо, на H1N1 або інші мутації. Другий момент. У нас проблема заробітчан, яких дуже багато працює в Іспанії і в Італії, особливо в Італії. Зараз народ поїде на Великдень, і скільки ми отримаємо? Тому карантин — абсолютно правильний захід.
— Чому все це саме через коронавірус? Є ж захворювання з більш високим відсотком смертності.
— Це природа людини: найбільше лякає невідомість і невизначеність. Тим більше що від коронавірусу немає ліків. Це природна боязнь. Плюс ситуація значно підігрівається пресою. І не варто скидати з рахунків те, що ВООЗ визначила коронавірус як світову пандемію. Влада не прислухалася до фахівців. Уже чотири роки в нас не реєструються дезінфікуючі лікарські засоби. Натомість прийняли закон про харчові добавки. Викинули дезінфікуючі розчини, дієтичні добавки. Ця група товарів випала із законодавства. Одночасно було ліквідовано інспекцію. Ось зараз оголосили особливий стан в Україні. Сказали, що треба мити руки. А якщо немає можливості їх помити? Тоді в кишені має бути спрей типу Allsept 75. Я знаю, що він 100% вбиває вірус. МОЗ потрібно було б сьогодні сказати: ось реєстр, з нього потрібно вибирати. Тоді можна зрозуміти, які засоби працюють, а які — ні. Бо зараз «змітається» вся дезінфекція, але не вся вона б'є вірус.
— Що конкретно треба зробити МОЗ, аби виправити це становище?
— Поки грім не гримне, мужик не перехреститься. Бахнув коронавірус – згадали, що у нас немає дезінфекції, немає реєстрації. Давай швидко видавати наказ, створювати комісію, організовувати реєстрацію. До цього наказу в нас маса питань. Але ми перші написали: давайте починати щось робити, швидко його впроваджувати, а найголовніше – повідомляти населенню, чим можна користуватися, що дає ефект. Я не кажу про препарат Allsept, який ми випускаємо, а про всю групу дезінфікуючих засобів, які є ефективними у використанні.
— А що зараз з лікарськими засобами? Як ви оцінюєте державну політику в цій сфері? Які є проблеми і як їх можна вирішити?
— Давайте розповім про лікарські засоби, що виробляються на території України. Хочу навести декілька цифр. Сьогодні вітчизняна промисловість виробляє 72% всіх лікарських засобів від потреби. Водночас є 38 державних програм Міністерства охорони здоров'я. Це програми з найважливіших захворювань (туберкульоз, СНІД, онкологія і т. д.). Тут держава виділяє на закупівлю ліків 9,7 млрд грн (у списку 499 препаратів). Частину продукції закуповують міжнародні організації. У цій групі у нас 7%. Україна випускає 72% препаратів для загального користування і 7% того, що необхідно країні і на що держава витрачає гроші.
Чому так? Бо всі ці 9,7 млрд, як правило, закуповувалися корупційно. Локальному виробнику там робити нічого. Це закуповується за кордоном. У цих 9,7 млрд усі вакцини. Країна не виробляє жодної вакцини, зокрема й вакцини від коронавірусу. Це грип. І якщо б ми випускали вакцини від грипу, то випустити від коронавірусу – це просто розширити лінійку. Ми втратили інститути вірусології, припинили випускати вакцини, бо наші продукти перестала купувати держава!
І от уявіть: грип зароджується в Аргентині чи Бразилії, а через рік приходить в Європу. Ми отримуємо цей штам у січні-лютому, починаємо готувати вакцину — пів року готуємо. Підходить вересень, а нам кажуть: ми у вас не купимо. Ось так у нас припинився випуск вакцин. Я не випадково провів ці паралелі і озвучив 7%. Ми запропонували Міністерству охорони здоров'я виробляти потрібні ліки. Ми можемо орієнтуватися на ці 499 препаратів, ми їх зробимо, зокрема й вакцину від коронавірусу. Усе зробимо, але ви нам гарантуйте, що купуватимете це у нас. Але МОЗ вітчизняний виробник не потрібен.
Ми запропонували програму на 2020-2028 роки. Тут необхідні інвестиції — близько $230-250 млн, причому нам не потрібен іноземний інвестор, ми самі вкладемо кошти. 9 підприємств України вже готові вкласти в цю програму $110 млн (я не говорю про всі 50). Колишній прем'єр Гончарук дав доручення Міністерству охорони здоров'я і Мінекономрозвитку, але нас запустили за довгою програмою. Мабуть, з тієї сторони немає такого бажання.
— Але ж не всі українські виробники випускають якісні ліки. писало про те, що уманське підприємство «Вітаміни» виробляло панкреатин, в якому вміст активної речовини не відповідав тому, що було вказано на упаковці. Як з цим бути?
— Чесно кажучи, я не хотів би відповідати на питання щодо панкреатину, оскільки ми його теж випускаємо. Давайте розділимо вітчизняні та імпортні ліки. Мені здається: щодо вітчизняних ця тема більше роздута. Цей випадок, про який ви говорите, – разовий. Ми працюємо за системою якості європейської та Всесвітньої організації охорони здоров'я. Наші підприємства зараз уже пройшли прекваліфікацію ВООЗ. У цій системі просто неможливо зробити брак. Якщо ти отримав сировину і поставив її на контроль, то до виходу в готовій формі весь процес комп'ютеризований. Нічого не можна викинути з програми. Звичайно, є випадки недобросовісної конкуренції, обману. Але я думаю, що їх усе менше й менше — зараз залишилися лічені одиниці.
— А як ви оцінюєте нинішню систему контролю за якістю ліків з боку держави? Наскільки ефективно вона працює?
— Державна служба з реєстрації зробила значний ривок. Ще 5-8 років тому до неї було багато питань. Зараз їх менше. Наприклад, я сам багато писав про мезим, який не працював без кишковорозчинної оболонки. Вони підходили до цього питання формально, але потім ці ліки зняли.
Лікарські препарати, що закуповуються, взагалі не контролюють, бо для цього необхідне гарне державне фінансування цієї служби. Їм потрібні кошти, адже передусім треба купити упаковку в торговельній мережі, потім її проаналізувати (а для цього потрібні стандарти) і так далі. Якщо грошей немає, то залишається тільки візуальний контроль. Сьогодні Держслужба має можливість проконтролювати лише 2% лікарських препаратів.
— Чи допоможе штрих-код боротися з контрабандою?
— Саме для цього ми зробили пілотний проєкт. Кілька підприємств купили обладнання для нанесення штрих-коду. Заводу треба виготовити ліки, нанести штрих-код, потім повідомити про це в центр, у якого повинна бути база. Аптека, яка продала ліки, також повинна написати в центр, що відпустила цей номер. Так можна виявити фальсифікат.
— Яка частка фальсифікату на ринку?
— Панікери подейкують, що близько 10%. Я вважаю, що підроблених ліків не більше 1%. Біда в іншому: уявіть, що ви хворі, приймаєте ліки, платите гроші, а у фіналі здоров'я тільки погіршується. Але є ще одна проблема. Я кажу про біологічно активні добавки. Ринок дієтичних добавок несподівано почав додавати 30-40% на рік. І ось чому. Сьогодні БАДи випускають безконтрольно, навіть упаковку підробляють під ліки, а потім продають вдвічі дорожче і так заповнюють ринок. Наприклад, у БАДах може бути лікарська речовина (субстанція). Ніхто не знає, що там за хімічна речовина, якої якості (субстанції бувають для худоби і для людини), скільки її там. Це все необхідно контролювати.
Ще одна проблема, яка почалася за часів міністерки Супрун, — це узаконений секонд-хенд. Для великих фармкомпаній ми — вторинний ринок. Згідно із законом, ми можемо завозити лікарські препарати, якщо їхній термін придатності ліків не менше 6 місяців за умови придатності більше року. Тобто якщо термін придатності препарату 2 роки, то вони можуть за паралельним імпортом нічого не робити. Не продалися ліки в Польщі, Італії або Китаї — за 25% придатності вони можуть завезти їх до нас. Ми виробляємо лікарських засобів приблизно на $1,5 млрд. Якщо у нашого препарату термін придатності менше 50%, ми надаємо колосальні знижки, аби його взяли і продали. Препарати з 30% терміном придатності ми віддаємо безкоштовно, бо роздріб їх не бере. Паралельний імпорт хоче зробити з нашої країни узаконений секонд-хенд.
— А як вам новий міністр?
— За моєї пам'яті після Романенка це 22-й міністр. Він працював десь близько року. За рік практично нічого сказати, бо тоді були складні часи. Я гадаю, що він подивився (він чудовий кардіохірург) і пішов собі робити операції. Зараз, можливо з віком, вирішив присвятити себе адміністративній роботі. Тому ми дуже сподіваємося, що у нього вийде. У всякому разі перші кроки з коронавірусом показують, що робота йде.
— З приводу коронавірусу є така точка зору, що його бояться, бо у цього вірусу унікальна швидкість поширення. Люди швидко заражаються, і від нього фактично неможливо захиститися. Чи це так?
— Усі ці дані отримують на підставі емпіричного досвіду. І потрібен час, аби зрозуміти, як він розмножується, які джерела. Це статистика, яка потім узагальнюється, і робляться висновки. Я вважаю, що зараз головне – погасити пандемію. Весь світ працює над цим. У ВООЗ усе узагальнили і надають нормальні рекомендації. Зараз треба дотримуватися всіх правил, які визначила ВООЗ: миття рук, дезінфекція, ізоляція, обмежене пересування. Коли пандемія згасне, усе буде чітко і ясно.
— Який ваш прогноз на цей рік? Що очікує на фармацевтичну галузь і медичну промисловість?
— У січні було падіння фармацевтичної промисловості на 14%. Але зараз, враховуючи обстановку, показники підвищаться. Причина не тільки в тому, що люди хворіють, а в тому, що вони частіше заходять до аптек. Коли людина заходить в аптеку, вона обов'язково щось купить — наприклад, згадає, що в неї немає ліків від головного болю або від діареї, або просто купить вітаміни. Гадаю, що цей рік з точки зору обсягів буде позитивним. Я впевнений, що посилиться конкуренція всередині ринку. Уже почалося підвищення цін. І ось тут однією з причин є нестабільність нашої валюти, оскільки сировину ми купуємо за кордоном.
Читайте також
Не один у полі: як бізнес-комʼюніті допомагає підприємцям масштабуватися
Кримінальний тиск на бізнес в Україні: виклики для інвесторів та юридичний захист
