У 2015 році, коли був різкий стрибок курсу долара, імпорт рибної продукції впав. Беезумовно, вартість валюти формує вартість імпортних рибних продуктів. З 2015 року імпорт відвоював свої позиції.
Сьогодні на рибному ринку понад 85% імпортної продукції. Торік у нас відбулося падіння виробництва. Вочевидь, рибна галузь не на піку. З чим пов'язаний такий плачевний її стан і що треба змінити для того, щоб виправити ситуацію.
- Дерегуляція
З 2016 року, щойно я стала членом ради при Держрибагентстві, у нас постійно розглядалася ідея створення саморегулівних організацій за принципом європейських. У ЄС є асоціації виробників з обов'язковим членством. І ми хотіли передати саморегулівним організаціям у сфері рибного господарства певні державні функції з розподілу, наприклад, знарядь лову та квот. Але для цього потрібні обов'язкові зміни до профільного закону про рибне господарство. І найголовніше — гравці ринку, стейкхолдери мають бути готові до того, щоб стати відповідальними за власну галузь і припинити кивати на державу як каральний орган, який заважає їм працювати.
- Реформування Держрибінспекції
Повноваження з контролю за водними об'єктами зараз є у водної та екологічної поліції, а також рибінспекції. У нас багато перевіряльників, але виходить так, що в семи няньок дитя без ока. Ми провели аналіз кількості інспекторського складу — його зараз більш ніж достатньо.
Зараз агентство вжило заходів, і вже з минулого року човни та всі законні плавзасоби, що здійснюють промисловий вилов, оснащені технічними приладами, які показують, де перебуває човен. Тепер є можливість відстежувати плавзасоби, щоб вони не заходили до заборонених районів. Це спростило роботу інспекції.
Другий момент — порядність інспектора та умови роботи. Якщо ми низькими зарплатами створюємо умови для того, щоб там була корупція, то вона, на жаль, буде.
- Скарги на рибінспекторів
Рибінспекція завжди була допоміжним органом, який здійснює контроль. Згодом вона перетворилася на каральний орган. І я, на превеликий подив, з'ясувала, що в нас у штаті рибінспекції в усіх її територіальних органах немає жодного фахівця, який відповідає за водне господарство. Хоча аквакультура вважається основним підвидом перспективного рибного господарства.
Ми намагалися переорієнтувати рибоохорону на допомогу суб'єктам господарювання, а не закручування гайок. На жаль, цього так і не вдалося зробити. Бізнес — це робочі місця, ВВП, зарплати, які отримують наймані цими суб'єктами господарювання співробітники. Ми працюємо на державу, а отже, на людей. Але, на жаль, далеко не всі рибні інспектори це розуміють.
- Дотування аквакультури
У розвинених країнах світу відбувається дотування аквакультури. Цей сегмент показує зростання виробництва. У нас наразі за документами весь час триває падіння виробництва. За минулий рік це 18 тисяч тонн проти 20 тисяч тонн роком раніше.
Гадаю, якщо в нас вийде реалізувати норму, яку закладено в законі про аквакультуру, а саме щодо отримання акваторій під садкові лінії, ми зможемо зупинити це падіння.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора