Все більше країн схиляються до того, що легалізація грального бізнесу вигідніша, ніж повна заборона цієї сфери: державні мужі поступово приходять до консенсусу, що контроль цієї легальної сфери економіки більш вигідний, ніж тіньова гральна сфера, яка не тільки створює погіршення ситуації зі злочинністю та позбавляє гравців захисту закону, але й не створює додатковий дохід до державного бюджету.
Так, глобальний тренд із легалізації азартних ігор поступово зміцнюється не лише на ліберальних західних ринках, а й у таких патріархальних суспільствах як, наприклад, Азербайджан, де гральний бізнес заборонено з 1999 року.
Дозволено лише державні лотереї та спортивний тоталізатор. Нещодавно з ініціативою легалізації гемблінгу в Азербайджані виступив голова комітету парламенту з правової політики та державного будівництва Гудрат Гасангуліїв.
Під час обговорення проєкту закону «Про туризм» депутат зазначив, що «географічне положення Азербайджану дозволяє розглядати у рамках такого законопроєкту також поняття розважального туризму».
Він вважає, що можна дозволити казино на окремих територіях, наприклад, у Нагірному Карабаху чи острові Наргін. Таким чином, на думку депутата, можна залучити до цих регіонів туристів з інших країн.
Це чудовий приклад того, як уряд Азербайджану, з одного боку, планує залучити додаткові ресурси у розвиток регіонів з економічним занепадом, а з іншого – протистояти відтоку грошей до Росії, де гральний бізнес легалізовано вже досить давно.
На сьогоднішні бажаючі витратити свої гроші на азартну розвагу роблять це поза територією Азербайджану, у сусідній Росії чи Білорусі. Щоб повернути ці кошти до країни, Азербайджан планує розвивати легальний гемблінг.
Зі свого боку, Україна за час заборони легального грального бізнесу, що діяла з 2009 по 2020 рік, втратила десятки мільярдів гривень саме тому, що значна частина українських гравців була змушена використовувати іноземні юрисдикції для легальної гри, або ж користуватися послугами нелегального гемблінгу, тим самим збільшуючи рівень корупції та ступінь криміналізації даного бізнесу.
Водночас основну проблему, заради якої і забороняли гральний бізнес, а саме – засилля гральних автоматів, розташованих у неспеціалізованих та небезпечних приміщеннях, та вільний доступ до них дітей та підлітків – так і не було вирішено.
Усього за півтора роки з моменту ухвалення та набуття чинності Законом України «Про державне регулювання діяльності з організації та проведення азартних ігор» нелегальні зали гральних автоматів практично зникли з українських вулиць.
Доступ же особам до 21 року до легальних гральних закладів заборонено, і порушення цієї заборони може спричинити не лише штрафні санкції, а й позбавлення ліцензії оператора. Тому так сильно ризикувати бажаючих не знаходиться.
Незважаючи на те, що гральний ринок в Україні відчайдушно чекає, коли депутати гармонізують драконівський податковий тягар на індустрію (зконопроєкт 2713-д), інтерес до організації легального гемблінгу досить великий. Так, у 2021 році лише від ліцензійних платежів державний бюджет поповнився сумою 1,6 млрд грн.
За цей же час завдяки позитивному впливу грального бізнесу на розвиток суміжних з ним галузей – туристичної, готельно-ресторанної, IT, сувенірної, рекламної та ін. – до центрального та місцевих бюджетів України надійшло додатково близько 30 млрд грн.
Що ще раз підтвердило загальносвітову практику: «білий» ринок азартних ігор, як частина індустрії розваг, приносить користь і дохід як бізнесменам, так і державі, а гравці отримують якісний, безпечний та цікавий відпочинок.
