Те, що відбувається з « Arcelor Mittal Кривий Ріг» останніми тижнями, схоже на поганий сон. Напередодні виборів, в ході поїздки в Кривий Ріг президент Володимир Зеленський різко розкритикував комбінат за невиконання плану екологічної модернізації.
Тоді всі сприйняли це як передвиборний піар. На ринку, правда, стали говорити про те, що мер Кривого Рогу Юрій Вілкул використав Зеленського у своїх розборках з індійським інвестором. Історія відносин градоначальника Кривого Рогу і « Arcelor Mittal Кривий Ріг» має давні корені і вкрай негативний контекст.
Однак через кілька днів після критики президента, Генеральна прокуратура відкрила кримінальну справу проти керівництва меткомбінату, звинувативши його ні багато ні мало в екоциді. Наступною на підприємство прийшла Служба безпеки України. Після багатогодинних обшуків спецслужба голосно повідомила, що виявила на ньому джерело радіоактивного випромінювання. Глава СБУ пішов далі і заявив, що інвестовані Лакшмі Мітталом кошти в « Arcelor Mittal Кривий Ріг» були використані менеджментом заводу не за призначенням. Закінчилося поки тим, що керівництво комбінату викликали на допит.

Про ці та інші яскраві події останніх тижнів в інтерв'ю розповів в. о. генерального директора Олександр Іванов, якому індійське керівництво довірило розбиратися з претензіями місцевих чиновників.
— Давайте почнемо з простого запитання. Президент вкрай жорстко розкритикував підприємство на зустрічі в Кривому Розі. Потім проти компанії відкрили кримінальну справу і почалися перевірки. Скажіть, що це взагалі було?
— Я був на тій зустрічі з Володимиром Зеленським. Природно, довелося бути основним опонентом як керівнику « Arcelor Mittal Кривий Ріг». Мені здалося, що президент тоді хотів показати всім, що він турбується про життя і здоров'я мешканців Кривого Рогу. На той момент саме таке відчуття було. На жаль, через кілька днів ми отримали кримінальну статтю 441 «Екоцид», а ще через декілька днів я поїхав в обладміністрацію і став пояснювати одному з представників офісу президента, а саме – Олегу Бондаренко, яка у нас програма з екології. Став аналізувати і дивитися, які оперативні заходи можна вжити. Але коли вийшов прес-реліз обладміністрації, то в ньому я побачив одностороннє ставлення з їхнього боку. У мене виникло відчуття, що влада області намагається довести свою профпридатність, довести, що вони почули президента і намагаються натиснути на «ArcelorMittal Кривий Ріг».
— Хто ще був на зустрічі в Дніпрі?
— Був ще виконувач обов'язки губернатора Дмитро Батура. Більш того, з цього прес-релізу я зрозумів, що насправді нас представили як компанію, яка багато років ухилялась від інспекцій та будь-яких перевірок, знаходячи всілякі приводи і причини. І ось, нарешті, їм вдалося це зробити – посадити за стіл переговорів ось цих непокірних «арселорівців».
— Як ви оцінюєте звинувачення в екоциді?
— Це абсолютна маячня. Ми витратили близько 6, 2 мільярда гривень на екологічні програми за 13 років. Якщо говорити про загальні інвестиції, це близько $4, 4 мільярда. Це без урахування вартості покупки комбінату. А з урахуванням приватизації — $9, 2 мільярда.
— Але, СБУ виявила на меткомбінаті радіоактивні речовини. . . .
— Всі металургійні комбінати, на яких працюють машини безперервного розливання сталі, використовують спеціальні датчики, які вимірюють рівень сталі в кристалізаторі. Всі ці датчики базуються на роботі випромінювача Кобальт-60, який має радіаційний фон. Компанія, яка поставила нам це обладнання, — це SMS Group, вони вже побудували близько 100 таких машин по всьому світу. І тому сумніватися в їх компетентності не варто. Для того, щоб цей проект повністю відповідав українському чинному законодавству, ми залучили сертифіковану компанію «Електрон», яку нам запропонувала Державна інспекція з радіаційного контролю України. І ця компанія з Жовтих Вод повністю виконала частину проекту щодо цього датчику. Ми зробили виміри власними силами. До речі, наша заводська лабораторія також сертифікована, має відповідну ліцензію на виконання такого роду робіт. І наші виміри показали, що цих зауважень немає і бути не може.
— Тоді як вони з'явилися у СБУ?
— Я думаю, що в продовження тієї кримінальної справи необхідно було знайти речові докази. І вони були, на їхню думку, знайдені. Ми отримали повідомлення про те, що до нас заходить ціла комісія в особі СБУ і в особі обласної інспекції з радіаційного контролю.
— Коли надіслали це повідомлення?
— Ми отримали його за день. Суддя Бабушкінського району міста Дніпра протягом кількох годин видав такий дозвіл. Причому цей дозвіл було видано на вилучення всіх документів, що стосуються будівництва машини безперервного лиття заготовок МБЛЗ-3, відповідно, на проведення будь-яких фактичних замірів.
Це рішення Бабушкінського суду дозволило перетворити візит СБУ на обшук. На територію комбінату зайшли о 10 годині ранку в суботу близько 20 співробітників, які вимагали від нас ряд документів, у тому числі фінансових і будівельних проектів, і здійснювали фактичні виміри цього самого радіаційного фону безпосередньо біля джерела випромінювання. Причому в тому ж протоколі, який сьогодні [у вівторок, 23 липня – ред] демонструвався на прес-конференції, було зазначено, що всі показники знаходяться в нормі. І ті люди, які були там, підтвердили це. Тим не менше на прес-конференції СБУ було зазначено, що ця норма перевищена. Такі ж документи, наскільки я розумію, лягли на стіл президента.
— Звідки взялася ця інформація?
— Зараз дуже багато цифр плавають у повітрі. Є санітарні норми України, які вказують про те, що над джерелом випромінювання рівень радіації не повинен перевищувати 100 мікрозівертів на годину. На відстані одного метра – 4 мікрозіверта на годину. І у державних будівельних нормах було зазначено, що на робочій площадці — 0, 5 мікрозіверта. Коли ми стали ще раз робити заміри, з'ясувалося, що ці показання не перевищують 0, 2–0, 25 мікрозіверта на годину. Потім на прес-конференції самі фахівці СБУ заплуталися в мікрозівертах і в мілізівертах. Це такі похідні. Мікро – це одна мільйонна частина, мілі – це одна тисячна частина. Тобто ці фахівці самі не змогли розібратися і зрозуміти, що до чого. Вони інтерпретували ці цифри по-своєму і допускали вільне трактування отриманих значень. Тим не менше фахівці з лабораторії, які були на майданчику, повідомили нам, що все знаходиться в межах норми.
— На зустрічі з вами президент говорив про те, що ви не виконуєте інвестиційний план, який самі ж раніше затвердили. Про що йдеться?
— Існує кілька планів. Існує план, затверджений Фондом держмайна України, який був підготовлений, коли купувався цей комбінат. Але з моменту приватизації вже пройшло понад 20 перевірок, які показували, наскільки ми правильно або неправильно виконуємо цей план. Є інший план – він називається «Обласна екологічна програма», за якою « Arcelor Mittal Кривий Ріг» обіцяв виконати певні заходи щоб зменшити екологічне навантаження на місто.
У нас було задекларовано 48 заходів, з яких не виконано 5. З них 4 заходи пов'язані з невиконанням проектної документації. Але вона жодним чином не впливає на безпосередню екологічну ситуацію в місті. А ось на підставі цієї проектної документації повинні були бути в майбутні терміни виконані відповідні інвестиції та будівництво газоочисток – заходів, які дійсно дозволили б поліпшити екологію. Але ці терміни ми не втратили, ми їх не збільшили. Не виконані тільки ці 4 заходи, які пов'язані саме з проектами. Тому я вважаю, що ці напади безпідставні в даний момент.
Є ще один захід, який називається виведення з експлуатації мартенівської печі. Розуміючи, що ми не готові зараз виводити цей агрегат, ми у відповідності з розробленим проектом спільно з науково-дослідним інститутом, з Міністерством екології продумали роботу цього агрегату таким чином, щоб він зменшив кількість викиду на трубу. Ми модернізували цю піч, і тепер її викиди пилу відбуваються на рівні сучасних вимог екології, тобто менше 50 міліграм на метр кубічний. А якщо точніше, від 32 до 38 міліграмів. До речі, всі наші дозволи перенесення строків були виконані у відповідності з цим регламентом або з тим порядком, який існує у нас в законодавстві, на Україні. Тому якщо когось звинувачувати, то точно не нас. Ми свої зобов'язання виконуємо.
— Але в Кривому Розі є чимало природоохоронних організацій, у яких до вас багато питань. Як ви це поясните. . .
— Наш комбінат забруднює місто не більше, ніж інші металургійні підприємства. Більш того, наше підприємство більше модернізовано, ніж підприємства наших конкурентів, де мені теж пощастило попрацювати. Ми встановили додаткові моніторингові екологічні пости в санітарно-захисній зоні по периметру підприємства, які дозволяють з дискретністю 20 хвилин отримувати інформацію про наявність у повітрі оксиду сірки, сірководню, аміаку, пилу і багато чого іншого. Тобто я кожні 2 години отримую на свою електронну пошту вдень і вночі цю інформацію від інженерів-екологів. Збільшення з періодичністю раз на кілька днів відбуваються, але в жодному разі це не відбувається постійно. Три пости стоять наших і п'ять постів стоять безпосередньо біля міськради. У ці пости можна зайти через Інтернет і будь-який бажаючий може онлайн побачити, що там відбувається. З моєї точки зору, ми не забруднюємо навколишнє середовище, як нам про це говорять. Це звичайні маніпуляції.
— Тоді з чим це пов'язано?
— Це дуже правильне запитання. Ми тільки в квітні пройшли позапланову перевірку екологічної інспекції. Через місяць отримали знову те ж саме повідомлення, де маса активістів, екологічна інспекція, депутати і всі інші люди рвуться до нас на комбінат для того, щоб виконати цю перевірку. Безпосередньо перед виборами активізуються політики всіх мастей і намагаються використати аполітичний « Arcelor Mittal Кривий Ріг» в якості об'єкта для нападок. Ці люди починають використовувати тему екології. Оскільки вона турбує всіх людей. Вони починають підбурювати наших працівників, вимагати для них європейських зарплат. У нас періодично починають з'являтися проблеми зі страйками. Ми бачимо, що вони підтримуються зі сторони. Організовуються мітинги, на яких з'являються різного роду особистості, як-то депутати місцевого розливу, так і люди з великої політики. Якщо збирається недостатньо великий натовп, ці політики навіть не з'являються. Вони сидять у своїх машинах, бачать, що там зібралося 5-10 чоловік, і їдуть.
— Про кого йде мова?
— Я кажу поки що тільки загальними словами. Це ті політики, які у нас є як в місті, так і в області. Періодично до нас приїжджали і прем'єр-міністри, приїжджали кандидати в президенти. Кожен виступав перед колективом, намагався щось довести і сказати. Ми нікого ні до чого не закликаємо і намагаємося робити свій бізнес.
— Тобто, по-вашому, екологічні активісти куплені?
— Я впевнений, там є і порядні люди.
— Але якщо у них є претензії, може тоді дійсно ваша діяльність породжує ці претензії?
— Ми абсолютно віддаємо собі звіт в тому, що промисловість несе певне навантаження на екологію, на життя людей. Але не потрібно ці факти пересмикувати. Природно, ми над цим працюємо. Я б хотів подивитися на іншого, хто б зміг за такий короткий період модернізувати стільки агрегатів. Те, що ми зараз робимо, це й так забагато. Ці підприємства нам дісталися з радянського періоду. Вони були побудовані в межах міста ще в 34-му році. Якщо б хтось будував підприємства зараз, то вони б не могли з’явитися в жодному разі навіть на відстані кілометра від житлових поселень. Тим не менше, так було колись, і зараз ми маємо працювати з цим спадком.
Я вам скажу, що всі підприємства металургійної промисловості України і Росії мають таку саму проблему. Але під час візиту президента саме я 2 години пояснював першому керівнику держави, що відбувається в місті. Всі сиділи й мовчали. Нікого не чіпали. Коли я через тиждень з'явився в області – була присутня тільки одна наша компанія. Нікого більше не було. Ми це сприймаємо як тиск на бізнес. Ми бачимо, що чомусь лише ми дуже «цікаві» державі. А всі інші – вони «молодці», напевно, роблять все «правильно».
— Але ж ви дійсно єдине металургійне підприємство в місті Кривий Ріг. Решта – це ГЗК, які не так псують екологію. . .
— За формальною ознакою до нас пред'явили претензії по чотирьом проектах, де ми перенесли терміни. Це правда. І ще по мартенівському агрегату. Але таке перенесення строків не відбувається в односторонньому порядку. Для цього необхідно пройти низку процедур, готуються нові коригувальні заходи зі зниженням викидів. Вони узгоджуються з громадськістю, з міськрадою. І в кінцевому підсумку вони затверджуються Міністерством екології. І цей порядок ми нічого не порушули.
— У вас на стіні висить фотографія, зроблена під час візиту на підприємств з Петра Порошенка. Ваші проблеми і його візит можуть бути пов'язаними?
— Мені здається, візит Порошенка був досить діловий. Він приїхав на відкриття нашої доменної печі №6. Символічно виконав її запуск, виступив перед колективом, сказав кілька слів і поїхав.
— Як ви оцінюєте заяви СБУ про те, що Arcelor Mittal нецільовим способом використовував гроші?
— Мені здається, ця заява просто смішна, вона абсурдна.
— А в чому ж тоді суть останніх публічних звинувачень з боку СБУ?
— Я поняття не маю. Можу тільки припустити, що є потоки інвестицій, і є хтось, хто хоче «очолити» ці потоки. Комусь хочеться поставити свої підрядні організації, хочеться завести тих, хто буде постачати обладнання або матеріали, сировину, паливо. Але наша компанія має власне уявлення про бізнес: ми намагаємось бути максимально відкритими. З іншого боку, ми самі робимо такий вибір, нам не потрібно підказок ззовні, хто б це не був.
— Лакшмі Міттал вже чув про ці заяви СБУ?
— Моє керівництво стурбоване тим, що відбувається. Звичайно, ми будемо докладати всіх зусиль, щоб захистити наші інтереси. Вже була певна реакція з боку Європейського банку реконструкції і розвитку, який кредитує нас. Можливо, будуть ще аналогічні заяви з боку глав держав, можливо, Франції чи Німеччини. З моєї точки зору, поточна ситуація виглядає як повний абсурд. У моєму розумінні, завдання СБУ у тому, щоб ловити шпигунів. І вже точно не у тому, щоб перейматися, яким чином використовуються кошти нашої компанії. У нас для цього є відповідні служби. Я вас запевняю, нам вистачає тих, хто підказує, що ми робимо так або не так. Сподіваюсь, що СБУ зараз займається не цим.
— Тобто те, що починалося як передвиборчий піар, далі переросло в театр абсурду?
— На театр абсурду це схоже. Але, схоже, є якийсь план, напевно переслідуються якісь цілі. Хотілося б зрозуміти мету цих дій. І хотілося б, щоб президент розібрався у всьому цьому. Напевно, йому на стіл потрапляє не та інформація.
— Розкажіть, як саме проходив обшук СБУ?
— Він тривав більше 14 годин, до третьої годин ночі. Обшук відбувався у вихідний для працівників день. Документи зберігалися як у фінансовому управлінні і у проектантів, так і на робочій площадці. Тобто для того, щоб зібрати всі документи з будівництва МБЛЗ-3, нам потрібно було підключити цілий ряд працівників і служб, яких нам довелося викликати у святковий день на роботу.
— Чому святковий?
— Тому що це було наше професійне – День металурга і гірника України. Для нас це святе. На жаль, ми бачили весь місто, заповнене металургами, при цьому самі два дні і ночі сиділи на заводі на телефонах. Для нас це серйозне випробування. Були витребувані всі документи, заарештована ця установка і нам заборонили виконувати будь-які дії як щодо подальшого будівництва, так і пусконаладки цієї установки. По суті, ми заморозили проект вартістю $150 мільйонів.
— Але ж факт, що вас давно не перевіряло Мінприроди. Звідси і виникли питання. ..
— Ще раз повторююсь, у квітні цього року була проведена позачергова перевірка екологічної інспекції. І рівно через місяць до нас «напросилась» знову екологічна інспекція з ініціативи одного з кандидатів у народні депутати. Природно, коли ми побачили в цьому дещо інший намір, ніж той що стосується виключно перевірки, ми зробили все необхідне для того, щоб не допустити їх. У них був порушений нормативний акт перевірки. Ми їх не допустили. Це було правове рішення.
— У вас вже давно мають місце системні складнощі з державною владою. В чому справа?
— Наша складність лише в одному: європейська компанія не звикла працювати за схемами. Ми платимо податки, у нас немає статті витрат, яка називається «підготовка передвиборної кампанії для якогось із депутатів». Щодня ми допомагаємо місту. Особисто я по 2-3 машини на день відправляю, допомагаю то одному, то іншому району щоб обрізати дерева, або відновити лінію електропередач чи прибрати якусь територію, тощо. Але у нас немає цієї статті витрат. Ми не такі «гнучкі», як місцеві компанії, ми не такі «розумні». Ми принципово нікому не платимо за «вирішення» питання. Природно, через це у нас виникають певні складності.
— Які у вас стосунки з мером Кривого Рогу Юрієм Вілкулом?
— Хороше запитання. Вони досить складні. З одного боку, ми робимо все необхідне, щоб допомогти місту, розуміючи, що ми – містоутворююче підприємство. З іншого боку, ми відчуваємо тиск. Так, ми не здатні витрачати величезні кошти на місто, тому що це не є нашим зобов'язанням. Але ми сумлінно платимо податки – тільки за 2018 рік перерахували 8, 8 мільярдів гривень. Але ж, будь ласка, витрачайте ці гроші правильно. Може, більше з них треба залишати в бюджеті міста? Може, треба збільшити екологічний податок? Після того, як ми виграли низку судів, ставлення до нас змінилося.
— Що ви маєте на увазі?
— Пату за землю. Місто вважає, що ми їх «образили» на 800 або 900 мільйонів гривень. Поясню ситуацію. Є ставка, яка застосовується до підприємств, які займаються гірничодобувною діяльністю. У місті кілька гірничо-збагачувальних комбінатів, які належать «Метінвесту». І один-єдиний металургійний комбінат — наш. До земель гірничодобувної промисловості застосовуються понижуючі коефіцієнти: вони платять за ставкою 0, 9. І А до підприємств металургійної промисловості застосовується інша, підвищена ставка. Наприклад, розглядалися варіанти від 4 і аж до 10.
— А зараз ви скільки платите?
— Ми платимо 2, 5, тому що суд захистив нас по цьому питанню. Але ж тепер по всьому місту ширять чутки про те, що якщо вчителі і лікарі недоотримують заробітну плату, то в цьому винен « Arcelor Mittal КривийРіг». Ось така маніпуляція.
— Чи перевіряє головна компанія Arcelor Mittal вашу роботу? У тому числі здійснення екологічних заходів?
— Звичайно. У нас є внутрішній і зовнішній аудит. Перевіряється вся наша господарська діяльність. Будь-які зауваження, які виникать до нас, висуваться потім у вигляді певних вимог, як наслідок бувають навіть звільнення. Друге – ми дотримуємося українського законодавства про необхідність мати дозволи на викиди. Ми їх маємо. Третє – у нас є екологічні моніторингові пости, які стоять і показують, що у нас оперативно відбувається. І четверте – це візуалізація. Це саме той бурий дим, який з'являється над комбінатом, і який і викликає у всіх роздратування. Але ж металургійний комбінат – це не парк культури і відпочинку, всі мають це розуміти. Напевно, саме в цьому плані до нас виникають якісь претензії, які ми виправляємо. Але ж від нас вимагають набагато більшого. У мене таке відчуття, що влада будь-яким чином намагається зачепитися за щось, щоб хоч чимось нам дорікнути за формальною ознакою. Ось радіація – одна з таких причин.
— Яка компанія проводить ваш аудит?
— Цього року це Ernst&Young. Аудит включає у тому числі і дотримання екологічних показників.
— Чи вплинула нинішня ситуація на глобальну діяльність Arcelor Mittal?
— Наш план виробництва вже не буде виконаний. Природно, це вплине на фінансово-господарську діяльність компанії. Є Європейський банк реконструкції і розвитку, який вже стурбований тим, що, можливо, інвестиції в країні освоюються не так, як заплановано, що є перешкоди. Відповідно, чи потрібно вкладати гроші далі сюди? З'являються якісь додаткові фактори ризику для будь-якої іншої компанії. Ви, напевно, знаєте про Air Liquide – це найбільший виробник технічних газів. Французька компанія почала будувати кисневий блок в Єнакієвому на металургійному заводі. Я сам був присутнім на цьому відкритті, був там президент, тоді ще Віктор Янукович. Після початку АТО ця компанія пішла з України. Вона протягом кількох місяців намагалася зрозуміти, наскільки це довго. Вони відправили своїх працівників в Бердянськ відпочивати. А потім зрозуміли, що ситуація не змінюється і просто пішли з України. Можливо, вони знову зайдуть. Але якщо ситуація покращиться. Для всіх інвесторів «Arcelor Mittal Кривий Ріг» – це маячок на кшталт «а давайте подивимося, що ж буде робити найпотужніший сталеливарний гігант? ». Чи зможе він подолати ситуацію, яка відбувається? Зміг. Відмінно. Це привід для того, щоб заходити на Україну. Не зміг – далі я не знаю. ..
— У зв'язку з цією ситуацією, чи готується офіційне звернення керівництва компанії до керівництва України?
— Я впевнений, що компанія не залишить ці дії без відповіді.
— Що буде далі?
— Я очікую подальший тиск як комбінат, так і на нас особисто.
— Це стара історія про те, що місцевий кримінал разом з правоохоронними органами нібито зайнялися серйозними розкраданнями на Arcelor Mittal. . .
— Він не зайнявся, він завжди займався. Ми постійно припиняємо ці схеми, намагаємося зменшити цей вплив. Хотілося б жити як у Європі. І коли ви опиняєтеся на цьому місці, раптом з'ясовується, що для цього потрібно докласти певних зусиль, можливо, з чимось розлучитися. Найпростіше – з ілюзіями. А можливо, зі здоров'ям.
Це все дуже серйозно.
Наших людей б'ють. Побили начальника мартенівського цеху, директора сталеплавильного департаменту, він півроку лікувався в лікарні. У директора коксохімічного виробництва спалили особисту машину. Мій особистий автомобіль в 2016 році спалили під будинком. Я зміг забрати його зі штрафмайданчика лише через півроку, та й то лише після того, як звернувся до когось із впливових керівників правоохоронних органів. І заступник начальника поліції особисто її допомагав заштовхувати на евакуатор.
А чи знаєте ви, що в минулі роки в команду індусів стріляли по машинам? Головному інженеру кинули гранату в будинок. Я сам отримую постійні погрози.
Ще двох працівників нашої служби безпеки побили бітами. Їх оточили машинами в сільській місцевості, погрожуючи вогнепальною зброєю, вивели з автомобілю та побили. Причому були чітко, дозовано, щоб не вбити, а тільки лише для того, щоб показати, що так потрібно.
— Як ви думаєте, до вашого активу є інтерес у Ігоря Коломойського?
— Усі говорять про це. Але, я думаю, що він йому не по плечу. Якщо підприємство працює і дає прибуток, напевно, воно цікаве кожному, хто мало-мальськи в цій справі розбирається.
— Як ви закінчите цей рік? EBITDA буде позитивна?
— Сподіваюся, так. Принаймні в цьому році нам вдалося серйозно вирівняти своє виробництво і ми стали показувати хороші результати. Тепер багато речей залежать від сторонніх чинників.
До речі, в наших планах – інвестувати $1, 8 млрд у модернізацію до 2022 року. За умови сприятливої ситуації, звичайно.