Міністерство інфраструктури опублікувало законопроект про відновлення технічного огляду приватних транспортних засобів з 2022-го року. Загалом, це правильно, адже він існує у європейських країнах, і ми не можемо бути білою вороною. Але у законопроекті залишаються незрозумілими пункти, які загрожують країні монополізмом у сфері надання послуг техогляду і призведуть до корупції.
Техогляд у нашій країні ліквідували, бо процедура його проходження була корумпованою. Номінально технічний огляд автомобілів був, а фактично – ні. Та навіть більше – Державтоінспекція немала відповідних СТО та апаратури для проведення огляду. ДАІ просто продавали талончики техогляду. Через це у 2011 році Рада автомобілістів при Кабінеті міністрів рекомендувала відмовитись від технічного огляду транспортних засобів. І ми вдячні, що нас почули.
Мені подобається техогляд у Німеччині. Процедуру проводять організації, які працюють під контролем спілок автомобілістів. Наприклад, спілка автомобілістів ADAC проводить такий огляд самостійно. Вона має повноваження акредитувати організації, що здійснюють контроль щодо забезпечення безпеки продукції (TUV) та європейську компанію з інспекції транспортних засобів (DEKRA). Держава у процес техогляду не втручається. Його проводять приватні СТО. На моє глибоке переконання, такий підхід до справи правильний.
За новим законопроектом, запропонованим Мінінфраструктури, заборонено проводити техогляд фірмам, які мають прямі виробничі контакти з автоімпортерами, з автодилерами або з тими, хто займається ремонтом автомобілів. Впровадження такої норми призведе до створення фіктивних підприємств, які на папері будуть не пов’язані, а фактично працюватимуть у парі. Також чиновники побоюються, що автомеханіки будуть нав’язувати водіям зайві послуги з ремонту. Але, з іншого боку, ніхто не заважає власнику машини ремонтувати авто на іншій СТО.
Незрозуміло, навіщо забороняти автодилерам проводити техогляд автомобілів? Чому СТО, на якій постійно обслуговується автомобіль, не може видати документ про технічний стан транспортного засобу? Нехай отримують ліцензії та проводять техогляди авто.
Тому що зробити техогляд 20-річних «Жигулів» або «Москвича» можна на будь-якій СТО. А от провести техогляд сучасного автомобіля з бортовим комп’ютером не так просто. Станція техобслуговування повинна мати обладнання, щоб перевірити роботу електроніки автомобіля, справність подушок безпеки, працездатність системи гальм. Де для цього взяти спеціалістів та програмне забезпечення?
Міністерство інфраструктури пропонує навчати експертів для проведення техогляду. Але давайте будемо відвертими – що з цього вийде? Автомеханік на українському СТО отримує 26 – 27 тис. грн зарплатні. Тому що інакше спеціаліст поїде працювати у Німеччину та буде отримувати там €3 тис. на місяць. В Україні президент отримує 36 тис. грн, а чиновник середньої ланки в Мінінфраструктури – 5 тис. грн. Хто буде навчати експертів для проведення техогляду? Хто погодиться працювати за 5 тисяч гривень, якщо можна заробити 27 тис. грн? Техогляд одразу перетвориться у профанацію.
Україна не може сперечатись, потрібен їй техогляд чи ні. Якщо держава підписала угоду про асоціацію в такій редакції і зобов’язалася ввести технічний огляд транспортних засобів, то зробити це потрібно. Але необхідно, щоб він був доступним та недорогим для автомобілістів. Треба уникнути монополізму у цій сфері, і тоді це буде дійсно допомогою водіям, а не черговим побором за боку держави.