Бізнес, плануючи бюджет на 2020 рік, закладає середній курс долара на рівні 28 гривень за $1. Про це йдеться у дослідженні Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА) «Глобальний огляд економіки». Згідно з прогнозами інвесторів, гривня залишатиметься сильною. Це не дуже гарна новина для експортерів продукції з України. Проте в самій ЄБА поки що не бачать приводів для занепокоєння. Там вважають, що наразі ситуація залишається стабільною. Про те, як одна з найвпливовіших бізнес-асоціацій оцінює ситуацію в економіці, розповіла її виконавчий директор Анна Дерев'янко.
– Як ви оцінюєте те, що відбувається зараз з курсом гривні?
Не має бути політичних шоків і політичних струсів. Має бути збережена співпраця з Міжнародним валютним фондом, чого, як ми бачимо, прагнуть представники уряду, президент і парламент. Словом, ситуацію зараз можна окреслити як обережний оптимізм.
– Ми розуміємо, що є надходження експортної виручки. Тобто попит і пропозиція зараз на користь гривні. Ми розуміємо, що політика поточної влади спрямована на збереження стабільності. Однак варто дивитись на те, як будуть розвиватись події. Важко сказати на 100%, як буде змінюватись курс. Тригером, насправді, можуть стати торгові світові війни, брекзіт і те, як він буде проходити; як буде поводитися Росія. Також можуть впливати політичні процеси всередині країни або прийняті необережні рішення, які можуть призвести до конфліктів. Власне, тому таких речей треба уникати або хоча б мати механізми захисту від потенційних ризиків всередині країни. І тут важлива взаємодія уряду, президента та парламенту.
– До кінця року яким буде курс гривні?
– Якщо буде врожай на нашу сільськогосподарську продукцію, якщо наша металургійна продукція буде купуватись за нормальними цінами, якщо, умовно кажучи, наші ІТ-гіганти будуть успішними, якщо експорт зростатиме, то, зрештою, передумови для того, щоб курс гривні знецінювався або був тренд до девальвації, зменшуються. Адже за таких умов у країні буде достатньо серйозний приплив валюти. Але якщо світова економіка зміниться, то відповідно це може вплинути й на кількість експортної виручки в країні, що може стати передумовою, аби, до прикладу, використовувати валютні інтервенції та балансувати курс.
– Як ви оцінюєте сьогоднішній стан економіки? Наскільки загалом стабільна ситуація?
– На сьогодні немає передумов для того, щоб ми сказали, що не буде макроекономічної стабільності. Адже люди, які певною мірою мають гарантувати макроекономічну стабільність, продовжують роботу. Маю на увазі голову Національного банку та його команду, міністра фінансів. Вони розуміють стартові позиції, що робити для того, щоб зберігати макроекономічну стабільність. Водночас це не означає, що цього достатньо. Загалом економіка має працювати ефективно й продуктивно, має працювати український експорт та повертати в Україну експортну виручку. Не має бути політичних шоків і політичних струсів. Має бути збережена співпраця з Міжнародним валютним фондом, чого, як ми бачимо, прагнуть представники уряду, президент і парламент. Словом, ситуацію зараз можна окреслити як обережний оптимізм. Нещодавно також було опубліковано Fitch Ratings з оцінкою ситуації в Україні – Fitch також підвищив рейтинг. Тож нібито все виглядає добре.
– Що може, зрештою, погано вплинути на ситуацію в економіці?
Зараз є всі передумови для того, щоб втілювати подальші реформи, є вікно можливостей для того, щоб зробити ці реформи якісно.
– На початку дій влади певний позитив і оптимізм має бути. Люди очікують і прагнуть змін, особливо від влади, яка має монобільшість в парламенті, має керований уряд. Але з часом все ж більше уваги будуть звертати не просто на слова, а на дії. І все залежить від того, якими будуть ці дії, яким чином будуть прийматись рішення, які виставляються на порядок денний. Давайте пригадаємо ситуацію, коли колишній президент Віктор Янукович прийшов до влади. Перші рік-півтора бізнес-спільнота досить схвально відносилась до планів, програм, дорожніх карт, які представлялись урядом. Водночас, коли стало помітно, що дії трохи відрізняються від цілей, які оголошуються публічно, настрої бізнесу суттєво змінились. Тому на сьогодні бізнес досить обережно ставиться до будь-яких планів. Звичайно, є речі, з якими ми можемо не погоджуватись, але загалом пропозиції від влади виглядають нормальними. Так, з боку президента, прем’єр-міністра, представників парламенту лунають меседжі про суттєве зростання економіки, про подолання корупції, про встановлення правосуддя, про ефективну роботу правоохоронних органів, започаткування ринку землі тощо – тобто те, про що бізнес вже давно говорить. Тому це не може сприйматись інакше, як тільки позитивно.
Однак плани – це добре, але важливі дії. Зрештою, владі треба дати час, аби плани підкріпились діями, подивитись на сигнали, які будемо отримувати. І одним з маяків, наприклад, буде співпраця з МВФ.
– За рахунок чого Fitch поліпшило рейтинг України?
– Fitch має чимало критерії для оцінки. Представники Fitch Ratings і до нас в Асоціацію приїздили, запитували, як бізнес себе почуває. Загалом, ми дали позитивну оцінку. Адже багато перетворень було зроблено протягом останніх п'яти років. Ми бачимо зміни в багатьох секторах – розвиток сільського господарства, ІТ. Ми бачимо, що є можливості для зростання економіки загалом, для розвиту енергетики, інфраструктури. Зараз є всі передумови для того, щоб втілювати подальші реформи, є вікно можливостей для того, щоб зробити ці реформи якісно. Але як буде розвиватись ситуація – покаже час.
– Стосовно очікування світової кризи, яка може початись вже наступного року: чи немає побоювань щодо того, як це вплине на Україну?
– Звичайно, може вплинути. Деякі економісти вже кажуть не про 20-й рік, а про 21-й рік. Зрештою, дійсно важко сказати напевно, коли вона відбудеться. І тут, мені здається, якісна робота уряду буде полягати в тому, щоб захеджуватись проти того, що криза може мати місце. Тобто треба мати декілька сценаріїв розвитку економіки і збереження макроекономічної стабільності в залежності від того, чи буде криза, чи не буде, і від того, як будуть розвиватись події в країні.
– Якщо буде світова криза, як ми можемо себе захистити?
Не обов'язково продавати будь-що на 100% задля того, щоб просто прибрати роль держави з підприємств. Мені здається, все залежить від того, хто керує процесом, як керує. Є приклади Норвегії, скандинавських країнах, де роль держави і частка держави достатньо суттєва, де не заважають підприємствам бути ефективними.
– Тут питання в тому, як стати продуктивними та конкурентоздатними як країна. Бізнес постійно говорить, що треба більше залучати технологій, створювати умови для залучення міжнародних інвестицій, створювати рівні правила гри. Водночас за умови правосуддя та належної роботи правоохоронних органів і в іноземних інвесторів буде більше апетиту заходити в країну. А більше інвестицій означатиме більше робочих місць, більший захист, якщо виникатиме певна криза у світі. Звичайно, інколи не можна бути на 100% захищеним. Циклічність в економіці завжди була і буде. Тож питання більше в тому, якою країна буде виходити з кризи – зовсім слабою або ж сильнішою. Наразі ми маємо низький старт. Але щоб стати сильнішою, Україна може чимало зробити, аби не втратити дуже серйозно від того, що буде відбуватись назовні. До прикладу, розпочати повноцінну приватизацію, провести належну земельну реформу, яка дасть поштовх для розвитку ВВП й економіки, залучати іноземні інвестиції, створити рівні правила гри, забезпечити невідворотність покарання.
– Як ви оцінюєте плани президента й прем'єра щодо приватизації?
– Питання, кому продавати, наскільки покупець прозорий, озброєний світовими технологіями, прогресивний, наскільки прозоро будуть здійснюватись конкурси аби залучати інвесторів. Звичайно, ці активи можна тримати і при собі. Але питання в тому, чи отримаємо від них ми більше користі, чи більшу корупцію? Тож загальна думка в колі Європейської Бізнес Асоціації – підтримка приватизації.
– На ваш погляд, що стовідсотково треба продати?
– Я більше поміркована в цьому людина, бачила практику, коли і держава, і бізнес можуть нормально співпрацювати. Не обов'язково продавати будь-що на 100% задля того, щоб просто прибрати роль держави з підприємств. Мені здається, все залежить від того, хто керує процесом, як керує. Є приклади Норвегії, скандинавських країнах, де роль держави і частка держави достатньо суттєва, де не заважають підприємствам бути ефективними. Успішне співіснування бізнесу та держави можливе.
Але в українських реаліях, коли боротьба з корупцією в принципі достатньо неефективна, виникає питання, чи варто зберігати ці активи, коли вони використовуються як елемент для збагачення окремих осіб. Тому, власне, від бізнесу і лунає пропозиція: давайте дійсно продавати і залучати ефективного менеджера.
Тож відповідь на ваше питання така: все залежить від виконання та ефективності управління. Диявол схований, як ми часто кажемо, у деталях. І на ці деталі треба часто звертати увагу.