Фото: armyinform.com.ua
24 лютого розділило сучасну українську історію навпіл – на «до повномасштабної війни» та «під час повномасштабної війни». І це розділення змінило не лише світогляд пересічних українців. Змінилися й дії влади, і ставлення бізнесу до державних потреб.
Попри неабиякі економічні втрати, яких вітчизняні підприємці зазнали через масштабне вторгнення російських військ в Україну, вони з перших днів війни активно допомагають державі.
Український гральний бізнес не став винятком із загального правила і продовжує спрямовувати суттєву частину своїх доходів на забезпечення потреб Збройних сил України, територіальної оборони (ТрО) та реалізацію як власних, так і загальнодержавних гуманітарних проєктів.
До війни в суспільній свідомості, переважно через діяльність нелегального гемблінгу, була поширена думка про те, що азартні ігри та соціальна відповідальність – це малосумісні поняття. А діяльність ліцензованих організаторів азартних ігор якщо й спрямовується на суспільно важливі потреби, то обмежується винятково спортивною сферою.
Знадобилося майже півтора року для того, щоб довести суспільству: легальний гемблінг – це насамперед компанії, які дотримуються принципів відповідальної гри, тобто надання гарантій безпеки та захисту інтересів споживачів послуг.
Так, торік більшість ліцензованих організаторів азартних ігор підписали Меморандум про рекламу азартних ігор, у якому чітко розмежовувалися поняття реклами та спонсорства, а сам Меморандум став внутрішнім документом саморегуляції учасників ринку, що визначає правила гри для всіх учасників, єдине розуміння й трактування норм.
Також наприкінці 2021 року на базі Ukrainian Gambling Council – профільної асоціації, що об'єднує 80% легального грального ринку, – було запущено проєкт із надання психологічної допомоги гравцям і членам їхніх сімей (зараз цей проєкт тимчасово зупинено).
Планів щодо подальшого впровадження принципів відповідальної гри було ще багато, але війна внесла свої корективи, і діяльність легального гемблінгу у сфері соціальної відповідальності стала об’ємнішою. Окрім уже звичних напрямів роботи, у ліцензованих організаторів азартних ігор з’явилися такі:
- фінансова допомога ЗСУ, ТрО та населенню – у вигляді перерахування грошей на спеціальні рахунки НБУ;
- залучення легальних гральних компаній у волонтерські рухи та надання безпосередньої допомоги біженцям і нужденним;
- організація різних видів азартних ігор із можливістю перерахування певних сум на допомогу армії;
- проведення спеціалізованих благодійних турнірів;
- участь у проєктах із працевлаштування біженців і тимчасово переміщених осіб.
До повномасштабної війни український гральний бізнес був зосереджений на дотриманні принципів відповідальної гри, меценатстві та спонсорських проєктах. А нині вітчизняний гемблінг укотре довів, що є надійним союзником держави в боротьбі за свободу своєї країни, а азартні ігри можуть бути ефективним інструментом зі збирання коштів на потреби оборони та розв'язання гуманітарних проблем.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора