12-й пакет санкцій Європейського Союзу проти росії, оголошений у відповідь на агресію проти України, став предметом гарячих дискусій серед політиків, експертів та громадськості. Цей найновіший набір заходів, який має на меті вплинути на російську економіку та її здатність підтримувати воєнні дії, виглядає як значний крок вперед. Пакет включає заборону на прямий або непрямий імпорт, купівлю або передання діамантів із росії, хімікати, товари подвійного призначення.
Проте, оцінюючи ефективність цього пакету, важливо звернути увагу на досвід впровадження попередніх 11 пакетів санкцій, які, попри їхній амбітний характер, не змогли суттєво змінити поведінку Росії або суттєво підірвати її економічні та воєнні потужності.
Посилення контролю над обходом санкцій — крок уперед
З одного боку, 12-й пакет санкцій містить важливі положення, які спрямовані на посилення контролю та застосування санкцій проти російського експорту енергоресурсів, що є ключовим джерелом прибутків для російської економіки. 12-й пакет передбачає заборону на імпорт, купівлю чи перепродаж російських діамантів. Європейський Союз також вводить обмеження на експорт до росії таємних товарів і технологій. ЄС-експортери мають забороняти їх реекспорт до Росії при укладанні контрактів з третіми країнами.
Додатково, до списку заборонених для експорту в росію товарів входять хімічні речовини, літієві батареї, термостати, двигуни постійного струму та серводвигуни для безпілотників, а також верстати та запчастини для машин. ЄС також забороняє імпорт чавуну, шпігату, мідних та алюмінієвих дротів, фольги, труб і прокату на загальну суму 2,2 мільярда євро на рік, а також скраплений пропан, з 12-місячним перехідним періодом. Періоди поступового скорочення імпорту окремих видів металопродукції продовжуються.
Важливо, що 12-й пакет санкцій також передбачає посилення існуючих обмежень. Він забороняє транзит військових товарів через росію, забороняє російським громадянам володіти, контролювати або обіймати керівні посади у компаніях, які надають криптовалютні послуги росіянам, та поширює заборону на надання Росії програмного забезпечення для управління підприємствами та промислового дизайну.
ЄС вимагає повідомляти про міжнародні грошові перекази, здійснені юрособами в ЄС, пов'язаними з росією або російськими громадянами.
Вимоги щодо дотримання «стелі цін» на нафту посилюються, зокрема щодо визначення суден та суб'єктів, які допомагають росії обходити ці обмеження. ЄС-компанії, які продають танкери третім сторонам, повинні повідомляти про це.
Чому це важливо? росія постійно використовує лазівки та обхідні шляхи, щоб мінімізувати вплив санкцій проти експорту нафти та газу. Історія показує, що Росія успішно використовувала різні методи для обходу попередніх санкцій, включаючи «тіньовий флот» для перевезення нафти, маніпуляції з документацією про походження вантажів та інші складні логістичні схеми. Ці дії ускладнюють моніторинг та впровадження санкцій, роблячи їх менш ефективними. Швейцарія приєднається до ЄС у заходах, що обмежують імпорт заліза та сталі з Росії, а також до комплексу заходів імпортного контролю.
У 2022 році після запровадження санкцій проти російської нафти і нафтопродуктів РФ сформувала «тіньовий флот» танкерів, що зосередилися на транспортуванні цих енергоносіїв з РФ. І значну частину цих танкерів Росії продали саме члени ЄС. Після запровадження санкцій такі судна почав дедалі частіше використовувати Кремль. З усього пулу танкерів, які можна віднести до категорії «тіньових», 89% рейсів пов'язані з перевезенням російських нафтопродуктів.
Натомість Євросоюз показує гіршу адаптацію до санкційної боротьби з росією. Різні країни-члени ЄС мають різні економічні інтереси та залежні від російських енергоресурсів. Так, Бельгія, Франція та Іспанія допомагають Кремлю заробляти сотні мільйонів доларів на експорті СПГ. Це спричиняє розбіжності у підходах до санкцій та не дозволяє діяти ЄС єдиним фронтом.
Для росії відкриті також азійські ринки, тому вона може компенсувати втрати від західних санкцій.
Ще одним важливим аспектом є вплив санкцій на міжнародні енергетичні ринки та глобальну економіку. Зокрема, санкції проти експорту російського СПГ можуть значно змінити світовий ринок та матимуть далекосяжні наслідки, в тому числі в плані торгівельних відносин ЄС з іншими ключовими експортерами СПГ. Це вимагає від ЄС ретельного планування та координації між країнами-членами.
Таким чином, 12-й пакет санкцій, хоча і є важливим символічним жестом, викликає питання щодо його реальної здатності впливати на російську політику та економіку. Європейському Союзу необхідно звернути увагу на ці виклики та знайти баланс між ефективними санкціями та підтримкою стабільності міжнародних енергетичних ринків, а також забезпечити, що всі держави-члени ЄС діють єдино та послідовно.
Чому обмеження проти російського експорту енергоресурсів такі обережні?
12-й пакет санкцій проти росії не вводить заборону на важливий сегмент російського експорту енергоносіїв, скраплений природний газ (СПГ). При цьому, Іспанія та Бельгія збільшили імпорт СПГ на 50% у 2023 році порівняно з попереднім періодом. Дивно, але Бельгія, Франція та Іспанія лідирують серед основних імпортерів російського СПГ.
Досвід із попередніми пакетами санкцій показує, що ЄС часто виявляється повільним у впровадженні необхідних змін до санкційних пакетів, що дозволяє російській економіці адаптуватися та воювати далі. Адже 2 роки без санкцій проти СПГ дозволили добудувати проєкт з експорту СПГ «Арктик 2». Причому, за допомогою німецьких та французьких фірм.
З іншого боку, санкції ЄС проти росії впливають не лише на російську економіку, а й на глобальні енергетичні ринки. Щоб обмеження на експорт російського СПГ не призводили до зростання цін на енергоносії та підвищення енергетичної невизначеності в Європі та інших частинах світу, вони мають бути компенсовані подальшим керованим зниженням попиту на газ в ЄС та поставками СПГ з альтернативних джерел. Це особливо важливо в контексті збереження енергетичної безпеки та стабільності, особливо для країн, які сильно залежать від імпорту енергоресурсів. Тож задля уникнення дефіциту та підвищення цін ці країни мають інвестувати в альтернативні шляхи постачання, енергоефективність та розвиток ВДЕ.
Перед ЄС стоїть непросте завдання: з одного боку, необхідно забезпечити суттєвий вплив на російську політику та економіку, з іншого – уникнути негативних наслідків для глобальної економіки та енергетичної безпеки.
Яка альтернатива російському СПГ для світу
Сполучені Штати володіють необхідними ресурсами для повного витіснення Росії з газового ринку ЄС – це допоможе йому зменшити залежність від російських енергоресурсів.
Цього року очікується початок виробництва СПГ на двох нових проєктах у США: терміналі Venture Global LNG Inc. у Плакеміні, штат Луїзіана, та Golden Pass у Техасі, спільному підприємстві Exxon Mobil Corp. та QatarEnergy. За повної потужності ці два проєкти додадуть ще 38 мільйонів тонн на рік до експорту СПГ зі Сполучених Штатів.
38 мільйонів тонн — це понад вдвічі більше, ніж Росія експортувала до Європи у 2022 році (тоді поставки досягли максимуму у 18,5 млн т). Такий значний приріст у виробництві та експорті СПГ зі США може стати ключовим фактором у забезпеченні енергетичної незалежності Європи від Росії та зменшенні її впливу на енергетичні ринки.
Важливо не лише обмежити російські поставки, а й забезпечити диверсифікацію джерел постачання, включаючи збільшення імпорту СПГ зі Сполучених Штатів. Це створить більш стабільний та безпечний енергетичний ринок в Європі та посилить економічний тиск на Росію, обмежуючи її можливості у веденні агресивної політики.
Як контроль та система покарань покращать роботу санкцій
Передусім Євросоюзу потрібно вдосконалити механізми моніторингу та контролю за дотриманням санкцій, а також системно притягати порушників до відповідальності. Ефективний нагляд та жорсткі покарання є ключовими для запобігання обходу санкцій та забезпечення їхньої реальної дієвості. Це включає посилення міжнародної співпраці, обмін інформацією та використання сучасних технологій для відстеження фінансових потоків і торговельних операцій.
Крім того, ЄС має розширити обсяг санкцій, включаючи більш широкі обмеження на експорт російських товарів та послуг, а також заборону на імпорт додаткових категорій російських ресурсів. Насамперед мова йде про повну заборону експорту СПГ.
Водночас ЄС повинен забезпечити належну підтримку країнам-членам, які найбільше залежать від російських енергоресурсів, для мінімізації негативного впливу санкцій на їхні економіки.
Швидкість не менш важлива – ЄС повинен реагувати на зміни ринку оперативно і не зволікати.
Наостанок важливо враховувати, що успіх санкцій залежить не лише від їхньої суворості, але й від єдності та рішучості міжнародної спільноти. ЄС повинен працювати над зміцненням міжнародної коаліції проти російської агресії, залучаючи до застосування санкцій якомога більше країн. Зокрема, такі країни, як Японія та Південна Корея, відіграють важливу роль як ринки збуту для російських енергоресурсів і як постачальники технологій та обладнання.
