Підземні сховища газу (ПСГ) є ключовим елементом забезпечення енергетичної безпеки України. Вони дозволяють задовольнити піковий попит на газ протягом опалювального сезону. Скажімо, зараз споживання в Україні близько 40 млн м3 в день, а взимку може досягати 200 млн день.
Очевидно, що так різко наростити видобуток неможливо, а потужності для імпорту теж не дозволяють повністю покрити такий великий попит. Тому саме ПСГ дозволяють покрити ці сплески споживання і критично необхідні для забезпечення споживачів газу взимку.
Обсяг необхідного запасу газу на зиму визначається досить просто: пікове споживання – 204 млн м3 в день, а власний видобуток – 57 млн м3, гарантований імпорт – 27 млн м3. Відповідно ПСГ повинні забезпечити подачу в ГТС близько 120 млн м3. Українські сховища можуть забезпечити подачу до 250 млн м3 в день, але тільки у разі їх повної наповненості газом.
Зі зниженням обсягу газу в ПСГ здатність відбору газу поступово знижується до 60 млн м3. Тому під час розрахунку необхідного обсягу газу враховується і поступове зниження обсягу зберігання протягом опалювального сезону. На підставі комплексного аналізу наші розрахунки показують, що на початок жовтня потрібно мати в сховищах близько 20,7 млрд м3, що дозволить Україні пройти всю зиму 2019/2020 навіть у разі переривання транзиту і зниження можливостей щодо імпорту газу.
Наступним є питання, а хто ж повинен створювати запас газу в ПСГ. Очевидно, що створення таких запасів вимагає відтягнення значного робочого капіталу, необхідного на купівлю газу. Але з іншого боку, саме запас газу в українських підземних сховищах гарантує фізичну наявність газу в країні в разі настання надзвичайної ситуації, коли буде складно або неможливо імпортувати необхідний обсяг газу.
Зараз формально взагалі відсутня вимога створювати такий запас газу. В Європі існують різні підходи щодо створення страхових запасів газу. Є приклади створення стратегічного запасу газу державою (Італія та Угорщина), але в основному вимоги створення страхового запасу газу покладаються на постачальників (в Чехії, Данії, Польщі, Іспанії та Болгарії) у розмірі 3 – 15% від річного споживання їх клієнтів.
В Україні активно розвивається ринок газу. Офіційно кількість виданих ліцензій на постачання газу споживачам вже перевищила кілька сотень, і особливих складнощів в отриманні подібних ліцензій немає. Частка «Нафтогазу» на ринку комерційної поставки вже давно не більше 10%, однак у приватних постачальників досі немає зобов’язання створювати запаси газу на випадок надзвичайної ситуації, що власне ставить під сумнів їхню можливість поставити газ власним клієнтам-споживачам у разі надзвичайної ситуації.
Тому, йдучи за логікою демонополізації та створення стійкого ринку газу, логічною є ідея введення солідарної відповідальності всіх учасників ринку щодо створення страхового запасу газу на випадок надзвичайної ситуації. «Укртрансгаз» неодноразово звертався до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України як центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики в нафтогазовому комплексі та несе відповідальність за забезпечення безпеки поставок газу українським споживачам, з пропозицією відновити зобов’язання щодо створення страхового запасу природного газу в ПСГ України для всіх постачальників природного газу на рівні, визначеному законодавством України — 10% від обсягів прогнозованого споживання природного газу їхніми споживачами.
Даний підхід відповідає і результатам роботи Спільного дослідницького центру Європейської Комісії (Directorate General-Joint Research Center, DG-JRC), який аналізував кризову ситуацію в березні 2018 року, а також інших 14 теоретичних сценаріїв кризових ситуацій, які були включені до Оцінки ризиків на опалювальний сезон 2018/2019. Європейські експерти центру особливо підкреслили важливу роль забезпечення закачування достатнього ресурсу природного газу в підземні сховища, надавши наступну рекомендацію: «JRC пропонує компетентним органам наголосити на майбутніх обговореннях з Кабінетом Міністрів України, що існуюча редакція Постанови №255 від 21 березня 2018 «Про затвердження розміру страхового запасу природного газу» не може гарантувати високий рівень безпеки поставок природного газу протягом опалювального періоду. […] Таким чином, JRC рекомендує компетентним органам забезпечити покладання на постачальників обов’язків формувати і підтримувати комерційний страховий запас природного газу протягом опалювального періоду, щоб такий механізм міг використовуватися на практиці і став ефективним заходом з підготовки до надзвичайної ситуації та в цілому до наступних опалювальних сезонів».
Однак Міненерговугілля не врахувало рекомендації консультантів Європейської Комісії про внесення змін до порядку створення страхового запасу газу у минулі роки. Сподіваюся, що, розуміючи всі ризики, пов’язані з високою ймовірністю переривання транзиту цієї зими, профільне міністерство внесе відповідні зміни до Постанови «Про затвердження розміру страхового запасу природного газу» в розмірі 10%. На жаль, минулого тижня Міненерговугілля почало публічні слухання проекту цієї постанови у колишній редакції, яка фактично не реалізована і не вимагає створення страхових запасів газу усіма постачальниками.
Читайте також
