За часи незалежності українська економіка зазнала значних трансформацій. За останні 28 років вона майже повністю втратила машинобудівну галузь, але натомість чудово розвинула аграрну. Чи можна порівняти та оцінити той шлях розвитку, який Україна пройшла за ці роки?
Багато науковців та економістів вважають, що неправильно порівнювати економіку України, яка існувала до 91-го року, з сучасною. Адже валовий внутрішній продукт в Радянському Союзі формувався не за принципом ринкової економіки, де ВВП росте внаслідок збільшення доданої вартості товарів, а як знищення доданої вартості. Старше покоління чудово пам’ятає практику планово-збиткового виробництва. На той час у країні працювали підприємства, продукція яких одразу з заводу йшла на склад і списувалась як непотрібна народному господарству.
Щою порівняти ВВП України 90-го року і сьогодні, варто розкладати економіку на окремі галузі – це дозволить провести більш якісну паралель. Наприклад, виміряймо ефективність економіки продуктивністю сільського господарства у сфері рослинництва. Тут ми можемо порівняти урожайність зернових за часів Радянського Союзу та в сучасній Україні. І одразу побачимо, що сьогодні цей показник зріс у декілька разів. А у деяких провідних агропідприємств урожайність зросла удесятеро, як порівняти із середніми показниками у Радянському Союзі. Тобто рослинництво тільки виграло, коли звільнилось від колгоспів, від радянської системи планування.
Безумовно, в українській економіці є галузі, які за роки незалежності суттєво зменшились або навіть майже зникли. Наприклад, військово-промисловий комплекс, який за часів СРСР сягав 20% ВВП. Україна була важливою частиною ВПК Радянського Союзу. Зрозуміло, що коли зникла радянська військова машина, оборонпром втратив велике держзамовлення та був змушений знизити об’єм виробництва. А у 90-х під час конверсії озброєння деякі заводи були змушені виготовляти каструлі.
Оскільки велика частина військово-промислового комплексу – це машинобудування, то зараз Україна має залишки цього виробництва. Безумовно, радянське машинобудування було орієнтоване на ВПК, який фактично зник. Ба більше, ця галузь була імплементована у ринок СРСР, який теж розпався з ліквідацією Радянського Союзу. Тому у нас фактично в машинобудуванні відбувається переродження, коли з'являються якісь нові сегменти, що обслуговують, світову економіку. Наприклад, кластер виробництва кабелю, побутової техніки на замовлення європейських та світових компаній. Зараз в Україні існують збиральні виробництва.
Крім того, сьогодні з'являються взагалі нові галузі, яких не було за Радянського Союзу, наприклад, ІТ. Раніше більшість ІТ-розробок були пов'язані з обороним комплексом. Зараз навіть несерйозно порівнювати сучасні комп’ютери з колишніми радянськими обчислюваними машинами. Це як порівнювати ВВП України 90-го року і сьогодні. За окремими галузями можна, але багато порівнянь просто недоречні і не мають жодного змісту та сенсу. ІТ – це новостворена галузь, яка повністю відрізняє нашу економіку від радянської.
Від економіки Радянського Союзу нас відрізняє наявність ще однієї неформальної галузі – заробітчанство. Трудова міграція стала можлива з відкриттям кордонів та спрощенням візового режиму. Адже українці за кордоном заробляють мільярди доларів, які є в платіжному балансі грошових переказів. Частково ці гроші повертаються в нашу економіку споживання через міжнародні перекази родинам, які тут купують товари. Частково вони залишаються в інших країнах. Враховуючи той факт, що в цій галузі зайняті мільйони людей, її не можна ігнорувати.
ІТ і заробітчанство – це дві нові галузі, яких ви фактично не знайдете в економіці УРСР зразка 89-го чи 90-го років.
Читайте також
Маркетолог + підприємець: формула ефективної співпраці, аби збільшити доходи бізнесу х2
Публічний чи приватний інтерес? Статус юридичних осіб у контексті антикорупційного законодавства
