Facebook Pixel

Як хакери та чорні піарники замітають сліди в інформаційних атаках

Костянтин Ткаленко
Керуючий партнер Affirmo Partners
Фото: Memyselfaneye/Pixabay

Фото: Memyselfaneye/Pixabay

У листопаді співробітники британської фармкомпанії AstraZeneca, однієї з лідируючих фірм у розробці вакцини проти COVID-19, піддалися фішинговій атаці.

Кілька співробітників компанії отримали в Linkedin фейковий лист із пропозиціями щодо роботи, відправлений із таких же фейкових акаунтів.

Розслідування показало — за атакою стояли північнокорейські хакери, а для приховування слідів вони реєстрували акаунти на популярних російських поштових сервісах, повідомляв Reuters.

Telegram Logo
QuoteТактика «замітання слідів» активно використовується в інформаційних атаках в Україні.

Чому хакери з КНДР вирішили підробити саме «російський слід», а не вдавати себе за вихідців із Австралії або ПАР? Очевидно, тому що версія про південно-африканських кіберзлочинців була б менш правдоподібною та недостатньо «хайповою».

Про хакерські угруповання, які перебувають на службі у російської розвідки, в західних ЗМІ складають легенди. Останніми роками в США та Європі домінував порядок боротьби з російським втручанням у вибори або розслідуванням російських атак на стратегічні підприємства різних країн.

Отже, в страшилку про «російських ведмедів» було б легко повірити, а якщо не повірити, то вигідно використовувати з політичних міркувань — і у Німеччини, і у Британії з Росією натягнуті відносини.

Тактика «замітання слідів» активно використовується і в інформаційних атаках в Україні та працює схожим чином.

Якщо відбувається чорна медіакампанія, природною реакцією на невідомий імпульс буде питання «хто за цим стоїть і що відбувається?».

Тоді організатори інформаційних кампаній повинні дати найпростішу та найбільш правдоподібну версію, що відповідає на питання, які виникають, і пояснює низку подій.

Одну з кампаній з використанням прийому «перекладання провини» наша експертна команда викрила під час останніх місцевих виборів.

Припустимо, під час виборчої кампанії щодо одного з кандидатів на пост міського голови, що представляє партію «А» в одній із українських областей, починають виходити негативні публікації в ЗМІ.

Ці новини активно поширюють у соціальних мережах боти, що активно атакують у коментарях і сторінку самого кандидата від партії «А».

Під час моніторингу активності акаунтів виявляється, що всі вони активно репостять і показово підтримують кандидата від партії «Б».

Висновок напрошується сам собою: штаб кандидата «Б» замовив «мочилово» кандидата «А» під час виборчої кампанії? На перший погляд, так і є.

QuoteЛегкі інформаційні маніпуляції здатні повністю змінити хід гри.

Але що, якби хтось просто захотів, щоб у команді кандидата «А» запідозрили кандидата «Б» у нечесній грі та обидві команди почали «мочити» один одного?

Та й навіщо кандидату від партії «Б» виступати проти кандидата від партії «А», якщо вони перебували в переговорному процесі про об'єднання зусиль?

А що, якби за всією цією провокацією стояла насправді партія «В»? Згодом більш детальне дослідження підтвердило саме цю версію.

Легкі інформаційні маніпуляції здатні повністю змінити хід гри, зігравши на мисленні гравців.

Як проростає насіння, потрапивши у благодатний, завбачливо приправлений грунт, так закріплюються і думки в свідомості. А якщо доросла людина впевнена, що дійшла якогось висновку сама, — її не переконати в іншому.

Як заявив професор Сіракузького університету Уїтні Філліпс в інтерв'ю Wired, людський мозок влаштований так, щоб погоджуватися на прості відповіді.

Йому властиво приймати на віру те, що людина бачить в інтернеті, замість того, щоб піддавати це критичному аналізу. Якщо неправдиве повідомлення зачепило якісь емоції, наприклад, викликало гнів або страх, воно автоматично перетворюється на правдоподібне.

Наш мозок є основним споживачем енергії та за своїм устроєм схильний її економити, тому йому зручніше формувати прості висновки, які не потребують тривалих роздумів.

У зв'язку з цим варто також згадати про схильність до підтвердження своєї точки зору або упередженість підтвердження.

QuoteСеред навичок, необхідних для роботи в майбутньому, лідирує «критичне мислення».

Це тенденція людини шукати та інтерпретувати таку інформацію або віддавати перевагу такій інформації, яка узгоджується з її точкою зору, переконанням або гіпотезою.

Ефект проявляється сильніше щодо емоційно значущих питань і глибоко укорінених переконань. Люди також схильні інтерпретувати неоднозначні свідоцтва таким чином, щоб підтримувалася їхня точка зору.

«Розділяй та володарюй» — базова технологія, сформована військовими та політичними стратегами різних частин світу ще задовго до нашої ери. Не забувають про ефективність підходу й сучасні практикуючі політтехнологи.


У серпні 2020 року Світовий економічний форум у доповіді «Майбутнє професій» опублікував список із 10 навичок, необхідних наступного року. У списку лідирувало «критичне мислення».

Уміння ставити під сумнів запропоновану інформацію до споживання є базовою необхідною навичкою сьогодні для того, щоб зберегти за собою право на формування власної думки. В іншому випадку, вашу думку хтось зможе сформулювати за вас.

The Page Logo
У вас є цікава колонка для The Page?
Пишіть нам: [email protected]
Warning icon Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter Cmd + Enter Ctrl + Enter

Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора

Коментарі

Всі новини