Повномасштабна війна багато чого змінила не лише в житті простих громадян, політиці, культурі та економіці України, а й стала каталізатором трансформацій звичних нам понять у щось інше, з новою якістю та наповненням.
Саме нової якості та наповнення набуло таке поняття, як корпоративна соціальна відповідальність бізнесу (КСВ), що до війни сприймалася винятково як відповідальне та якісне виготовлення свого продукту/послуги, що передбачає серйозний підхід організації до споживачів, працівників, бізнес-партнерів, довкілля.
А тепер, під час війни, вона набула масу додаткових смислів. Насамперед це стосується діяльності компаній, спрямованої на надання безпосередньої допомоги державі в боротьбі з окупантами, задоволення потреб армії та сил територіальної оборони, а також розв'язання гуманітарних проблем.
До війни, коли йшлося про соціальну відповідальність бізнесу, багато хто просто не розумів, що це таке. А спроби пояснити на конкретних прикладах стикалися з подивом, викликаним переважно ще радянськими стереотипами про те, що роботодавець і так сам по собі має робити ще купу того, що взагалі не стосується бізнесу: від забезпечення найманих працівників харчуванням на робочому місці й до розв'язання комунальних проблем міста власним коштом.
Якщо поряд із корпоративною соціальною відповідальністю згадувалася гемблінгова компанія, це викликало просто когнітивний дисонанс і часто-густо неприйняття. Адже в суспільній свідомості ринок азартних ігор і соціальна відповідальність – це поняття-антагоністи.
Багато в чому така ситуація склалася завдяки «активності» вітчизняного політикуму та представників нелегальних організаторів на вітчизняному гральному ринку, які безроздільно панували на ньому з 2009 по 2020 рік.
Подолати силу упереджень, що склалися за майже дванадцять років роботи «чорного» ринку гемблінгу, за той короткий період, коли азартні ігри знову повернулися до легального правового поля, було дуже проблематично.
Однак зараз, у період війни, стало набагато простіше пояснювати, що таке соціальна відповідальність грального бізнесу, а також показувати, що сама азартна гра, виявляється, створена не тільки для заробітку бізнесменів і розваг відвідувачів гральних закладів.
Чому простіше? А тому що вітчизняні легальні організатори азартних ігор із перших днів повномасштабного вторгнення російської армії в Україну показали, як саме вони беруть участь у боротьбі з окупантами, надаючи не лише суттєву фінансову підтримку державі, а й зберігаючи робочі місця та працюючи далі попри всі складнощі воєнного часу.
Якщо до війни наші громадяни переважно мали досить невиразне уявлення про те, чим займаються ліцензовані організатори грального бізнесу, то про їхні соціальні проєкти знали ще менше.
Зокрема, про соціальну відповідальність гемблінгових компаній якщо щось і чули, зазвичай це обмежувалося лише інформацією про те, що букмекерство підтримує спортивні змагання, клуби або спонсорує деяких спортсменів.
Зараз, під час війни, складно не помітити, що соціальна відповідальність грального бізнесу розкрилася в інших напрямках, як-от:
- організація фінансової допомоги ЗСУ та силам ТрО, а також тимчасово переміщеним особам із районів ведення активних бойових дій (у вигляді перерахувань грошей на спецрахунки Національного банку України);
- залучення легальних гральних компаній до волонтерських рухів і надання безпосередньої допомоги нужденним;
- використання сучасних маркетингових технологій грального бізнесу для збору коштів для потреб армії — починаючи від проведення спеціалізованих благодійних турнірів, увесь дохід від яких спрямовується на закупівлю амуніції та/або інших необхідних речей для солдатів і офіцерів ЗСУ, та закінчуючи проєктами, що діють постійно, коли за кожний успішний депозит казино переказує певну фіксовану суму на допомогу країні.
Легальний гральний бізнес не може бути «річчю в собі» й тривалий період існувати в суспільстві, ігноруючи його проблеми. Мало того, вітчизняний гемблінг продемонстрував, що всі учасники легального ринку активно допомагають державі в боротьбі з окупантами та вірять у нашу перемогу.
Ось так, паралельно з трансформацією поняття про те, що таке корпоративна соціальна відповідальність бізнесу, відбувається зміна сприйняття азартних ігор – від жадібного «однорукого бандита» до союзника держави в боротьбі за свободу своєї країни.
Це й є прямий результат легалізації грального ринку, адже нелегали нічого спільного не мають ні із соціальною відповідальністю, ні із допомогою Україні під час війни.
Читайте також
