У Шанхаї запрацював фондовий ринок для техкомпаній, МВФ оприлюднив новий прогноз для світової економіки, а Україна потрапила у ТОП-50 інноваційних країн.
В Китаї запустили біржовий майданчик для технологічних компаній. В китайському економічному центрі – Шанхаї, 22 липня, запустили фондову біржу Star Market для технологічних компаній. Цю біржу називають китайською відповіддю американській NASDAQ.
Вперше про створення біржового майданчика для технологічних компаній Сі Цзіньпін заявив ще у листопаді 2018 на міжнародній імпортній виставці EXPO.
Рішення про терміни та розміри емісії акцій будуть прийматися самостійно компаніями, які виходять на біржу, а ціна акцій визначатиметься виключно попитом та пропозицією (без впливу державних регуляторів).
У перший день відбулося IPO 25 технологічних компаній КНР: від виробників мікросхем до біотехнологічних компаній. Середній приріст ціни акцій становив 140%. Зокрема, ціна акцій компанії Anji (SH: 688019), виробника напівпровідників, зросла на 520%. Це максимальне зафіксоване значення.
Шалений попит збільшив ринкову капіталізацію на 304 млрд юанів (≈$44 млрд) та досягла 529 млрд юанів (≈$77 млрд).
МВФ представив оновлений прогноаз світової економіки. Згідно з яким, темпи зростання світової економіки становитимуть 3,2% у 2019 році та 3,5% у 2020 році. МВФ знизили прогнозні оцінки на 0,1 в.п.
Реальний ВВП економічних гігантів США та КНР зростатиме на 2,6% і 6,2% відповідно у 2019 році (у 2020 – 1,9% і 6,0%). Прогнозні оцінки темпів приросту американської економіки було покращено на 0,1 в.п. на цей рік, а китайської, навпаки, знижено на 0,1 в.п.
Факторами уповільнення економіки є скорочення обсягів торгівлі та інвестицій.
Черговий аукціон з продажу облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) відбувся у вівторок. За результатами проведення розміщень ОВДП до державного бюджету залучено 6,95 млрд грн. На минулому тижні залучили понад 33 млрд грн.
Всесвітня організація інтелектуальної власності представила звіт з інноваційного розвитку держав «Global Innovation Index». Індекс оцінює 129 країн за 80 індикаторами, які включають політичне середовище, освіту, інфраструктуру та умови ведення бізнесу.
До п’ятірки інноваційних лідерів увійшли Швейцарія, Швеція, США, Нідерланди, Велика Британія.
Україна зберігає свою позицію серед ТОП-50 інноваційних країн. У цьому році наша держава посіла 47 позицію за Глобальним інноваційним рейтингом, але втратила 4 позиції у порівнянні з попереднім роком.
WIPO та INSEAD визначають, що негативно на позиції вплинули результати України за такими показниками:
- політичне середовище (політична та операційна стабільність);
- верховенство права;
- вирішення проблем неплатоспроможності (у бізнес-середовищі);
- середні витрати на R&D трьох провідних світових компаній;
- екологічна стійкість (ВВП на одиницю використання енергії);
- угоди про спільне підприємництво та стратегічний альянс в інноваційних зв'язках;
- інвестиції (угоди венчурного фінансування);
- створення ІКТ та бізнес-моделі (наскільки ІКТ дають змогу створювати нові бізнес-моделі);
- випуск художніх фільмів.
Сильними сторонами України у Глобальному інноваційному рейтингу є:
- освіта (зокрема, вища);
- кількість дослідників;
- університети у рейтингу QS (у цьому році шість ЗВО);
- доступ до ІКТ;
- виробництво електроенергії;
- середня ефективність застосованих митних ставок;
- рівень знання зайнятих (зайнятість у наукомістких сферах; приватні витрати на дослідження та розробки; відсоток жінок, зайнятих з вищою освітою);
- іноземні витрати на дослідження і розробки;
- створення знання (патентна активність, публікації у міжнародних базах цитування).
