Україна має намір створити екосередовище, яке може стати новою системою правових координат для розвитку креативної економіки. Йдеться про проєкт «Дія City».
Що це: альтернатива для IT-бізнесу або щось більше?
Передова цифрова економіка в Україні — це блакитна мрія чи цілком досяжна амбітна мета?
У парламенті зареєстрований досить перспективний законопроєкт «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (№ 4303), ухвалення якого може змінити національну цифрову парадигму.
Законопроєкт не просто передбачає пільги для IT-бізнесу, а декларує створення сприятливих умов для ведення інноваційного бізнесу, залучення інвестицій і талантів зі всього світу.
«Дія City» — це спеціальний правовий режим, добровільно стати частиною якого зможе майже будь-яка IT-компанія, діджитал-агентство або технологічний R&D-центр. Він вводиться на 15 років.
Альтернативна реальність
Звиклий до роботи з фізичними особами — підприємцями (ФОП) бізнес може отримати альтернативу: виплати фахівцям обкладатимуться за зниженими ставками (ПДФО — 5% замість 18%; ЄСВ — з мінімальної зарплати, а не всієї виплати) — про це окремий законопроєкт.
Пільги також пропонуються приватним особам (бізнес-ангелам) за умови інвестування в українські стартапи.
Але податками справа не обмежується, резиденти «Дія City» зможуть найняти гіг-співробітників. Це новий формат відносин, який взяв свободу договору з цивільних відносин і базові соціальні гарантії — з трудових.
«Гігів» можна буде звільнити без причини, але з компенсацією, вони зможуть працювати дистанційно, матимуть право на лікарняний, відпустку та відпустку по вагітності.
Охочі почекати з експериментами зможуть продовжити працювати з ФОП, найняти працівників за трудовим договором або контрактом. Правда, варіант з ФОП буде менш фінансово вигідним.
Незалежно від форми найму, резиденти «Дія City» зможуть укладати з фахівцями угоди про уникнення конкуренції та непереманювання на час співпраці та ще на рік після його припинення.
Зобов'язання не конкурувати доведеться обмежити територіально, список заборонених конкурентних дій не може бути невиправдано розширеним, а за його виконання доведеться щомісяця доплачувати (25% від середньомісячного доходу).
Обмежені у часі угоди про непереманювання також можна буде підписати з клієнтом, підрядником або іншими особами. Сподіватимемося, що завдяки цьому застереження non-compete & non-solicit тепер зможуть вистояти не тільки в судах більшості європейських країн, а й в українських.
Посадові особи та власники резидентів «Дія City» стануть особами, щодо яких здійснюється особливий порядок кримінального провадження.
Санкціонувати практично будь-яку процесуальну дію зможе лише прокурор області або високопосадовець. Всього окремим законопроєктом вносяться зміни більш ніж у 30 статей Кримінального процесуального кодексу України.
Дійсно, несподівано бачити таких осіб поряд, наприклад, з адвокатами, але це мало не єдина можливість перевірити поширену гіпотезу про стримування інвестицій «свавіллям» правоохоронців.
Не тільки резиденти «Дія City», а й усі ТОВ отримають можливість призначення іншої юридичної особи виконавчим органом (директором), усунення перешкод для конвертації позики в частку в статутному капіталі та реалізації опціону, пряму вказівку на можливість вибрати іноземне право для корпоративного договору та можливість бути його сторонами для неучасників.
До того ж резиденти «Дія City» зможуть надавати своїм учасникам і кредиторам преференції на випадок банкрутства, вносити до договорів Warranties & Indemnities і компенсацію, яка не регулюється нормами про неустойку, штрафні санкції та збитки, а також практично не підлягає зменшенню судом (а-ля Liquidated Damages).
Це все повинно створити звичні та безпечніші умови для венчурного капіталу.
Всіх також торкнуться зміни в частині службових творів. Це — ще одна спроба імплементувати норми Угоди про асоціацію з ЄС і профільних директив, які віддають всі майнові права на комп'ютерні програми та бази даних роботодавцю, якщо інше не передбачено договором.
Авторську винагороду можна буде включати в зарплату, хоч і з умовами.
Паперової роботи поменшає, якщо буде ухвалена норма законопроєкту про автоматичний перехід прав до роботодавця (замовника) в момент, наступний за створенням службового твору (твори на замовлення).
Є й інші переваги тільки для резидентів «Дія City» — наприклад, право не переводити ЗЕД-договори з англійської, і зміни для всіх, наприклад, лібералізація вимог до онлайн-контрактації.
Посвідка на «проживання»
Цікаво, що статус резидента «Дія City» не надається, а купується, і не віднімається, а втрачається. Процедура декларативна та майже явочна. Якщо за 15 днів орган аргументовано не відмовив у такому статусі, рішення вважається прийнятим на користь заявника.
Критерії також легко перевіряються та не припускають суб'єктивного фактора.
Придбати такий статус може будь-яка українська компанія, яка,
- по-перше, погодиться займатися тільки прямо перерахованими в законі видами діяльності (з невеликими винятками);
- по-друге, не відповідатиме негативним критеріям (не банкрут, не належить державі на 25% і більше, не має прострочених боргів перед бюджетом тощо);
- по-третє, візьме на себе зобов'язання відповідати фінансовим критеріям.
Фінансові критерії — це
- понад дев'ять співробітників і/або гіг-співробітників, середня зарплата у підприємстві понад $1400;
- 90% доходу генерують перераховані в законі види діяльності.
Підтвердити відповідність фінансовим критеріям потрібно буде за підсумками перших трьох місяців резидентства та потім щороку шляхом подачі аудиторських звітів.
Сподіватимемося, що Міністерство цифрової трансформації України зможе реалізувати це вільне за духом починання, а досвідчені бізнесмени не намагатимуться зловживати.
Тим паче, що обов'язок доплатити податки за втрати статусу резидента «Дія City» виникає тільки в разі подання органу завідомо недостовірної інформації.
Двох захоплює
Однак є й інший шлях стати резидентом «Дія City». Компанії, створені за менш ніж два роки до звернення, можуть подати план реалізації стартап-проєкту, і якщо уповноважений орган та залучені ним експерти його високо оцінять, така компанія набуде статусу резидента та буде зобов'язана відповідати фінансовим критеріям не відразу, а тільки через півроку-рік.
Причин втратити статус не так уже й багато, і вони в цілому позбавлені оціночних категорій:
- за заявою резидента;
- у зв'язку зі здійсненням інших видів діяльності;
- у зв'язку з невідповідністю критеріям;
- через порушення обов'язків, передбачених законом;
- через подачі органу завідомо недостовірної інформації.
У преамбулі та статті про завдання «Дія City» згадується залучення інвестицій та талантів, проте законопроєкт майже не стосується другого.
Звичайно, дозвіл на працевлаштування іноземця можна буде тепер отримати також для гіг-співробітника, але чи все це? «Дія City» — це не тільки податкові пільги та інші переваги, а й соціальна відповідальність, яку законодавець покладає на резидентів натомість.
Наприклад, участь в просуванні «Дія City» в світі та у підвищенні якості освіти — це умова резидентства. На рівні законопроєкту воно виражено у вигляді обов'язкового членства в організації резидентів «Дія City».
Законопроєкт вимагає витрачати членські внески на передбачені законом цілі, а ось розмір внесків, порядок їхнього використання та всі інші питання вирішуються загальними зборами та іншими органами організації.
Втім, сама організація може бути і не створена, якщо резиденти не ініціюють установчі збори або проголосують на ньому проти.
Сміливе рішення
Складно спрогнозувати, чи буде ухвалений законопроєкт швидко та як це все запрацює на практиці.
Багато хто вже побоюється за свою синицю в руці так сильно, що готові стріляти по журавлю в небі.
Але факт у тому, що це дуже амбітний проєкт, що пропонує сміливі комплексні рішення для всіх ризиків і проблем, з якими стикаються наші ІТ-клієнти, — застарілого Кодексу законів про працю України, ризику перекваліфікації відносин із ФОП, паперової роботи з передачі авторських прав, тиску з боку правоохоронної системи, перешкод за реалізації прогресивних норм корпоративного права тощо.
Написано в співавторстві з керівником практики IT AEQUO Микитою Полатайком.
Джерело: PRAVO.UA.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
