15 травня — Міжнародний день захисту клімату. Це гарний привід згадати: клімат змінюється не десь там, у далекому майбутньому чи на іншому континенті. Зміну клімату ми відчуваємо щодня.
Приміром, 2024 рік став найтеплішим за всю історію глобальних метеоспостережень — середньорічна температура на планеті перетнула позначку у 1,5 ˚C порівняно з доіндустріальним рівнем.
Із середини 1980-х кожне наступне десятиліття в Україні — тепліше за попереднє.
Наслідки зміни клімату: не лише спека
Зростання температури — це не просто «стане тепліше». Природні системи тісно пов’язані між собою, і навіть, на перший погляд, незначне потепління запускає ланцюгові реакції, які змінюють звичне життя. Серед іншого, зростає інтенсивність і частота хвиль тепла.
Хвиля тепла — це період, протягом якого добова максимальна температура перевищує максимальну температурну норму протягом більш ніж п’яти днів поспіль на 5 °С. У доіндустріальні часи таке явище траплялося в середньому 1 раз на 1000 днів. У 21-му столітті це число зросло до 4-5 разів на рік. Наприклад, середньостатистична 30-річна жінка в Україні при потеплінні на 1,5 °C переживатиме хвилі спеки у 10 разів частіше, ніж сьогодні.
Вплив на здоров’я
Зміна клімату вже впливає на здоров’я людей і надалі посилюватиме ці ризики:
- збільшення кількості теплових ударів;
- загострення серцево-судинних хвороб (гіпертонія, стенокардія, збільшення ризику інфаркту);
- поширення нових інфекцій через зміну ареалів комах і гризунів;
- проблеми доступу до питної води — в деяких регіонах України все частіше спостерігається відсутність води в колодязях у посушливий сезон.
У довгостроковій перспективі зміна клімату суттєво впливатиме на здоров’я населення та економічну стабільність країн.
Вразливість сільського господарства
Сільське господарство також є вразливим до зміни клімату:
- тривалі посухи виснажують ґрунти й знижують врожайність;
- зростає ризик лісових пожеж;
- зменшується доступ до джерел води для зрошення;
- зростає кількість шкідників.
За даними Міжнародної фінансової корпорації (IFC), за останні 20 років українські аграрії втратили понад $2 млрд через зміну клімату (станом на 2022 рік).
Ризики для економіки
Згідно з проведеними дослідженнями, до 2030 року країни, що розвиваються, можуть зазнати від 290 до 580 мільярдів доларів економічних збитків через наслідки зміни клімату. А до 2050 року ця сума, за прогнозами, зросте до 1–1,8 трильйона доларів.
При цьому зміна клімату вже зараз спричиняє щоденні збитки — науковці оцінюють, що у період з 2000 по 2019 рік світ зазнав щонайменше $2,8 трлн втрат і збитків через зміну клімату — це приблизно $16 млн щогодини.
Причина зміни клімату — спалювання викопного палива
Основна причина зміни клімату — використання викопного палива: вугілля, нафти та газу. Саме з початком промислової революції ці джерела енергії почали активно використовуватися, що призвело до накопичення парникових газів у атмосфері (які виділяються при спалюванні).
З початком повномасштабної війни ці питання набули ще більшої актуальності: за час повномасштабного вторгнення росія заробила близько €900 млрд на експорті викопного палива, що дає їй додатковий ресурс для фінансування війни проти України.
Що ми можемо зробити?
Клімат змінюється, і ми вже це відчуваємо у різних сферах життя: від підняття цін на продукти та відсутності води в колодязях до поширення нових хвороб і зникнення видів рослин та тварин. До кінця століття наслідки зміни клімату посилюватимуться. Саме тому вже сьогодні важливо адаптуватися до нових умов.
Адаптація до зміни клімату — це пристосування до фактичних або очікуваних кліматичних впливів чи їхніх наслідків. Щоб адаптувати міста до зміни клімату, можна створити більшу кількість зелених зон, системи попередження про надзвичайні ситуації, покращити каналізаційні системи і ще багато іншого.
Вчасні заходи з адаптації створюють додаткові можливості та економлять гроші. Вкладений в адаптацію €1 зекономить €4 і більше на боротьбу з наслідками зміни клімату.
Читайте також
