Забудовники почали активно освоювати регіони. Прибутки там, звичайно, не порівняти зі столицею, та й правила гри геть інші, проте є можливості для реалізації новаторських концепцій та сміливих рішень.
Девелоперам цікаво працювати із регіонами насамперед через можливість відчути себе піонерами. Будували тут завше мало й повільно, бо зазвичай уся увага була прикута до найбільшого багатомільйонника — Києва.
Ситуація змінилась за останні п'ять років, особливо з моменту, як в Україні почалися процеси децентралізації. Регіони почали освоювати гроші, розвивати інфраструктуру та залучати різноманітні донорські гранти для розбудови.
Читайте також: Що чекає ринок елітної нерухомості в Україні
Перше, що треба зробити перед виходом у регіони, — оцінити ситуацію. Справа не лише у загальноринкових показниках (попит, пропозиція, заповнюваність, окупність тощо), але й в особливості забудови чи природному ландшафті того чи іншого міста. Доводиться мислити комплексно.
Якщо Києву не вистачає складів, офісних центрів і завжди на часі питання з житлом (хоча їх і будують повсякчас), то в регіонах історично увагою була обділена кожна з цих категорій. Раніше основною причиною цього була відсутність платоспроможного попиту, але нещодавно ситуація змінилась. Не тільки Львів, Одеса чи Дніпро, але й значно менші регіональні центри, зокрема Вінниця та Чернігів, підтягуються і стають більш привабливими в очах девелоперів.
Попри низку проблем і невизначеність, регіональний ринок девелопменту готовий дивувати.
Для всіх регіонів характерний дефіцит якісних об’єктів комерційної нерухомості. Водночас торговельна нерухомість все ж таки більш розвинена, ніж офісна.
Читайте також: Новий Генплан Києва: що збираються змінювати у столиці
Одним із найбільш дефіцитних міст у цьому сегменті є Львів, де рівень вакантності офісних площ становить 2–3%. Та й потреба в офісах є: у місті активно розвивається IT-кластер.
І хоча попит зростає, дефіцит якісних об’єктів у різних сегментах в регіонах все ж таки відчувається. Усі глибинні проблеми легко зводяться до кількох доданків — місцева влада та порядки, а також собівартість і окупність. Інколи після первинних підрахунків інвестор розуміє, що не вийде і рибку з’їсти, і в калюжу не сісти.
Попри низку проблем і невизначеність, регіональний ринок девелопменту готовий дивувати. Потенціал у нього є, попит формується – залишилось лише вирішити головні стоп-моменти та покращити бізнес-клімат. Інвестору ще на старті потрібно вирішити, яку модель повернення грошей він обирає і на що орієнтований — на швидке повернення грошей чи на отримання тривалого постійного прибутку. Далі вже обирати концепцію, розробляти її та переходити від стратегічних до тактичних питань.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора