«Чверть паливного ринку пішла в «тінь» через зубожіння населення». Інтерв’ю з керівником великої мережі АЗС

Леонід Косянчук. Фото: УНІАН

Після зустрічі президента Володимира Зеленського з представниками компаній-учасниць паливної, нафто- та газовидобувної галузі, а також мереж автозаправних станцій у грудні 2019 року паливний ринок почав «нервувати». Причина проста: Зеленський закликав силовиків проводити рейди у пошуках нелегальних АЗС, а найбільші мережі станцій — знизити ціни на бензин та дизельне паливо.

Поки ведеться боротьба, гендиректор SunOil Леонід Косянчук докладніше розповів The Page про доручення президента, про ціни на бензин та дизпаливо, а також про те, чи можливо повністю «очистити» паливний ринок від нелегальних АЗС.

Про зустріч Володимира Зеленського з нафтотрейдерами

— На зустрічі з нафтотрейдерами президент говорив про те, що потрібно знижувати ціни на імпортовані нафтопродукти у зв’язку зі зміцненням гривні. Чому зараз ціни не падають?

— Є два чинники ціноутворення: ціни зовнішнього ринку і світові ціни. Зараз немає ціни російського, польського або турецького ресурсу — є світова ціна, за якою ми купуємо (з премією чи дисконтом). Світова ціна на нафтопродукти має кореляцію з цінами на нафту і часом — від купівлі нафти до готового продукту проходить 45 днів. Не варто також забувати про ф’ючерси — вони зараз березня-квітня, хоча на дворі січень. Тобто ми маємо такі умови, за яких одні купують за березневою ціною, а інші за неї ж продають.

— Тобто, якщо вартість нафти падає, то підстави знизити ціни на нафтопродукти фактично з'являться через 3 місяці?

— Не обов’язково. Ці дві біржі між собою корельовані, але абсолютно не синхронізовані й не пов’язані. Не забувайте, що будь-яка біржа — це валютні та фінансові спекуляції. Ви, мабуть, спостерігали ситуацію, коли лідер якоїсь країни сказав щось не те, і одразу після цього ціни на біржі починають стрибати вгору-вниз. Це свій бізнес.

Чому ціни так повільно падають і так швидко ростуть, не чекаючи два-три місяці?

— Це залежить від запасів нафтопродуктів, які має мережа. Запобігати коливанням цін допомагає те, що можна забезпечити себе нафтопродуктами від п’яти днів до двох тижнів залежно від того, наскільки вам це дозволяють обігові кошти чи фінансові можливості. Наприклад, у випадку, якщо гривня зміцнилася, ви маєте продати накопичені ресурси за старими цінами і лише після цього залити свіжий ресурс за нижчими цінами.

До того ж оператори ринку купують паливо у валюті. Це працює наступним чином: наприклад, маємо $600 за тонну на кордоні, множимо це на курс долара. Потім ще 213 євро на тисячу літрів і валютну вартість множимо на курс Нацбанку. Після чого плюсуємо податок на додану вартість і цю гривневу масу скидаємо у податки (вони виходять більше 47% від роздрібної ціни). Згодом ми завозимо сировину на нафтобазу и розвозимо по АЗС, що вартує коштів. І якщо гривня до долара стрибає вгору-вниз, то бувають наступні ситуації: взяли тисячу літрів, імпортували, продали, отримали гривню, знову продали і купили долари. Після цього потрібно закупити знову хоча б тисячу літрів. А не виходить, адже коли гривня провалюється, коштів не вистачає.

— Тобто президент мав рацію? Адже він сказав: «Гривня зміцнилася — треба знижувати ціни».

— Це часткова правда. По-перше, довготривале зміцнення гривні — це лише передумови для зниження цін, адже насправді валютна залежність роздрібної ціни перевищує 90% (одна грн на доларі — це 87 копійок на літрі). Але президент наголошував на іншому — він мав на увазі те, що всі знижки, які надаються клієнтам за картками лояльності (3-5 грн), потрібно перенести на стелу; мовляв, якщо ви можете надавати знижки за картками лояльності, то у вас є резерв, аби робити це для всіх.

Він, звісно, наполягав на тому, що гривня зміцнилася і є підстави знизити ціни, але на той час піднялася ціна на зовнішньому ринку. І ці два фактори знівелювали один одного, і передумов для пониження було насправді менше гривні.

— Ви згодні з Зеленським?

— Коли вам президент каже, що потрібно знизити ціни, там немає варіанту «погодився — не погодився». У його словах є логіка, але система лояльності з’явилася від необхідності, а не просто так. Адже за останні п’ять років система споживання дуже змінилася: об’єми споживання бензину впали вдвічі, а газу — зросли більше ніж у два рази. Річне споживання газу 2013 року було близько 900 тис. тонн, а зараз — 2 млн. Бензинів же тоді споживали 3,7 млн тонн, а зараз — 2 млн. Це дуже високомаржинальний продукт, бо на газі ми можемо заробити трохи більше гривні, а на бензині — більше чотирьох.

— Тобто це дозволяє надавати знижку постійним клієнтам у розмірі 3 грн?

— Постійні клієнти збільшують об’єми продажу. Оператори ринку працюють не на абсолютній маржі, а на об’ємах продажів. Роздрібний ринок – це не просто посередник між споживачем і гуртовим сегментом. Це потужна структура, яка має дуже дорогі будівлі та обладнання. За останні два роки довелося також підвищити зарплату персоналу, аби вони не поїхали до Польщі — на це витрачається багато грошей.

Коли президент зобов’язав знизити маржу, ми йому пояснювали, що втратили багато об’ємів продажів через нелегально працюючі АЗС, яких налічується майже 1,5 тис із семи тисяч існуючих. Тобто 25% ринку пішло в тіньовий сегмент через зубожіння, адже з 2013 року ми зубожіли втричі через дії пані Гонтаревої, яка обвалила економіку країни та гривню. І учасники ринку йдуть у тіньовий сегмент, не звертаючи увагу на якість палива, і заправляються просто горючою сумішшю.

Зараз ми спостерігаємо також перевищення витрат на зарплату працівникам, утримання АЗС та їх амортизацію, ремонт обладнання, податки та інше над доходами від продажів. І тоді ми починаємо будувати комунізм за власний рахунок. Враховуючи те, що це не доброчинність, а бізнес, який має розвиватися, будувати цей комунізм довго не можна.

Про нелегальні АЗС

— Чому, наприклад, в Іспанії дуже рідко можна зустріти заправку? А якщо і знайдеш, то вона буде така маленька і скромна, на відміну від українських.

— Ось, наприклад, у Фінляндії існує закон, в якому йдеться про те, що заправки мають розташовуватися на відстані не менше 60 км одна від одної. А в Україні кількість АЗС перевищує необхідну більш ніж у чотири рази. За розпорядженням президента вже закрили десь третину нелегальних АЗС.

Майже всі нелегальні заправки працюють наступним чином: крадена сировина, газовий конденсат або нафта потрапляють на так звані нелегальні мінінафтопереробні заводи. Вони за готівку виготовляють безліцензійний бензин, хоча його важко так назвати. Потім за готівку все це реалізується по Україні на цих «наливайках». Державна фіскальна служба не бачить проданих об’ємів, обігу валюти та готівки.

— А як відрізнити нелегальну АЗС від легальної?

— Як правило, нелегальні заправки не мають ніякого бренду. На них, скоріше за все, написано «АЗС», «Бензин» або «Дизельне пальне». До того ж ціни на бензин там на гривню-дві нижче, ніж у мережах, які працюють легально. На таких заправках також не видають чеки, а розрахуватися там можна лише готівкою.

Про ціни на паливо у короткостроковій перспективі

— Які ціни на бензин будуть найближчим часом?

— Зараз оператори ринку знизили ціни на бензин і дизельне пальне більш ніж на 2,5 грн, аби не напружувати ситуацію. І ми це дійсно змогли зробити.

— Тобто зараз вони пішли на поступки, але потім мають це десь відбити?

— Я б так не сказав. 2019-й за останні десять років був найкращим за прибутковістю. Бо раніше мережа 4-5 місяців на рік працювала у збиток, а гроші відбивали за рахунок червня, липня, серпня і вересня, адже саме в цей період люди багато їздять, подорожують. Оператори ринку можуть знизити ціни до якоїсь межі. Але коли у нас умовно-постійні витрати на утримання об'єкту перевищують його дохідність, ми повинні приймати рішення: закривати його чи якось вирішувати проблему.

Взагалі зараз стабільно заробляти можуть лише тіньові АЗС та мережі, які мають більше 100 станцій. Бо їх основний прибуток припадає на Київ, Одесу та інші великі міста, і він покриває збитки мережі в інших депресивних регіонах. У мене є декілька заправок, які продають каністру на тиждень. Але ми не можемо їх закрити, бо це місце культурного відпочинку місцевої «еліти». Це єдине місце, де вночі є світло, кава, кока-кола та інше. І люди там просто відпочивають. Чому різниця в ціні навіть на легальних АЗС буває у 2-3 грн? У мене, у порівнянні з нашими лідерами WOG та OKKO, десь близько 2,5 грн. Чому? Бо коли ви заїжджаєте на такі сяючі заправки, ви мусите бути свідомі того, що платите серед іншого і за цей сервіс.

Читати на The Page