Відомо, що сьогодні так звані транскордонні судові справи про банкрутство є одними з найскладніших для розв'язання проблем неспроможної особи, що має майно на території кількох країн.
З-поміж головних причин таких складнощів визначимо те, що ця сфера законодавства є наймеш гармонізованою у світі.
Низка міжнародних організацій постійно працюють над розробкою та удосконаленням уніфікованих правил розв'язання колізій правопорядків, коли справа про банкрутство боржника розглядається щонайменше у кількох юрисдикціях.
Зазначимо, що діяльність таких організацій є достатньо успішною. Сьогодні у світі успішно впроваджується низка правових інструментів розв'язання конфліктів юрисдикцій, накопичується позитивний досвід використання відомих механізмів.
Такі приклади для України є критично важливими, оскільки у вітчизняній практиці існує негативний досвід використання всесвітньо відомих правил розгляду транскордонних справ про банкрутство.
Тим паче, що в Україні уніфіковані правила уведено у чинне законодавство. У цьому є перевага України, яка першою ввела правила з розгляду транскордонних справ про банкрутство у чинне законодавство.
Зазначимо, що досить багато країн світу поки що не мають законодавчо встановлених правил розгляду справ про банкрутство особи, що володіє майном на територіях кількох країн.
Скажімо, такою юрисдикцією є Гонконг. Ця країна належить до сім’ї звичаєвого права.
В одній із останніх судових справ у цій юрисдикції суд сформулював відомі у світі вимоги, що мають бути враховані у разі звернення до суду із заявою про визнання іноземного провадження у справі про банкрутство.
- По-перше, іноземне провадження має бути провадженням у аналогічній справі – у колективній процедурі з розв'язанням проблем заборгованості боржника, а заява має бути подана належно призначеним іноземним керуючим у цій справі.
- По-друге, законодавство у відповідній країні має бути подібним до режиму розгляду таких справ у Гонконзі.
- Не повинно вимагатися застосування принципу взаємності під час розгляду заяви про визнання іноземного провадження. Але водночас можуть бути застосовані вимоги до іноземного провадження щодо застереження про публічний порядок.
- Повинна запрошуватись допомога, що передбачена відповідним законодавством Гонконгу тощо.
Тож у цій справі було дотримано зазначених вимог, й іноземне судове провадження у справі про банкрутство було визнано.
У цьому контексті зазначимо, що наведений приклад свідчить про те, що ефективне застосування правил з розгляду транскордонних справ про банкрутство не обов’язково має будуватися на законодавчо встановлених положеннях.
Достатньо знати загальноприйняті механізми та виявити бажання під час розгляду такої справи розв'язати проблеми заборгованості учасників відносин неспроможності, де б вони не перебували.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора