Китай завжди засуджував західні санкції, називаючи їх такими, що підривають міжнародне право, бо не були затверджені Радою безпеки ООН. На брифінгах речників міністерства закордонних справ Китаю не раз чули засудження дій США та ЄС щодо посилення санкційної політики проти КНР. Торгова війна з Пекіном, розпочата Трампом, набрала нових обертів за адміністрації Джо Байдена і спрямована на стримування свого конкурента в технологічній, економічній, політичній, військовій, розвідувальній та сфері глобального управління.
Після російського повномасштабного вторгнення в Україну китайські компанії, поряд з іншими міжнародними виробниками-посередниками, зазнали чергового санкційного тиску за співпрацю з агресором. КНР все ще намагається «стратегічно балансувати» між закликами до миру і «дружбою без кордонів» з росією. Рік, що розпочався, навряд чи змінить позицію Китаю щодо війни в Україні: у Пекіні спостерігатимуть за єдністю Заходу у підтримці України, а також очікуватимуть на результати виборів до Білого дому. Тим часом експертні групи у різних куточках світу аналізують, як росія спромоглася зберегти свою економіку та підтримати розвиток військово-промислового комплексу, не дивлячись на санкційний тиск Заходу. Чи дійсно цей тиск був достатнім і своєчасним та яку роль зіграв Китай у цьому пасьянсі?
Санкції як інструмент стримування
В січні 2024 року Національне агентство з питань запобігання корупції України на платформі «Війна і санкції» оновило список фізичних та юридичних осіб під назвою «Міжнародні спонсори війни». Серед них – 14 китайських компаній та 82 фізичні особи-громадяни КНР. Це в основному енергетичні, будівельні та автомобільні компанії, які продовжують працювати на російському ринку, такі як Alibaba Group, CNPC, Sinopec, GWM, Greely та ін.
Згодом, за інформацією Reuters, китайська сторона начебто в ультимативній формі вимагала вилучити свої компанії з цього списку, погрожуючи негативними наслідками для торгівлі і дипломатичних відносин загалом. Хоча ні в українських, ні в китайських офіційних джерелах цієї інформації немає, очевидно, що китайська сторона вдалася до спроб провести переговори, щоб зняти репутаційні ризики. 29 січня в Пекіні дійсно відбулася зустріч між нашим послом Павлом Рябікіним та заступником міністра закордонних справ КНР Сунь Вейдуном. Однак на офіційних сторінках посольства і китайського МЗС про це не йдеться.
Санкції завжди слугували інструментом стримування та дисциплінування, не завжди дозволяли досягти своєї кінцевої мети. У випадку з Іраном чи Північною Кореєю західні санкції значно ізолювали ці країни від глобальних процесів, стримали економічне зростання, але змусили шукати впливових рятівників в іншій частині світу. Таким «покровителем» для них став Китай. У випадку з росією нам доводиться спостерігати дежавю, з тією різницею, що у росії більше козирів у вигляді енергоносіїв, великої території, технологій у галузі космосу, доступу до Арктики. Китаю цікаво і корисно скористатися моментом, але він діє обережно, знаючи межі.
Якщо почитати звіти НАЗК або міжнародної робочої групи при Стенфордському університеті, то побачимо доволі широку географію бізнесу, що постачає в росію, для якого немає моралі, а лише економічний зиск. Сюрпризом було дізнатися, що більшість російської зброї з української території, зокрема дронів, були виготовлені з використанням не китайських, а американських, тайванських, японських та швейцарських компонентів, що потрапляли в росію через треті країни. В цьому випадку лише застосування санкційних інструментів, зокрема вторинних санкцій, може стримати бажання бізнесменів заробити на війні.
12 грудня 2023 року Міністерством фінансів США був опублікований пресреліз, у якому зазначено, що основними країнами-посередниками передачі компонентів, техніки та обладнання для ВПК росії є Туреччина, Емірати та КНР. В публікації чітко вказані прізвища посередників та назви компаній, що брали участь у «схемах».
Як приклад, управлінням контролю за іноземними активами (OFAC) Міністерства фінансів США було встановлено існування «мережі з чотирьох організацій і дев’яти фізичних осіб, які базуються в КНР, російській федерації, Гонконгу та Пакистані, які беруть участь у сприянні і закупівлі зброї та технологій китайського виробництва в росію».
Громадянин Китаю Ху Сяосюнь та його компанія Jarvis HK Co., Ltd. (Jarvis) безпосередньо займалася продажем зброї та технологій китайського виробництва в росію. Серед інших виявлених міжнародних компаній – спонсорів російської війни значаться китайські Beijing Yunze Technology Co., Ltd. and Chang Guang Satellite Technology Co., Ltd., IMAXChip Technology Co., Limited (IMAXChip), Izzition E-Technology Co., Ltd. and Waytop Industrial Ltd., Kobi International Company (Kobi), SINO Machinery Co., Ltd.
Базуючись на цьому звіті американського Мінфіну, 22 грудня 2023 року Джо Байден підписав новий виконавчий указ, який посилює санкції влади США проти фінансових посередників «російської військової машини». Це вже новий рівень санкційного тиску, коли відповідальність покладається не лише на фізичні та юридичні особи, а й на фінансові інституції, які обслуговують трансакції, пов’язані з російським ВПК.
З метою посилення експортного контролю Бюро промисловості та безпеки Міністерства торгівлі США виділило пріоритетні товарні коди, які стосуються електронних та механічних компонентів, що застосовуються у виробництві російської зброї, а також обладнання, радіо- та інтегральних схем тощо.
Закон Байдена від 22 грудня спрямований на закордонні фінансові інституції, або на так званих фінансових посередників, які мають забезпечити суворий контроль над контрактами, що стосуються цих товарних кодів, інакше ці фінансові інституції будуть прирівняні до співучасників росії у цій війні. Цим законом США розширює свої повноваження і запроваджує конкретний механізм покарання фінансових посередників, що сприяють співробітництву з росією у військовій сфері.
У Китаї не могли не відреагувати на цей закон. Низка китайських банків замовили аудит своїх клієнтів, що співпрацюють з росією, а Zhejiang Chouzhou Commercial Bank взагалі припиняє обслуговування російських та білоруських фізичних та юридичних осіб. Велика вірогідність, що ця тенденція буде зберігатись. Банківська система Китаю належить державі, має транснаціональну структуру, піклується про власну репутацію і не бажає наражатися на ризик втрати доступу до клірингової системи в доларах США.
Цей указ – це лише продовження розпочатої раніше роботи адміністрації Джо Байдена. Тисячі компаній та фізичних осіб перебувають під санкціями США, цей список шириться, і стосується не лише військової сфери. Раніше вже було оголошено декілька хвиль санкцій, накладених на китайські компанії за співпрацю з росією у військовій сфері. Серед них:
- У червені 2022 року, Міністерство торгівлі США наклало санкції на 25 китайських компаній за воєнну підтримку росії. Серед них: Connec Electronic, King Pai Technology Co, Sinno Electronics Co, Winninc Electronic and World Jetta (HK) Logistics, Beijing Highlander Digital Technology Co. Остання відома своїми розробками у сфері морської електроніки.
- У вересні 2022 року, Управління з контролю за іноземними активами США наклало санкції на Sinno Electronics of Shenzhen за зв’язки з російською компанією «Радіоавтоматика».
- У січні 2023-го Міністерство фінансів США наклало санкції на Spacety China, яка також відома за назвою Changsha Tianyi Space Science and Technology Research Institute Co. Ltd., за надання супутникових знімків групі «Вагнера».
- Лютий 2023 року. Міністерство торгівлі США внесло до санкційного списку AOOK Technology Ltd, Beijing Ti-Tech Science and Technology Development Co, Beijing Yunze Technology Co, and China HEAD Aerospace Technology за допомогу російській армії.
- 9 березня 2023 року, Міністерство фінансів США наклало чергові санкції на китайські компанії через співпрацю з іранським виробником дронів the Iran Aircraft Manufacturing Industrial Company (HESA), які росія використовує для ведення війни в Україні. А також Hangzhou Fuyang Koto Machinery Co., Ltd (Koto Machinery); Guilin Alpha Rubber & Plastics Technology Co., Ltd (Guilin Alpha); S&C Trade PTY Co., Ltd (S&C Trade) та пов’язана особа Yun Xia Yuan; Shenzhen Caspro Technology Co., Ltd (Caspro).
- 12 квітня 2023 року. Міністерством фінансів США введено нові санкції проти китайських компаній за співробітництво з росією у військовій сфері. Це була шоста хвиля санкцій, яка цього разу торкнулась China Head Aerospace Technology Company, який є виробником товарів та постачальником послуг в аерокосмічній галузі, що потрапив у «чорний список» за зв’язки з Євгеном Пригожиним, та King-pai Ttchnology HK CO., виробника компонентів електроніки.
Що у підсумку
Наразі вторинні санкції, що стосуються посередників та забезпечують контроль з боку фінансових інституцій, є найдієвішим механізмом стримування усіх охочих заробити на війні. Окрім того, цей закон посилить фінансову дисципліну і відповідальність банків за дії своїх клієнтів. Китай безумовно рятує економіку росії, а також надає значну іміджеву підтримку на міжнародній арені в ім’я боротьби із «західною гегемонією».
Минулого року російсько-китайський торговий оборот зріс майже на 50% значною мірою через збільшення імпорту російських енергоносіїв. Санкційний тиск на росію поки не призвів до бажаного колапсу її економічної системи через таких посередників, як Китай, Туреччина, Індія, ОАЕ та низка інших країн-партнерів, а також через аморальні бізнеси, що «живуть в моменті».
