Фото: Pixabay / Pexels
Одразу дві групи впливу заявили про своє невдоволення законопроєктом Мінцифри про створення «Дія City» — особливого режиму роботи для IT-підприємств в Україні, який має дати новий поштовх розвитку цифрової індустрії.
Міністерство цифрової трансформації України разом із Єгором Чернєвим і групою народних депутатів підготували законопроєкт № 4303, унаслідок ухвалення якого в країні запрацює особливий правовий режим у сфері цифрової економіки «Дія City». Зміни передбачають створення спеціального правового режиму, резиденти якого отримають вигідні податкові умови і право сплачувати податок на виведений капітал замість податку на прибуток. Проєкт також впроваджує елементи англійського права, що дасть змогу залучати в український діджитал-бізнес іноземні інвестиції.
Передбачається, що внаслідок змін виграють усі — IT-фахівці, яким зараз доводиться працювати на «пташиних правах» як ФОПам без будь-яких соціальних гарантій; стартапи, які отримають підтримку і фінансування, а також іноземні венчурні інвестори, які без законодавства, що гарантує безпеку, просто бояться вкладати гроші в українські активи.
«Основна перевага «Дія City» — нормування українського правового поля відповідно до міжнародного. Це дає поштовх до розвитку одразу у двох аспектах: по-перше, українські компанії стають зрозумілими і прозорими структурами на глобальному IT-ринку, по-друге, з'являються умови для венчурного інвестування в Україні. У цього процесу багато чинників: елементи англійського права, GIG-контракт, авторське право. Але глобальна мета одна — ефективно вбудувати український IT-сектор у глобальний ринок. Бо наразі Україна займає дуже скромну нішу сервісного обслуговування закордонних продуктових гігантів.
Ба більше, якщо не ввести правовий режим «Дія City», триватиме наявна практика, коли українські засновники тікають від українського права, структуруючи компанії за кордоном. M&A і далі проходитимуть в іноземних юрисдикціях на кшталт Кіпру або штату Делавер. Альтернативні ж законопроєкти, швидше, консервують наявний стан речей в інтересах окремих гравців, а не пропонують масштабний розвиток усієї IT-індустрії», — вважає засновник і керуючий партнер Nika Tech Family Максим Слободянюк.
Практика створення особливої податкової системи запроваджена й довела свою ефективність у багатьох розвинених країнах світу, зокрема Євросоюзу, а також у США під назвою Intellectual Property Box. І хоча багато гравців українського ІТ-ринку в захваті від ідеї, є й голоси проти: деякі софтверні компанії говорять, що в законопроєкті є істотні недоліки.
Сумніви й питання
Фото: Pixabay / Pexels
Противники реформи, зокрема компанії-аутсорсери, зосередилися на кількох основних пунктах.
- Головна теза, яка насторожила гравців IT-ринку, — створення регуляторного органу, до компетенції якого входить визначення ознак належності компанії до IT-галузі для отримання пільг. У Мінцифри коментують, що без перевірки компанії на відповідність критеріям фірма будь-якого профілю зможе претендувати на умови, що призначені для компаній із цифрової сфери. До того ж повноваження цього органу твердо регламентовані, тому компанії, які дійсно відповідають усім критеріям, є повністю захищеними.
- Широкий спектр інформації, яку запитує «Дiя City». З тексту законопроєкту випливає, що жодної конфіденційної інформації не вимагатимуть. Усе, що потрібно надати, — це підтвердження відповідності критеріям IT-компанії. До того ж надати їх не самому міністерству, а незалежним аудиторам.
- Попри те, що в законопроєкті № 4303 не йдеться про зміну правил роботи фізичних осіб-підприємців, у деяких компаніях, які активно використовують контракти з ФОПами як основний вид трудових відносин, переживають за майбутнє цієї схеми. Вони побоюються, що запропонована інновація — GIG-контракти, у яких до договору з ФОПом додаються соціальні гарантії від роботодавця — у майбутньому можуть законодавчо трансформуватися в більш обтяжливі. До того ж стара форма ФОПів підпадає під загрозу визнання значної її частини непрофільними суб'єктами, що спричинить неможливість подальшої співпраці. Іншими словами, в інтересах вузького кола капіталістів варто відкинути незрозумілий їм, але визнаний у всьому світі варіант GIG-контрактів і залишити більш як 200 тисяч осіб, що працюють у цій галузі, «на пташиних правах», без будь-яких обов'язкових соціальних гарантій.
Що натомість?
Фото: Pixabay / Pexels
Незадоволених бізнесменів очолили політики. Представники одразу двох партій — ОПЗЖ (законопроєкт 4303-1, Віталій Борт) і «Голос» (законопроєкт 4303-2, Кіра Рудик та інші) — подали на розгляд свої альтернативні законопроєкти, до того ж в один день. Обидва альтернативні проєкти відрізняються від основного лише декількома пунктами. Нескладно помітити, що зміни здебільшого спрямовані на захист інтересів компаній, що використовують у своїй практиці співпрацю з ФОПами замість того, щоб приймати фахівців у штат. Крім того, з переробленого законопроєкту прибрали GIG-контракти, введення норм англійського права й захист інтелектуальної власності — пункти, без яких неможливий повноцінний розвиток цифрової економіки. Представники українських стартапів також не побачать в альтернативних варіантах захисту своїх інтересів і будуть змушені й далі реєструвати свої компанії за кордоном — у країнах, де, на відміну від України, для них відкриті пільгові податкові режими.
На окрему увагу заслуговує те, що «Голос» і ОПЗЖ пропонують не прибрати, а додати. У законопроєкті № 4303-2 містяться статті, які звужують сферу дії колективного договору. Зокрема, вони дозволяють передбачити в трудовому контракті можливість непоширення колективного договору на працівника. Нюанс у тому, що за трудовими контрактами працюють ще і вчителі шкіл, викладачі університетів, працівники закладів культури та багато інших. Усі ці категорії працівників втратять пільги й доплати, які передбачають колективні договори.
Крім того, проєкт 4303-2 передбачає можливість застосовувати ненормований (а фактично необмежений) робочий день до всіх осіб, влаштованих за трудовим контрактом, тільки без зобов'язання роботодавця компенсувати понаднормові додатковими днями відпустки.
У проєктах і ОПЗЖ, і «Голосу» є норма, яка дає змогу застосовувати в трудових відносинах іноземне право, якщо працівник дистанційно працює на іноземного роботодавця. Це дозволяє іноземним компаніям наймати український персонал, не піклуючись про створення локальної компанії та українське право. Робота і сплата податків такими працівників не регулюватимуться правом України. До того ж використовувати цей прийом зможе абсолютно будь-яка іноземна компанія, не обов'язково зі сфери IT. У такий спосіб з України не тільки «вимиватимуться мізки», а й капітал. Навіщо створювати компанію в Україні і сплачувати тут податки, якщо можна буде зробити офшорну, яка найматиме українських розробників, спираючись не на українське законодавство?
Амбіції чи консерватизм?
Фото: Pixabay / Pexels
Обидві альтернативи, у разі збереження більшої частини тексту законопроєкту, прибирають із нього найсміливіші нововведення, покликані перетворити Україну з країни-аутсорсера на технологічну державу, відкриту для міжнародних інвестицій. Отже, йдеться про захист чинної бізнес-моделі підприємств. Альтернативні законопроєкти, швидше, консервують наявний стан речей в інтересах окремих гравців, а не пропонують масштабний розвиток всієї IT-індустрії. Навіть самі назви альтернативних законопроєктів — «Проєкт Закону про стимулювання розвитку сфери інформаційних технологій в Україні» та «Проєкт Закону про особливості регулювання господарської діяльності у сфері інформаційних технологій» — говорять про зосередженість тільки на інтересах певних IT-компаній. Водночас основний документ передбачає реформу цифрової економіки загалом і її підготовку до приймання іноземного венчурного капіталу, який уже готовий інвестувати в економіку України та її компанії.
Основний аргумент противників базового законопроєкту про «Дія Сity» — те, що за роки саморегулювання IT-сфера чудово розвивалася й показує щорічний приріст у 20-30%. Однак вони замовчують, що в розвиненіших країнах цей показник розвитку IT-компаній складає 70-80%.
Важливим уточненням наших співрозмовників у міністерстві є ще й те, що «Дія Сity» — це не обов'язковість, а можливість. Ніхто не змусить компанії реєструватися в «Дія Сity», якщо вони цього не захочуть. Отже, бізнес, швидше, перестраховується, ніж дійсно захищає свої інтереси, коментують у Мінцифри.
За підрахунками Міністерства цифрової трансформації, запуск «Дія City» дасть змогу до 2025 року збільшити частку IT у ВВП України із 6% до 12%. У разі успіху реформи вона може стати прототипом і для інших сфер економіки України, хоча, звісно, і там можуть знайтися консерватори, які хочуть зберегти свою наявну бізнес-модель і виступають проти реформ загалом. Проте в поточному складі Верховної Ради більше шансів на ухвалення початкового законопроєкту — і «Голос», й ОПЗЖ в опозиції. Очевидна ж неможливість набрати необхідну кількість голосів свідчить про те, що обидві альтернативи — швидше, технічні законопроєкти, які подані групами з бізнесу, щоб відстояти свої інтереси.
