Ціна газу для Китаю, що поставляють газопроводом «Сила Сибіру», з II кварталу 2021 року становить $148 за 1 тис. кубометрів. До цього була 121. Це дані китайської митниці — ціна «на вході».
Розмови про «коротке плече поставок» тут так само недоречні. Довжина газопроводу російською територією — 2159 км. Для порівняння — газопровід «Ямал-Європа» має таку ж довжину (до кордону з Німеччиною).
Просто держава, яка має кілька «входів» і яка досить жорстко здатна захищати свої інтереси, отримує потрібну цінову пропозицію. І в Москві не плачуть через «спонсорування» або «утримання» когось. Вважаючи ціну справедливою.
Питання лише в суб'єктності та здатності планувати розвиток своєї системи, створюючи конкуренцію. Наприклад, Китай за останні 20 років створив інфраструктуру для прийому газу з Туркменістану, Казахстану, Узбекистану. І, до речі, там, де немає конкуренції (немає перемичок всередині країни), навіть КНР платить багато. Наприклад, купуючи газ у М'янми по 332 долари за тисячу кубів. Просто тому, що немає альтернативи.
У нашому регіоні «китайським шляхом» активно просувається Туреччина, яка вже стала газовим хабом і хоче отримати можливість обирати не серед 5-6 (як зараз), а 7-8 постачальників до 2025 року (продовжуючи лобіювати прокладку газопроводів Каспієм і вхопившись за родовища в районі Північного Кіпру).
Ці кейси — прекрасна ілюстрація того, «як можна робити» для українських еліт.
Для білоруських — теж приклад. Зокрема коли:
1. Влада йде на посилення позицій єдиного постачальника.
2. Лідери «опозиції», розмовляючи з російськими експертами, ретранслюють російський же наратив про «фінансову підтримку цінами на газ». Приклад — Туреччина і, особливо, КНР.
Кремль в 2021 році спонсорує Пекін?
Текст опубліковано за згодою автора
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора
Читайте також
Практичний кейс трьох українських компаній, які працевлаштовують людей з інвалідністю
Угода про надра між Україною та США: перші юридичні висновки та потенційні наслідки
