ТОП-5 найбільш поширених побутових афер у 2021 році. Фото: Pixabay
За останній рік рівень кіберзлочинності в Україні істотно зріс, за даними дослідження YouControl. Поліція бореться з поширенням афер, але злочинці знаходять нові способи незаконного отримання грошей українців.
розібрало топ-5 найпоширеніших побутових афер у 2021 році й те, як можна себе убезпечити.
Чеки у кафе, ресторанах та магазинах
Як це відбувається
У кафе, ресторанах або магазинах замість фіскального чека можуть видати все що завгодно: пречек із інформацією про замовлення, товарний чек без реквізитів, видаткові накладні. Це не платіжні документи, а з реальним платіжним документом недобросовісний працівник може, наприклад, не провести операцію через касу. Якщо йдеться про покупку товару, фіскальний чек – це доказ покупки та гарантія можливості її повернення або обміну. Без фіскального чека покупця з бракованим товаром можуть відправити геть.
Ще у 2017 році на прес-конференції «Які інтернет-магазини порушують законодавство і правила торгівлі» повідомлялося, що 13 із 20 найбільших е-маркетів не видають фіскальні чеки.
Як себе захистити
1. Перевіряти чек.
Покупцям можуть видати все що завгодно, але силу має тільки фіскальний чек. Якщо продавець не видає чек – це порушення.
2. Забирати чек.
На чеках частково можуть міститися персональні дані покупця, наприклад, останні чотири цифри банківської карти. Зловмисник обманом може, знаючи тільки ці чотири цифри, дізнатися у безтурботного покупця інші дані. Чеки потрібно забирати і знищувати, щоб не було видно особистих даних.
«Повішені» кредити
Як це відбувається
Приватні дані українців потрапляють у вільний доступ, наприклад, через недобросовісних працівників банків або інших установ, які їх потім продають. У лютому 2021 року в месенджері Telegram знову з'явився бот, який продавав персональні дані українців. У боті за телефонним номером можна було отримати ПІБ користувача, дату народження, серію й номер паспорта, прописку та ІПН. Користувачі у Facebook повідомляли, що бот за номером телефону видає все, «включаючи членів сім'ї та інфо про них (пов'язані особи)». Імовірно бот взяв дані з вкраденої бази Приватбанку.
Аферисти купують такі дані й можуть оформити кредит. Звичайно не у кожному банку або мікрофінансовій організації (МФО) можна просто взяти та оформити кредит за чужими документами. Зловмисники використовують МФО з мінімальним рівнем верифікації клієнтів: мінімальний пакет документів й простота оформлення. Але аферистам мало буде тільки мати ксерокопію паспорта іншої людини. Їм знадобиться ІПН, доступ до номера телефону власника документів.
Як себе захистити
1. Забороніть собі видачу кредитів.
Ні, це не про «я більше не буду брати у борг». Заборонити можна цілком конкретно – поставити заборону на видачу кредиту в інтернет-банкінгу та стежити за своєю кредитною історією у бюро кредитних історій.
2. Ретельно перевіряти, кому та як передаються дані.
На копії документів у банках або держустановах повинні поставити позначку, а людина, яка подає такі документи, повинна поставити позначку «згідно з оригіналом» та свій підпис. Якщо йдеться про електронну копії документів, то їх потрібно передавати захищеним джерелам, наприклад, через держсервіс «Дія». Там копія документів повинна бути з відповідним підписом, часом і датою передачі документів.
Навіть якщо документи передаються у заклад із хорошою репутацією, потрібно стежити за їхнім оформленням. Тому що, як казав герой Х'ю Лорі в серіалі «Доктор Хаус», – всі брешуть.
3. Не передавати документи третім особам.
Навіть якщо це родичі, друзі або колеги по роботі. При втраті або крадіжці – потрібно якомога швидше написати відповідну заяву до поліції.
Афери в інтернеті
Як це відбувається
Найпоширеніші схеми шахрайства в інтернеті – це фішинг та махінації з електронними гаманцями.
У першому випадку крадуть персональні дані, наприклад, логіни та паролі. Їх крадуть за допомогою масових розсилок нібито від імені банків й брендів, або просто у месенджерах соціальних мереж. У цих листах буде посилання на сайт, після переходу на який жертву обманом змусять ввести свої дані. У випадку махінацій з гаманцями, продавець часто обіцяє забронювати товар, після передоплати або повної оплати на карту. Як наслідок – жертва виявляється заблокованою продавцем, без грошей та товару.
Нещодавно працівники Департаменту кіберполіції спільно з слідчим управлінням столичної поліції і Службою безпеки України викрили протиправну діяльність злочинців, які викрали понад 5 млн грн за допомогою електронних листів із вірусом. Зловмисники розсилали на електронні адреси компаній і підприємців листи зі шкідливим ПЗ. Повідомлення маскували під архіви з документами, в яких були вимоги оплати певних послуг або надання інформації державним органам.
Як себе захистити
1. Покупати на перевірених сайтах.
Здійснювати онлайн-покупки потрібно тільки на перевірених сайтах та за допомогою післяплати. Також можна перевірити невідомий номер телефону, номер банківської карти або посилання за допомогою наступних сайтів:
- сервіс STOP FRAUD кіберполіції;
- сервіс Black List Асоціації ЕМА.
2. Звертати увагу на ціну, фото та опис товару.
Ціна не повинна бути надмірно нижчою за ринкову на обраний товар, опис має бути повним без незрозумілих символів і не повинен бути повністю або частково написаний латиницею. Фото повинні бути реальними, а не з фотобанку. Перевірити фото можна за допомогою перевірки фото від Google.
3. Не спілкуватися з продавцем у сторонніх месенджерах.
Спілкуватися з продавцем потрібно тільки там, де плануєте здійснити покупку. Посилання для нібито оплати потрібно перевіряти, перш ніж переходити по них. Адресний рядок шахрайських сайтів практично ідентичний оригінальним, але обов'язково містить у собі помилку: зайву або не ту букву. Якщо все-таки був здійснений перехід на сайт, який виявився шахрайським, потрібно звернутися до кіберполіції за формою зворотного зв'язку, повідомити про сайт-двійник пошуковій системі Google.
ПЗ на смартфоні для віддаленого доступу
Як це відбувається
«Зазвичай з невідомого номера дзвонить нібито ваш «мобільний оператор» із новими вигідними пропозиціями щодо тарифу та повідомляє про обов'язкове оновлення програмного забезпечення з причини: «Якщо його не встановити, то на телефоні не всі програми зможуть працювати коректно, можливі збої, не буде доступу до інтернет-банкінгу і т.д.». Відправляє SMS-посилання на Play Market, але за посиланням знаходиться ПЗ, яке надає повний доступ до вашого телефону. Так само можуть відбуватися дзвінки від імені «банку», нібито треба встановити ПЗ, щоб врятувати кошти на рахунку», – розповідають у ПУМБ.
Завдяки цьому шахраї отримують доступ до віддаленого управління смартфоном: повідомленнями, паролями, списками контактів тощо.
Як себе захистити
1. Не переходити по незнайомих посиланнях.
І не відкривати документи, архіви або будь-які інші файли, які надіслали невідомі відправники.
2. Не встановлювати на смартфон неперевірені програми та користуватися антивірусом.
Нелегальні онлайн-букмекери
Як це відбувається
У серпні 2020 року набув чинності закон України «Про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор». Він зняв табу на гральний бізнес, який діяв понад 10 років. Звісно ж активізувалися шахраї й у цьому напрямку. Комісія з регулювання азартних ігор і лотерей (КРАІЛ) повідомила про сайти, які нелегально працюють під брендом букмекерської контори Parimatch. КРАІЛ отримала скарги на ресурси www.parimatch.com і www.en.parimatch.com/ru/casino/slots. Раніше видана ліцензія онлайн-букмекерові Parimatch поширюється виключно на сайт www.pm.ua, а всі інші ресурси є нелегальними.
Як себе захистити
1. Користуватися офіційними сайтами зареєстрованих букмекерів.
Законом України «Про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор» забороняється давати доступ, пропонувати до завантаження чи іншим чином поширювати в Україні вебсайти, мобільні застосунки або інше ігрове обладнання для участі в азартних іграх, якщо вони надають доступ до серверів або баз даних осіб, які не є організаторами азартних ігор відповідно до цього закону.
Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter
