Після звільнення Криму буде багато роботи.
За інформацією окупаційної влади Криму, протягом дев’яти років до Криму заїхало біля 500 тисяч громадян росії. При цьому слід відзначити, що в ці статистичні дані в більшості випадків не потрапляли російські військові, які брали участь в мілітаризації півострова.
Крім того, протягом часу тимчасової окупації фіксувалася переміщення з території росії, яке не потрапляло у статистичні дані (родини військових, росіяни в пошуках кращої долі, оскільки перші роки окупації рф, для створення «позитивної картинки» вливалися великі обсяги бюджетних коштів у Кримський півострів). У зв’язку з цим, за даними Меджлісу кримськотатарського народу та різних українських правозахисних громадських організацій, вказана кількість населення склала від 800 тис. до 1 млн. осіб.
Скільки українців виїхали з Криму після 2014 року
Щодо кількості громадян України, які залишили Крим після 2014 року, то такої офіційної статистики немає. Адже навіть з моніторинговою метою на територію Кримського півострову не мають права заїжджати офіційні представники України, інші держави та міжнародні організації. Разом з тим, нам відомо про 53 тис. ВПО з ТОТ Крим, 38 тис. осіб з ТОТ Крим, які змінили реєстрацію місця проживання на материкову частину України. Тому вказана цифра є приблизною та може сягати 100 тис. осіб.
Крім того, після початку незаконної мобілізації у вересні 2022 року, за даними Меджлісу кримськотатарського народу, територію Криму залишило понад 10 тис. чоловіків. Разом з тим, в подальшому до них приєдналися їх родини. Тому кількість громадян України, які залишили тимчасово окупований Крим внаслідок незаконної мобілізації, може бути ще більшою.
Головні труднощі під час реінтеграції жителів Криму
Попри критичний вплив окупації на півострів, ми не можемо заперечувати, що життя там тривало й триває досі.
Разом із тим, ми знаємо, що наші громадяни чекають повернення України, саме вони наша опора та підтримка зараз, коли деокупація так близько.
Після початку тимчасової окупації росія почала незаконно поширювати свою юрисдикцію на територію півострова. Це потягнуло за собою примусову паспортизацію мешканців окупованого Криму, вимушену співпрацю з окупаційними адміністраціями, злочинний призов до армії РФ, а вже із початком повномасштабного вторгнення – примусову мобілізацію.
Зважаючи на все це, керівництво України завжди наголошувало: головна ціль – це захист наших громадян, які вимушені жити в окупації, на всіх рівнях. І, звісно ж, мешканці окупованого Криму – це наші люди, за яких ми боролися у 2014 і будемо боротися й надалі.
У подальшому, після деокупації, неправильним було б влаштовувати «полювання на відьом» та карати людей просто за те, що вони виживали в окупації. Приватні підприємці, лікарі, електрики, якщо вони не пішли на війну проти України, та навіть ті, хто працював в окупаційних адміністраціях, але на незначних посадах, та не брав участі в прийнятті управлінських рішень – це тисячі осіб, які здебільшого не чинили злочинів і не мають нести кримінальну відповідальність, в тому числі і через надмірне навантаження на майбутні судові та правоохоронні органи.
Ще раз: якщо мешканець окупованого півострова не сприяв окупації, не займався пропагандою та не підтримував війну і подібне, він не має нести кримінальну відповідальність за співпрацю з окупаційними адміністраціями.
Окремо скажемо про вчителів, які просто продовжували виконувати свою роботу. Якщо вони не «промивали мізки» дітям пропагандистською історією РФ, не тиснули на дітей, активно впроваджуючи освітні стандарти країни-окупанта, та не займалися мілітаризацією освіти, такі вчителі не повинні нести кримінальну відповідальність.
Кримчанам не потрібно боятися повернення під суверенітет України
Одна з пріоритетних комунікаційних цілей для нас – пояснити громадянам України в Криму, що повернення під суверенітет Української держави боятися не потрібно.
Так, наразі під статтю Кримінального кодексу України про колабораціонізм, яка з'явилася навесні 2022 року, по суті потрапляє велика кількість мешканців Криму.
Представництво у ході роботи над першими кроками після деокупації Криму звертало увагу відповідних державних органів на необхідність перегляду підходу до визначення «колабораціонізму» саме з урахуванням триваючої окупації. Такої позиції притримуються як громадські організації, так і прокуратура АР Крим.
На сьогодні, створено робочу групу у Верховній Раді України із залученням народних депутатів, зацікавлених сторін, до яких увійшло і Представництво Президента України в АРК. Група має вивчити питання притягнення до відповідальності за колабораціонізм з врахуванням триваючої окупації та надати пропозиції можливих змін до діючого законодавства.
Разом із тим, слід відзначити, що після звільнення Криму нас чекає дуже багато роботи. За ці роки на контрольованій частині України відбулась низка великих державних реформ, зокрема децентралізації, медицини, освіти. Все це необхідно буде впровадити в АР Крим та м.Севастополі.
При цьому, мешканці Криму були повністю інтегровані в російський простір і їм тепер необхідно заново адаптуватися до нашого правового простору. Наразі за попередніми розрахунками нам необхідно біля 50 тис. фахівців з відповідною підготовкою. Це не значить, що мешканці ТОТ Крим не будуть залучені до відновлення та розбудови території, але їм потрібно спочатку пройти певні безпекові процедури, люстрацію, навчання, а вже потім долучатися до процесу.
Мілітаризація освіти теж не пройшла безслідно для українських дітей і ці наслідки ми повинні подолати в короткі терміни, бо саме діти є нашим майбутнім.
Разом із тим, рф лишитиметься нашим сусідом, і в тому форматі, яка вона є наразі, матимете можливість і надалі використовувати гібридні підходи впливу на Україну, особливо на ті території, де була присутня протягом останніх років. І це також треба враховувати Україні.
Наступного тижня читайте спецпроєкт The Page «Крим економічний. Ревізія напередодні повернення», у якому ми проаналізувати, що сталося з економікою Криму за дев’ять років окупації.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора