Екологічні моделі ведення бізнесу – не ноу-хау останніх років і не рекламний хід корпорацій з метою збільшення прибутків.
Концепція сталого розвитку в сучасному її розумінні вперше була сформульована під час засідання Міжнародної комісії з довкілля та розвитку ще чверть століття тому.
Вона стала вимушеною мірою у відповідь на десятиріччя безвідповідального виробництва та споживання, які вилилися в серію екологічних катаклізмів.
Підприємцям необхідно було віднайти оптимальний баланс між індивідуальними потребами споживачів і загальними інтересами суспільства.
Пошуки тривали роками, і сьогодні ми, напевно, дісталися точки біфуркації: про екологію говорять усі — від перших осіб урядів до скандинавських школярок.
Той факт, що нещодавно одна з них стала людиною року, обійшовши усіх політичних лідерів світу, свідчить про те, що екотренд вийшов на пік своєї глобальної актуальності серед усіх верств населення.
Масштаби тренду на екологічність є не лише географічними – він поступово проникає в усі сфери нашого життя.
Ми почали активніше сортувати сміття, менше використовувати пластик, відмовлятися від поліетиленових пакетів і паперового посуду.
Обираючи харчові продукти, техніку для дому та одяг, люди почали звертати увагу не лише на бренд і цінник, а й на те, чи є ці товари безпечними для їхнього здоров’я та чистоти довкілля. У багатьох цей процес відбувається вже підсвідомо, на рівні звички.
Особливо це стосується споживачів в Україні, де наслідки екологічних криз є ще не настільки відчутними, як, скажімо, в Австралії чи США, і простежити причинно-наслідковий зв'язок між споживацькою поведінкою та екологічним впливом не так просто.
Утім, це не означає, що українці сліпо слідують трендам лише тому, що це модно.
Не потрібно бути Ґретою Тунберг, аби прагнути жити на чистій планеті й зберегти її такою для наступних поколінь – це цілком природні настрої всього прогресивного суспільства.
Не менш природною є реакція бізнесу на подібні споживацькі тренди. Ба більше, корпорації самі диктують такий стан речей, розуміючи, що майбутнє – за сталим розвитком, але водночас беручи до уваги індивідуальні потреби своїх клієнтів.
Це доволі амбіційний челендж – створювати продукт, який одночасно зможе покращувати життя споживачів і звести вплив від своєї діяльності на довкілля до мінімуму.
А щоб він не залишався пустою маркетинговою балаканиною, компанії ставлять перед собою конкретні цілі й розробляють детальні довгострокові плани з чіткими дедлайнами їхнього досягнення.
У липні минулого року Coca-Cola та General Motors припинили своє членство в Асоціації виробників пластмас PLASTICS.
Представники найбільшого виробника безалкогольних напоїв заявили, що з наступного року компанія випускатиме пляшки виключно з переробленого пластику. Це великий крок як для галузевого гіганта, який вважається найбільшим забруднювачем довкілля цим матеріалом.
Унаслідок цієї ініціативи очікується скорочення його використання на 3,5 тис. тонн на рік.
Виробник комп’ютерної техніки Dell підійшов до проблеми з іншого боку: компанія розробила ефективну програму перероблення своєї продукції, повністю переклавши завдання з її утилізації з покупців на себе.
Ну, і куди ж без Google: торік компанія активно підтримувала зелені ініціативи, побудувала найбільш енергоефективні дата-центри у світі та профінансувала купівлю й встановлення величезної кількості джерел відновлюваної енергії – вітряків і сонячних батарей.
Electrolux – компанія з батьківщини головної екоентузіастки прийдешнього десятиріччя – почала сумлінно дотримуватися принципів сталого розвитку під час виробництва своєї продукції ще на початку минулого десятиріччя.
Раціональне використання матеріалів й енергетичних ресурсів – невіддільна частина робочого процесу, що закладена в ДНК бренду.
Минулого року в компанії розробили багатокомпонентну програму The Better Living Program – 100 кроків, які допоможуть до 2030 року досягти поставлених цілей за різними напрямками: змінити підхід до харчування, навчити правильно доглядати за одягом, зробити повітря чистішим, а саму компанію – кращою.
Згідно з дослідженням 2018 року щодо глобального впливу моди на довкілля, ця індустрія є четвертою за величиною галуззю, що забруднює планету.
Однією з причин, що заважає нам носити улюблені речі довше, є неправильний режим прання, який скорочує строк їхньої придатності. Ми хочемо, щоб одяг служив удвічі довше, а вплив на довкілля став удвічі менше.
Ми також прагнемо налагодити безвідходне виробництво на заводах і мінімізувати його вплив на клімат. Для цього компанія виготовляє максимально ефективну техніку з точки зору споживання енергії та ресурсів з переробленого пластику.
Наступний крок має зробити споживач, обравши саме таку модель. Варто зазначити, що останнім часом це відбувається все частіше: продукти компанії з максимальним рівнем енергоефективності наразі складають 23% загальної кількості проданих товарів
Усвідомлення масштабів і нагальності екологічних проблем суспільством уже прийшло. Остаточно ми отримаємо ефективні шляхи їхнього вирішення тоді, коли кожен підприємець почне дотримуватися принципів сталого розвитку у своїй діяльності, а кожен споживач підтримає таку ініціативу власним вибором.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
Читайте також
