Епоха обіцянок лідерів сучасних технологічних стартапів закінчується. Недавній крах WeWork та погана фінансова звітність Uber, Lyft та інших компаній того ж типу – холодний душ для інвесторів, для яких, схоже, настала пора повернутися до старого доброго способу оцінки своїх вкладень. Компанія повинна показати вміння заробляти, щоб їй можна було довірити гроші.
Нещодавно мій товариш – керівник однієї з великих українських компаній – перевіз її з орендованого офісу в коворкінг, тому що це виявилося дешевше. Демонстрація його розрахунку ще раз змусила мене замислитися над ефективністю бізнес-моделі компаній «нової економіки».
Коворкінг за визначенням не може коштувати менше, ніж оренда офісу. Така суть цього бізнесу, створеного для фрілансерів і компаній, які швидко зростають і не можуть забезпечити себе інфраструктурою самостійно. Для доступу до неї, якщо перерахувати на квадратний метр, резидент повинен заплатити більше.
Виникає питання – наскільки бізнес-модель цього коворкінгу розумна? Як довго зможе цей коворкінг існувати? Хвороба гонки за обігом, часткою ринку і кількістю клієнтів — проблема всієї економіки технологічних стартапів, навколо яких сьогодні стільки шуму, і які не підтверджені реальною бізнес-моделлю.
Що сталося з WeWork?
Ще влітку WeWork оцінювалася в $47-50 млрд. Але після того, як 14 серпня 2019 року реєстраційна документація потрапила в Комісію з цінних паперів і бірж США, інвестори та аналітики виявили, що компанія постійно втрачала гроші, навіть коли збільшувала свій дохід.
Візьмемо той же коворкінг, але не український, а глобальний. У другій половині 2019 року оператор міжнародної мережі WeWork (нею володіє The We Company) збирався вийти на IPO (первинне розміщення акцій на NYSE), яке повинно було стати одним з найбільших за останній час.
Компанія із Сан-Франциско зростала в останні роки швидкими темпами, відкривала коворкінги по всьому світу. Її співзасновник і генеральний директор Адам Нейман казав, що він збирається стати першим доларовими трильйонером на планеті, і прославився іншими ексцентричними висловлюваннями в дусі «я хочу змінити світ».
Ще влітку WeWork оцінювалася в $47-50 млрд. Але після того, як 14 серпня 2019 року реєстраційна документація потрапила в Комісію з цінних паперів і бірж США, інвестори та аналітики виявили, що компанія постійно втрачала гроші, навіть коли збільшувала свій дохід.
Вже через місяць оцінка WeWork впала більш ніж на 70%. До вересня, на який планувалося IPO, виявилося, що багато інвесторів не будуть підтримувати розміщення акцій. Неймана відсторонили від посади генерального директора, а найбільший інвестор WeWork – японський холдинг SoftBank – отримає контроль над компанією.
Чому так сталося? Керівництво WeWork не змогло продемонструвати, яким чином вона стане прибутковою. І цей випадок не єдиний.
Економіка обіцянок більше не працює
Uber – компанія, яка у всіх на слуху, також заробляти не навчилася. У 2018 році вона оцінювалася навіть у $120 млрд. До моменту IPO у травні 2019-го ця цифра знизилася до $82 млрд. Буквально через два дні після початку розміщення, компанія втратила в оцінці $20 млрд. З тих пір акції продовжують падати, а на початок жовтня ринкова капіталізація компанії становила $49 млрд.
Є маса інших стартапів, які можна віднести до цієї групи. Це Lyft – конкурент Uber, більше відомий сьогодні в США. Також Lime, яка здає в оренду скутери, електросамокати і т. п. в містах світу. Вони плодяться одна за одною, отримують шалені оцінки, але генерувати прибуток не вміють.
І це велика проблема сьогоднішньої економіки. Поширена помилка стартапів, які думають, що вони зможуть заробляти на масштабі. Але якщо ти не перевірив свою бізнес-модель на невеликій частинці, то навряд чи ти зможеш заробити на великому ринку. Рідко кому це вдається.
Той, хто не може забезпечити своїм інвесторам прибуток, починає більше обіцяти. Відомий Ілон Маск спочатку розповідав про електромобілі, потім про космічні польоти, потім про підземні тунелі, по яких будуть їздити гіперлупи. Інноватор? Можливо. Але наскільки бізнес-втілення цих ідей – компанії Tesla, Boring Company та ін. гарні для інвестицій – велике питання.
Якщо подивитися на фінансову звітність кількох найвідоміших компаній — WeWork, Uber, Lyft, Lime, Casper, виявиться, що в цьому році вони буквально спалили близько $10 млрд інвестиційних вкладень. Відкриваєте баланс і дивіться збитки за рік.
Інтернет перестає бути дешевим постачальником клієнтів
Ще одна проблема нових технологічних компаній – модель залучення клієнтів. Багато з них перемістили цей процес онлайн. На перший погляд, хороший і зручний спосіб. Але Facebook і Google дуже швидко стали монополістами у цій сфері. Ціна стає занадто високою. Вартість послуг СММщиків, онлайн-реклами, інфлюенсерів і т. п змушує запитати: «А чи має це сенс?»
Наприклад, є така нью-йоркська компанія Blue Apron, яка займається доставкою для своїх клієнтів продуктів-інгредієнтів і рецептів страв, які повинні бути приготовлені клієнтом вручну. Коли вони готувалися до IPO і розкрили інформацію, виявилося, що на залучення одного клієнта витрачають $460, а заробляють — $400.
До речі, за даними Bloomberg, публічний продаж акцій Blue Apron, який стартував у червні 2017 року, увійшов у трійку найгірших у США за останню декаду. В результаті компанія втратила близько 90% своєї ринкової вартості.
Хтось останніми роками робив ставку на інфлюенсерів – зірок соціальних мереж, які мають велику кількість передплатників. За даними маркетингового агентства Mediakix в цьому році бренди витратять на просування своїх продуктів з їх допомогою від $4 до $8 млрд.
Вартість одного поста в мережі – від $20 тис. до $500 тис. Наскільки ефективно просувати товари в Instagram і на YouTube? The Wall Street Journal цієї осені написав, що багато великих компаній вже сумніваються.
Передплатники стали набагато менше довіряти своїм кумирам, ніж на початку 2010-х, блогери для нарощування трафіку користуються «фермами кліків», залученість падає і т. п. Словосполучення «бульбашка починає лопатися» все частіше лунає в оцінках експертів.
Як скоро інвестори повернуть собі здоровий скепсис?
Ситуація така, що наразі грошей у світі багато, і вони досить дешеві. Інвестори, як і раніше, ласі на технологічні стартапи, засновники яких заявляють про те, що вони «змінюють світ на краще».
Цей тренд почав рости близько 10 років тому. Технології, дійсно змінюють наше повсякденне життя – те, як ми їмо, спимо, проводимо своє дозвілля, як пересуваємося, де працюємо тощо. Це добре і це природно. Це формує моду на новий спосіб життя. Щоб його реалізувати, повинні з'являтися нові бізнеси, які створюють програми для занять у спортзалах, доставки їжі, шопінгу, роботи і т. п.
Однак поступово інвестування в ці бізнеси теж стало свого роду модою. Ти круто виглядаєш в очах навколишніх людей, якщо у тебе є активи знаменитих технологічних стартапів. Настільки круто, що люди забувають, що головна мета інвестування – заробити гроші.
Тому з точки зору здорового глузду набагато крутіше виглядають інвестиції в стару-добру Coca-Cola, яка у 2018 році мала капіталізацію $200,11 млрд і прибуток — $6,434 млрд. При цьому вона добре продається і без того, щоб роздавати безкоштовно, умовно кажучи, кожен п'ятий напій своїм клієнтам.
Звичайно, на хайпах теж можна заробити протягом короткого часу якісь спекулятивні гроші. Але для того, щоб у довгостроковій перспективі компанія приносила інвестору дохід, вона має працювати за перевіреною бізнес-моделлю.
Рано чи пізно хайп закінчується. Від подарунків, безкоштовних поїздок і чашок кави, шалених знижок доведеться відвикати. Ціни будуть рости. Чи захочуть тоді хіпстери і мілленіали користуватися UBER'ом, коворкінгом, чи стануть їздити на звичайному таксі і підуть працювати в традиційний офіс?
Задайте собі це питання, перш ніж захочете приєднатися до чергового модного проекту (НБУ сьогодні дозволяє інвестувати до $50 тис. за спрощеним ліцензуванням). Яким би інноваційним не був бізнес, його головне завдання — заробляти гроші вам, як інвесторам.
Читайте також
Практичний кейс трьох українських компаній, які працевлаштовують людей з інвалідністю
Угода про надра між Україною та США: перші юридичні висновки та потенційні наслідки
Закон №4337-IX: як нові вимоги до перевізників змінять ринок автоперевезень в Україні
