17 травня в Рейк’явіку на саміті Ради Європи 43 держави разом із ЄС підписали важливий договір про створення Реєстру збитків, які завдані Україні внаслідок злочину агресії росії. Це черговий крок до запуску спеціального фонду для збору російських коштів, арештованих і заморожених по всьому світу. Саме ці кошти Україна згодом зможе використати на відбудову, а створений Реєстр допоможе краще визначити розмір коштів на відновлення.
Однак поруч із розвитком дієвого механізму для протидії росії, Україна, схоже, хоче відмовитися від іншої опції.
У квітні уряд України звернувся до Верховної Ради з законопроєктом про припинення дії Угоди про захист інвестицій із рф. Спробую коротко пояснити, у чому суть цієї угоди та які наслідки має її припинення.
Яке значення має Угода про захист інвестицій із рф
Така угода між Кабінетом міністрів України й Урядом російської федерації про заохочення та взаємний захист інвестицій (надалі — Угода) стала правовою основою для позовів низки українських компаній до російської федерації про відшкодування шкоди, завданої внаслідок експропріації майна в окупованому Криму.
Серед цих спорів гучною стала справа Нафтогазу до рф про стягнення 5 млрд доларів США. Рішення в цій справі було ухвалено Арбітражним трибуналом при Постійній палаті Третейського суду в Гаазі 12 квітня 2023 року.
На цей час на основі цієї Угоди ще розглядаються справи в міжнародних арбітражах щодо експропрійованого в окупованому Криму майна Укренерго, ДТЕК, Аеропорту Бельбек та низки інших компаній до рф.
Угода захищає права інвесторів однієї сторони на території іншої держави. Фактично, Арбітражні суди, які вирішили спори на користь українських компаній, визнали територію окупованого Криму територією, на яку розповсюджується юрисдикція рф. Відтак, суди визнали, що український бізнес на території Криму вважається (саме в контексті цієї Угоди) українськими інвестиціями на території, підконтрольній рф.
Як Угоду про захист інвестицій з росією можна використати на практиці
На жаль, цю угоду навряд чи можливо застосувати для звернення до міжнародних арбітражів, якщо потрібно відшкодувати шкоду, завдану російською агресією, майну українських компаній на території України, або на території, де ведуться активні бойові дії.
Але є важливий нюанс: на основі кейса з Кримом я бачу перспективу застосування цієї Угоди для звернення до міжнародних арбітражів, щодо майна, яке знаходиться на окупованих територіях, або територіях, що визнані окупантом суб’єктами рф.
Для цього можна буде використовувати поняття «ефективний контроль» рф над цими територіями як підставу для визнання її юрисдикції та відповідальності за шкоду, завдану майну інвесторів. У цьому випадку українська компанія буде вважатися інвестором у майно на території, яка ефективно контролюється рф, а відтак і не несе відповідальності за ті збитки, які українська компанія понесла як інвестор.
Насправді це далеко не теорія: таку ситуацію описано в рішенні Європейського суду з прав людини від 21.01.2021 Грузія проти росії (II) [GC] — 38263/08. У цьому рішенні було встановлено, що рф здійснювала «ефективний контроль» над територіями Південної Осетії та «буферною зоною» після припинення активних бойових дій.
Отже, шанс на отримання компенсації за цією Угодою мають власники не лише бізнесу в Криму, а й на тимчасово окупованих територіях України.
Ризики існування Угоди про захист інвестицій з рф для України
З іншої сторони, не треба забувати, що Угода захищає не лише українські інвестиції на території рф, але й російські інвестиції на території України.
Після початку повномасштабної агресії рф в Україні було прийнято Закон «Про примусове вилучення об’єктів права власності російської федерації та її резидентів» від 03.03.2022 № 2116–IX і внесено зміни до Закону «Про санкції» від 14.08.2014 № 1644–VII.
Ці зміни дозволили державі вилучати майно рф, її громадян та бізнесів. Схоже, Кабінет міністрів подав законопроєкт для припинення дії Угоди, бо розуміє ризики того, що російські власники конфіскованого майна захочуть звернутися до міжнародних арбітражів, щоб отримати й собі компенсацію за завдані збитки.
На перший погляд, рішення цілком логічне, але є важливий нюанс: припинення дії Угоди не позбавить російських інвесторів можливості звертатися до міжнародних арбітражів. Уся справа в одній нормі: за ч. 3 ст. 14 Угоди, положення всіх інших статей цієї Угоди діють ще впродовж наступних десяти років після припинення.
Це правило діє щодо інвестицій, які:
- були здійснені до дати припинення дії цієї Угоди;
- відповідають вимогам до інвестицій за цією Угодою.
Що важливо, це правило працює в обидві сторони, як для українських інвесторів, так і для російських.
Що відбудеться у випадку припинення Угоди про захист інвестицій з рф
Фактично, припинення Угоди не позбавляє можливості на звернення до міжнародних арбітражів ні власників українських компаній, майно яких знаходиться на окупованих територіях, ні російських власників конфіскованого майна в Україні.
Однак після припинення Угоди звертатися до арбітражів та в результаті отримати компенсацію стане складніше.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
Читайте також
