Цього літа виповнюється два роки з моменту ухвалення Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» № 768-IX, яким після більш як одинадцятирічної перерви в Україні був легалізований гральний бізнес. Проте питання фіскального навантаження на гемблінг і досі залишається неврегульованим.
Майже рік тому, а саме 15 липня 2021 року, Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо оподаткування доходів від діяльності з організації та проведення азартних ігор і лотерей» № 2713-д, у якому для легальних організаторів азартних ігор в Україні запропоновано такі податкові норми:
- податок на прибуток за ставкою 18%, як і для більшості інших видів бізнесу в Україні;
- однаковий для всіх видів азартних ігор податок на валовий ігровий дохід (GGR) за ставкою 10%;
- ПДВ у розмірі 20% на всі суміжні контракти;
- на суму виграшу, що перевищує гарантований безподатковий обсяг у розмірі 8 мінімальних зарплат, ставка податку встановлюється на рівні 19,5% (18% податку на доходи фізичних осіб і 1,5% військового збору).
Окрім того, цей законопроєкт виправляє помилку, що закралася в базовий закон і давала можливість кілька разів оподатковувати дохід організаторів деяких видів гемблінгу, зокрема, власників гральних автоматів.
На друге читання законопроєкт виносився на зимову сесію, але… почалася повномасштабна війна, і про нього «забули». Але така «забудькуватість» сприяє тому, що інвестиції, які міг би залучати вітчизняний ринок азартних ігор, оминають Україну. Адже допоки питання з врегулюванням фіскального навантаження не розв'язане, міжнародні компанії надають перевагу іншим країнам, зокрема, нашим сусідам – балтійцям.
Так, у травні нинішнього року в Латвії почав працювати всесвітньо відомий гральний бренд William Hill. Для цього компанія заручилася підтримкою Gaming Innovation Group (GiG), яка надала їм свою iGaming-платформу. Це дало змогу запропонувати гравцям найпередовіші, захопливі та зручні рішення для спортивних ставок і онлайн-казино.
Поєднання зусиль бренду William Hill і компанії GiG на латвійському гемблінговому ринку, що зростає, стало можливим завдяки сприятливим податковим умовам для грального бізнесу в Латвії.
Наприклад, вартість загальної річної ліцензії в Латвії для організаторів гемблінгу становить 427 тис. євро, тоді як в Україні – від 1,3 млн євро до 2,5 млн євро (у нас діє п’ятирічна ліцензія, яка коштує від 30 тис. до 60 тис. мінімальних зарплат, залежно від того, де буде вестися бізнесова діяльність – у регіонах чи в Києві).
Для діяльності бетінгу вартість ліцензії на 5 років становить 560 млн грн (або в перерахунку на рік – 112 млн грн, що дорівнює 3,5 млн євро).
Вартість ліцензії для онлайн-казино в Латвії – 200 тис. євро, тоді як у нас (до введення системи державного онлайн-моніторингу) – 1,3 млн євро. Якщо азартні ігри проводяться за допомогою телекомунікацій, податок на азартні ігри в Латвії, незалежно від різновиду гри, становить 10% доходу від організації гри.
В Україні аналогічну норму лише запропоновано в законопроєкті № 2713-д. У Латвії виграші в лотереї та азартні ігри в разі, якщо сума виграшу протягом року не перевищує 3 тис. євро, не включаються до річного оподатковуваного доходу та не оподатковуються.
А в Україні лише пропонується, щоб виграш, який не перевищує в еквіваленті 1650 євро (8 мінімальних зарплат за поточним фіксованим курсом НБУ), не оподатковувався.
Порівняння чітко свідчить, що Латвія вже впровадила такі норми щодо податків із гемблінгу, які в Україні поки що переважно є лише пропозиціями для законодавчих змін. Щодо вартості ліцензії, то різницю може бути пояснено набагато більшим обсягом вітчизняного ринку, як порівняти з латвійським, і це, по суті, є виправданим.
Відповідно, чим швидше народні обранці згадають про потребу ухвалити податкові зміни з фіскалізації гемблінгу, тим швидше ми зможемо розраховувати на появу на вітчизняному ринку великих міжнародних гральних брендів.
Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора