Хоч Україна і задає тренди цифровізації (що особливо помітно в банківській сфері та сфері послуг), залізнична вантажна логістика досі залишається цариною аналогових процесів. Учасники перевізного процесу обмінюються даними та координують свої дії за допомогою телефонних дзвінків, месенджерів та нарад, що поглинає гігантські обсяги робочого часу, а відтак – грошей.
Дислокація вантажних вагонів досі визначається дідівським способом, коли працівник ходить уздовж залізничних колій, наносить крейдою на вагони мітки та вручну (!) заносить інформацію про вагони спочатку в журнал, а потім, з нього, у свої автоматизовані системи (АС). Єдино доступний спосіб отримання інформації про місцеперебування вантажних вагонів, який пропонує «Укрзалізниця» – це розсилка таблиць Excel двічі на день на електронну пошту. І це відбувається в країні, де онлайн можливо відстежувати посилки, купувати пасажирські квитки та навіть одружитися.
Укорінення застарілих методів та технологій у вантажній логістиці гальмує рух товарів та грошей, збільшує необхідну кількість ресурсів інфраструктури, вагонів і, зрештою, стримує економічний розвиток України. Аналоговий обмін даними робить неможливим завчасне планування бізнес-процесів, їх точне відображення в перевізному процесі, гальмує та ускладнює його виконання. Через відсутність можливостей відстеження виконання перевезень автоматизованими системами власників ресурсів у реальному часі неможливо планувати роботу підприємств, прогнозувати прибуття й відправлення вантажів, оптимізувати використання ресурсів та рухомого складу, забезпечувати координацію та стикування дій між різними учасниками процесу.
Це обертається конкретними фінансовими збитками для власників логістичних ресурсів та вантажів. Якщо розкласти логістичні бізнес-процеси на атоми послідовних подій, то картина виглядає так: логістичні ресурси лише 20% часу зайняті виконанням операцій, а 80% часу – простоюють в очікуванні або наступної операції, або команди людини. Це твердження стосується як 60% часу, коли вагони та вантажі знаходяться у стані перевезення в зоні відповідальності «Укрзалізниці», так і 40% часу, коли вагони знаходяться на дотичних інфраструктурах, в зоні відповідальності власника вантажу або його контрагентів. У вимірі витрат вантажовласників це має такий вигляд: дві третини вартості логістики в Україні становлять не витрати на виробництво робіт, а витрати на утримання активів та людей, яким потрібен час для прийняття рішень, які не завжди є раціональними. Тобто від застарілих недосконалих технологій потерпають як власники логістичних активів, так і виробники, котрі користуються їхніми послугами.
Здавалося б, розвʼязання проблеми очевидне: оскільки людина за своєю природою не здатна миттєво аналізувати гігантські масиви даних та врахувати безліч динамічних обставин, що змінюються у реальному часі, варто передавати ці процеси автоматизованим системам, які будуть обмінюватися даними в цифровому середовищі. Цей інноваційний підхід до планування та управління логістикою включає автоматизацію процесів, моніторинг та контроль рухомого складу, вантажів, інтеграцію з іншими системами, прозоре управління вузькими місцями інфраструктури та забезпечення поінформованості, а значить, відповідальності за виконання зобовʼязань. Наслідком цього буде зростання ефективності інфраструктур: логістичні активи працюватимуть у режимі 24/7, без необхідності очікувати або переривати процес заради рішення, яке має ухвалити та чи інша людина. Це знизить собівартість логістичних послуг, що стане суттєвим посиленням конкурентоспроможності українських виробників.
Сьогодні, в часи інформаційної епохи, коли доступні нові формати управління ресурсами, ми маємо унікальну можливість трансформувати залізничну логістику в Україні, і ця трансформація не лише забезпечить нові фінансові потоки для учасників ринку, але й значно покращить економічну ефективність активів, залучених в перевезеннях. Ми можемо створити абсолютно нову логістику, де вагони напряму «комунікують» з вантажем, локомотивом та портовим краном, а вантажі рухаються та обробляються в режимі 24/7. Ось той множник продуктивності праці та зростання ВВП, яких так потребує українська економіка.
Це концепція здається мені очевидною, але вона не завжди зрозуміла тим, хто вперше про неї чує. Спілкуючись з власниками логістичних активів та власниками виробництв, які генерують вантажі для перевезень, бачу закономірність: головною перешкодою проникнення цифрових технологій у вантажну логістику є не брак технічних засобів, а брак розуміння вигод цифровізації та хибні уявлення щодо цього процесу. Ось чому важливо розібратися з реальними фактами та відкинути міфи, які стримують прогрес.
Міф: Цифровізація логістики витіснить працівників та зробить їхню роботу непотрібною.
Реальність: Цифровізація означає не скорочення робочих місць, а оптимізацію рутинних операцій, щоб працівники могли зосередитися на складніших і креативних задачах. Автоматизоване робоче місце виконуватиме технічні операції, але потребуватиме людського контролю та аналітичного підходу до управління. Інструмент, який власник дає своєму працівникові, визначає його продуктивність та ефективність. Цифровізація примножує та посилює якості співробітника, який має інтелект, знання, досвід. Перекладаючи на своє автоматизоване місце частину рутинної роботи, працівник більше часу приділятиме аномаліям, що трапляються в бізнес-процесах. Вже очевидно, що в Україні будуть проблеми з кадрами, і це майбутнє дуже близьке. Поки цього не сталося, варто готуватися, що багатьох теперішніх працівників не буде ким замінити, а на решту працівників доведеться перекладати збільшене навантаження. Ті, хто володіє вагонами, нехай уявлять: автоматизоване робоче місце здатне забезпечити керування парком в 1 тисячу вагонів. При цьому не буде втрат інформації, втрат часу, машина прагнутиме скорочення простоїв. Навіть найкращий фахівець, аналітик, фізично не в змозі обробити величезний масив даних, а цифровізація дає йому цю можливість. Ви немов би даєте працівникові віртуальний шолом, і він перетворюється відразу на супергероя, який впорається зі збільшеними навантаженнями і не втомиться, не згорить на роботі.
Міф: Цифровізація позбавить власника важелів контролю над бізнес-процесами, адже автоматизовані системи управлятимуть активами незалежно від нього.
Реальність: Все навпаки – якраз нинішня застаріла технологія позбавляє власника прямого впливу та контролю за процесами. Власник отримує дані про результати, про залучення його активів знизу, від співробітників, і на шляху до першої особи ця інформація багато разів спотворюється (згадайте дитячу гру «зіпсований телефон»). Автоматизовані системи (АС) дозволять власникам, точніше їхнім цифровим «робочим місцям», отримувати точні дані про кожну аномалію (відхилення від оптимального бізнес-процесу) в реальному часі. Це дасть власнику можливість самостійно контролювати всі операції в будь-який момент, швидко реагувати на зміни та приймати обґрунтовані рішення. Власник налаштовує АС таким чином, що повідомлення про будь-які відхилення від заданих ним параметрів спускаються вже від нього вниз тим відповідним виконавцям, яких він визначить. Або співпричетним контрагентам, яким система, наприклад, сигналізуватиме: «Шановні, у вас на елеваторі простоює мій вагон». Саме цей напрямок руху даних змінить геть усе.
Міф: Автоматизовані системи схильні до збоїв, тому цифровізація створить додаткові ризики управління бізнес-процесами.
Реальність: Сучасні автоматизовані системи налаштовані на запобігання збоям і постійний контроль. Системи вдосконалюються для обробки великих обсягів даних в режимі 24/7. Цей інструмент дуже уважний до деталей і нічого не пропускає і не забуває, систематизує всі помилки та шукає їх причину і сам пропонує вам рішення, яке зменшить їхню кількість. Хоча технічні збої можливі, автоматизовані системи дозволяють уникнути помилок через людський фактор, через ірраціональні рішення людей. У людей збої трапляються набагато частіше, причому можуть мати серйозніші наслідки. Наприклад, перехід до конкурента цінного фахівця може стати катастрофічним для компанії.
Міф: Це може бути корисне лише великим компаніям, а невеликим бізнесам нічого не дасть.
Реальність: Якраз для малого та середнього бізнесу цифровізація логістики стане суттєвим чинником підвищення продуктивності та конкурентоспроможності. Наразі аграрії та багато інших гравців не можуть самостійно керувати своєю логістикою через складність процесів. І через це віддають перевагу або експедиторам, або автотранспорту. Цифровізація створює просту систему управління вагонами, нову модель управління логістикою в один дотик, завдяки якій нові учасники ринку зможуть самостійно входити у процес залізничних перевезень. Це відкриє величезні можливості для аграріїв та інших галузей, які раніше напряму не брали участі у залізничній логістиці через її складність.
Міф: Якщо бізнес-модель власника логістичних активів або виробника вантажів успішна за теперішньої аналогової технології, немає сенсу щось змінювати (та ще й витрачати на це кошти).
Реальність: Інвестиції в цифровізацію швидко окупаються завдяки зменшенню витрат на рутинні операції, підвищенню швидкості обробки даних та прийняття рішень, мінімізації простоїв. Вона може значно знизити виробничі витрати, підвищуючи ефективність як працівників, так і механізмів, та дає інструменти, які дозволяють легко керувати складними бізнес-процесами. А головне, вона відкриє додаткові ринки. Зараз крупний власник вагонів здає вагони так званим операторам – посередникам, експедиторам, які вже своєю чергою перепродують ці вагони агровиробникам у складі своїх послуг. Відтак для інвесторів, вагоновласників зараз немає прямого ринку споживачів, виробників-аграріїв, який є більшим та може бути навіть дорожчим, ніж ринок посередників операторів. А ця інновація створює вагоновласникові додатковий ринок, тому що користуватися складними речами стане легко. Сьогодні його менеджерам вигідніше віддати вагони 2-3 операторам, тому що для сотень клієнтів-аграріїв треба 20 осіб персоналу. Але якщо у менеджерів вагоновласника будуть автоматизовані робочі місця, і спілкування з клієнтами проходитиме не телефоном, а між автоматизованими системами, то кілька працівників зможуть обслуговувати сотні клієнтів. Та продавати клієнтам не просто вагон, а віртуальне кермо з керування цим вагоном, або вагон з автопілотом.
Своєю чергою, агровиробник отримає зовсім інший ринок споживачів своєї продукції. А ті, хто кораблями купував зерно у трейдерів, одержать зовсім інший ринок постачальників – безпосередніх виробників-аграріїв. Зараз цей бізнес має такий вигляд: коли сторони сходяться в ціні, за яку аграрій згоден продати, а трейдер купити, починається дуже тривалий обрахунок логістики та не менш тривалі перемовини з виконавцями логістичних операцій – портом, елеватором, «Укрзалізницею», приватним вагоновласником – чи є на такі дати можливість завантажитися, перевезти та перевалитися на корабель?
Проблема в тому, що в нинішній технології неможливо завчасно фіксувати зобовʼязання, бронювати провізні та пропускні спроможності, тому що все відбувається в аналоговому режимі. Цифрова логістика докорінно змінює механіку: система фіксує зобов'язання за цінами та термінами та в ці ж секунди планує ці зобов'язання за ресурсами всіх учасників перевізного процесу. Це теж саме, ніби на переговорах про купівлю-продаж зерна були б присутні всі виконавці з відкритими календарями своїх ресурсів, і все, що ви запланували, перетворюється на заплановані зобов'язання. Команди цих робочих місць розподіляться за виконавцями у вигляді безпосередніх завдань: подати вагон на такий-то шлях, відкрити кран вантажити кукурудзу тощо. Якщо ви власник або СЕО, просто уявіть: все, що ви щойно вирішили, відразу обрахувалося і перетворилося на заплановані дії всіх причетних та зобов'язання всіх виконавців-контрагентів. Не потрібно комусь доручати та контролювати, сама АС контролюватиме виконання зобов'язань та сповіщатиме власника та контрагентів про відхилення та аномалії. І це змінить всіх учасників бізнес-процесів, або зменшить необхідну їх кількість.
Тобто цифровізація скоротить дистанції між споживачами та виробниками, усуне кордони обміну товарами та послугами. Це нова парадигма економічних взаємин, з новими ринками, з новими вантажами, прозора та сучасна логістика, яка приведе Україну до перемоги та нових економічних досягнень. Хіба не цього всі ми прагнемо?
Читайте також
