Світова тенденція розвитку відкритих лабораторій для технологічної освіти розпочалася з ініціативи Массачусетського технологічного інституту (MIT) у 1998 році. Саме тоді була закладена основа для глобальної мережі FabLab (Fabrication Laboratory) — простору, де люди можуть створювати, експериментувати та розвивати свої ідеї завдяки доступу до сучасних технологій.
«Як створити (майже) все, що завгодно» — таку назву мав курс, із якого виросли фаблаби. Його головного ідеолога Ніла Гершенфельда вважають одним з найвпливовіших вчених сучасності, який зробив кастомізоване виробництво доступним кожному. Ідея курсу в тому, щоб студенти, застосовуючи свої теоретичні знання на практиці, реалізовували свої перші продукти, які приноситимуть їм чи оточуючим користь або фан.
Концепція FabLab швидко поширюється світом, охоплюючи освітні заклади, наукові установи та підприємницькі спільноти. Наприклад, після MIT фаблаб був відкритий одразу на африканському континенті, бо завдяки філософії роботи в такому просторі діти могли швидко освоювати ті чи інші предмети чи закони, розуміючи як все працює в реальності. Це значно вплинуло на якість та рівень освіти там, де вона була не ок.
В Україні ця ідея почала набирати популярності завдяки появі інноваційних освітніх просторів, орієнтованих на розвиток молоді та створення культурних проєктів або ж хардверних стартапів.
Перший FabLab в Україні — IZOLAB — відкрито у 2012 році в Донецьку як частину арт-центру IZOLYATSIA. Це був один із перших мейкерських просторів у Східній Європі, що поєднував мистецтво, інженерію та експериментальні технології. IZOLAB пропонував обладнання для 3D-друку, лазерного різання, електроніки та роботи з текстилем. Його місія полягала у розвитку творчості та винахідництва серед молоді і професіоналів. Після початку війни у 2014 році арт-центр IZOLYATSIA був захоплений проросійськими бойовиками, а команда переїхала до Києва, де продовжила свою діяльність у новому форматі.
У 2016 році у Києві відкрився FabLab Fabricator, який став першим повноцінним комерційним FabLab в Україні. Його засновники надихнулися європейською моделлю відкритих майстерень, де будь-хто міг працювати над власними ідеями, використовуючи сучасне обладнання, таке як 3D-принтери, лазерні різаки та фрезерні верстати. Fabricator швидко став місцем для створення прототипів українських hardware-стартапів, зокрема Petcube, Cardiomo, Effa, Nuka тощо.
Далі стався бум створення лабораторій при університетах. Наприклад, декілька фаблабів було профінансовано на початку за рахунок громадських бюджетів міст, таких як Платформа Ostriv в КНУБА, фаблаб в КПІ чи Mironaft в Одесі. Ще більше лабораторій при навчальних закладах було відкрито завдяки донорській підтримці, наприклад, Erasmus надавав кошти на відкриття центрів прототипування не лише в Україні, а й у Східній Європі, тому культура мейкерства швидко набирала обертів.
Сьогодні хардвер переживає новий етап розвитку, значною мірою пов’язаний із технологіями, які пришвидшують нашу перемогу у війні. Інженери працюють над безпілотниками, системами зв’язку, енергетичними рішеннями — проєктами, які без перебільшення рятують життя. Проте, на жаль, ми стикаємося з іншим викликом, який має довгострокові наслідки.
Освітня статистика, яка шокує
За результатами цьогорічного вступу в топ-10 найпопулярніших спеціальностей серед абітурієнтів не увійшла жодна прикладна технічна дисципліна. Список очолюють гуманітарні напрямки, такі як психологія, соціологія, філологія тощо. Значний вплив на це має низка причин: брак популяризації технічних професій, стара освітня база, соціальний запит на гуманітарні професії.
Як результат ми маємо дефіцит інженерних кадрів. У недалекому майбутньому ми можемо стикнутися з браком інженерів та розробників, які необхідні для відбудови країни, створення нових інфраструктурних об’єктів та технологічного прориву.
Також ці причини призводять до втрати конкурентоспроможності та уповільнення інновацій. Бо без належної технічної бази та спеціалістів Україна ризикує втратити свою позицію на глобальному ринку хардверних технологій, де ми вже маємо успіхи. А менша кількість молодих людей у технічних професіях означає зниження швидкості створення інновацій, які є критично важливими для розвитку будь-якої країни.
Чому молодіжні простори з ESTEAM-напрямом стануть рушієм відновлення талантів та технологічних проривів в Україні?
Молодіжні простори з фокусом на ESTEAM (наука, технології, інженерія, мистецтво, математика) мають унікальну місію — не лише розвивати технічні навички молоді, але й допомагати їм відкривати власний потенціал та формувати нову генерацію інноваторів. Однак у громадах ми стикаємося з низкою викликів, які визначають важливість цих просторів.
Як свого часу FabLab стали точками зростання інновацій у світі, так і Ko_Laba формують нове покоління українців, готових впроваджувати технології, створювати інновації та будувати сильну країну.
Ключові виклики, які ми бачимо у громадах
- Молодь не знає, з чого почати. Підлітки часто не уявляють, як перетворити свої ідеї на реальні проєкти. Вони мало обізнані про можливості, які вже існують для них — від локальних ініціатив до національних програм підтримки.
- Брак впевненості та страх перед помилками. Багато підлітків бояться фантазувати, думаючи, що їхні ідеї можуть бути недосконалими. Це обмежує їхню креативність та стримує від участі в інноваційних процесах.
- Відсутність практичного досвіду. У школах та громадах бракує доступу до сучасних технологій і реальних проєктів, що створює прогалину між теоретичними знаннями та практичними навичками.
Молодіжні ESTEAM-простори є вирішенням для вищезгаданих проблем, адже вони відкривають для молоді практичний доступ до технологій. Простори забезпечують підлітків обладнанням і можливістю експериментувати: 3D-принтери, робототехніка, VR/AR-технології. Це дозволяє їм з першого кроку побачити, що їхні ідеї можуть працювати у реальному житті. Арт-складова ESTEAM своєю чергою допомагає молоді долати страх перед помилками. Творчість заохочує фантазувати, експериментувати та виходити за межі стандартного мислення.
Маємо вже реальні кейси «від ідеї до реалізації», де підлітки дізналися про проблему та запропонували її вирішення. Команда з Чернігова у Ko_Laba розробила проєкт «Промінь надії» — виготовила ергономічний пристрій, який дозволяє людям з ампутацією верхніх кінцівок утримувати ручку чи олівець ротом та ефективно його використовувати для письма чи малювання.
Ярослав з Олевська побачив, що прибиральниця бігає між поверхами, щоб подивитись, чи заповнені смітники і чи потрібно винести сміття. Таким чином він придумав вирішення цієї проблеми — смарт-смітник, який відслідковує рівень заповнення з автоматичним повідомленням про те, що його необхідно винести. У Чугуєві проблеми з вуличним освітленням, і підлітки вирішили розробити SMART — систему керування вуличним освітленням. Прототип відслідковує стан світлових точок, змінює теплову гаму при наявності опадів або туману, виявляє наявність об’єктів, для яких необхідно підсвічувати маршрут, економить більше 50% від споживання електроенергії.
Як бачимо, молодіжні ESTEAM-простори не лише розвивають нові таланти, а й формують культуру інновацій, яка так потрібна для відновлення країни. Вони:
- Допомагають розвивати прикладні навички та створювати технологічні рішення.
- Стимулюють креативність, важливу для інновацій.
- Залучають молодь до реальних проєктів, що сприяє розвитку громад.
Адже для того, щоб вивести країну на новий рівень у розвитку технологій та інновацій, нам необхідно популяризувати технічну освіту, створювати програми, які показуватимуть школярам, що технічні спеціальності — це не лише складно, але й надзвичайно перспективно.
Молодіжні простори, такі як Ko_Laba, можуть стати осередками для цієї роботи. Варто модернізувати технічну освіту, оновивши програми в школах та університетах. А також на державному рівні важливо популяризувати ідею технічної освіти як ключового елемента майбутнього розвитку країни. Війна показала, наскільки важливими є технології у забезпеченні безпеки країни. Недостатня кількість технічних фахівців може стати бар’єром для подальшого розвитку й відбудови України.
Читайте також
Як працюють лабораторії швидкого прототипування для молодих винахідників та стартаперів
