Facebook Pixel

Оновлена мапа України: якою вона буде після війни та скільки це коштуватиме?

Олена Григораш
СЕО IT-компанії DM Solutions

Лише за неповний січень 2024 року і лише в Києві було перейменовано вже 29 об’єктів. Навіть консервативний мер Харкова після жорстоких обстрілів міста заявив про необхідність міняти російські культурні та політичні символи на українські. Перейменування вулиць, майданів, сіл та цілих міст за роки незалежності створило нову мапу України. Це недешева та часом морально болісна справа як для держави, так і для бізнесу, і для громадян. Врешті-решт суспільний консенсус вирішив, що ідентичність того варта.

Консенсус щодо картографічного позиціонування України та її виходу з радянського і російського контексту повністю сформувався лише з початком російської агресії у 2014 році, про що свідчить динаміка перейменувань. Якщо у період 1991-2014 рр. було перейменовано лише 21 населений пункт, то з 2014 по 2021 – майже у сто п’ятдесят разів більше (2816 населених пунктів). Схожа динаміка і зі зміною назв вулиць – за нашими даними, було перейменовано 2473 вулиці за 23 роки незалежності до 2014 року і майже 28 000 – за наступні дев’ять років.

Геть від москви

Цікаво, що декомунізація з 2014 року плавно поєдналася із дерусифікацією, хоча і не без окремих суперечок на регіональному рівні. Цьому в значній мірі сприяли ідеологічні віражі російської влади, яка з певного часу почала практично без змін транслювати радянські імперські наративи. Тож гасла «геть від СРСР» та «геть від москви» стали для українців повністю синонімічними.

Відповідно, легко вгадати назви вулиць, які перейменовувались найчастіше – шорт-лист лідерів очолюють Леніна, Жовтнева та Радянська. А от нові назви, які найчастіше давалися перейменованим вулицям, далеко не такі очевидні. Здавалося б, вони мають бути певною мірою антонімічними старим – скажімо, Бандери, Шухевича, Незламності тощо. Але місцеві ради, які й приймали рішення разом з мешканцями відповідних громад, зуміли здивувати.

До початку повномасштабної агресії трійку лідерів нових назв вулиць складали Центральна, Миру, Вишнева. Після 24 лютого 2022 року – Незалежності, Миру, Вишнева. Також серед лідерів з’явилися Героїв України, Захисників України, Єдності та Свободи. Колись вчені, вірогідно, зможуть використати цей матеріал для формулювання архетипів української нації, зміни ціннісних орієнтирів народу під час загрози його існуванню. А поки варто подивитись, який економічний рахунок за самоідентифікацію нам всім виставляє життя і хто його оплачує.

Скільки коштує декомунізація?

Місцеві бюджети. Несуть відповідальність за зміну дороговказів і табличок на будинках (крім приватного сектору). У невеликих містах та містечках з малою протяжністю вулиць перейменування кожної обходиться у 5-20 тис. грн залежно від типу та матеріалу обраних табличок на будівлі. У столиці та містах-мільйонниках, де довжина вулиці може сягати багато кілометрів, лише заміна табличок на сотнях будинків може обійтися у 50+ тис. грн.

Загалом місцеві бюджети вже витратили на перейменування лише вулиць, площ та скверів 300-500 млн грн. Але ж місцеві бюджети оплачують і видатки, пов’язані з перейменуванням населених пунктів. Тут все значно дорожче. Перейменування міста з населенням близько 100 тис. обходиться, згідно з даними з відкритих джерел, у 20-30 млн грн. До цієї суми входять витрати на заміну знаків на дорогах, в’їздах до населених пунктів, трасах по Україні, нові вивіски, заміну бланків, печаток на всіх рівнях місцевої влади та комунальних підприємств, внесення змін у програмне забезпечення тощо.

Перейменування міста-мільйонника, як свідчить приклад Дніпра, може коштувати для місцевих бюджетів приблизно 100 мільйонів гривень. Відтак декомунізація і пізніша дерусифікація обійшлися регіональним бюджетам орієнтовно у 5-7 млрд грн за роки незалежності. Сума чимала, але визнана суспільством прийнятною з огляду на необхідність відповідних заходів.

Громадяни. Гаманці людей перейменування майже не зачіпають. Ані до паспортного столу, ані до БТІ після перейменування рідної вулиці бігти не треба – всі зміни у документах здійснюватимуться поступово, за потреби. Наприклад, під час планової зміни фото у паспорті може бути змінена і адреса прописки.

Єдиний виняток – власники індивідуальних будинків, вони міняють таблички на своїх спорудах за власний кошт. Але знов-таки, ніхто не змушує людей це робити. Тому подекуди у приватному секторі з’являються дещо парадоксальні вулиці, на яких можна побачити будинок з адресою Леніна, 12, а наступний за ним – Петлюри, 14.

Держава. Несе видатки на зміни в документації, корегування адрес державних установ тощо. Точні цифри видатків невідомі, оскільки відповідними підрахунками ніхто не займався.

Бізнес. Підприємці – найбільш постраждала від перейменувань категорія суспільства. Хоча б тому, що всі видатки несуть із власних кишень, а не за рахунок публічних фінансів.

Передусім страждає ритейл, логістичні підприємства, фінансові установи – всі компанії, які мають десятки або навіть сотні тисяч клієнтів. Особливо великі втрати несуть компанії, які не мають змоги відстежувати перейменування або не знають, де отримувати необхідну інформацію. Дублювання адрес на IT-платформах, численні помилки персоналу, величезний додатковий час, необхідний для внесення змін у бази даних в ручному режимі, невчасно чи не за адресою доставлені вантажі або повідомлення, проблеми з проведенням маркетингових заходів, організацією адресних розсилок.

Це лише невелика вибірка з переліку проблем, які ставлять перед бізнесом перейменування. Додаткові видатки і втрати українських компаній, зумовлені перейменуваннями, оцінити важко, але це точно мільярди гривень. Показово, що за останні десять років з’явилося багато компаній, які надають саме послуги уточнення або формування адресних баз. Їх утворення стало відповіддю на потужний ринковий запит.

З огляду на триваючу війну з росією та масове переміщення населення можна прогнозувати, що постійна актуалізація адресних баз стане основним інструментом зменшення збитків українського бізнесу, пов’язаних з перейменуваннями, які вірогідно триватимуть ще довго.

По роботі я часто контактую з СЕО компаній саме з питань вирішення зазначених проблем. І помітила цікаву тенденцію. Зазвичай дуже егоїстичний український бізнес, схильний звинувачувати владу у всіх незручних новаціях, після початку повномасштабної війни практично не висловлює претензій до кампанії перейменувань. Схоже, гасло «геть від москви» стає дійсно загальносуспільним і безальтернативним.

Приєднуйтесь до нас в соцмережах!
Подякувати 🎉
The Page Logo
У вас є цікава колонка для The Page?
Пишіть нам: [email protected]