Facebook Pixel

Диявол в деталях. Чому судова реформа просто «перепрофілює» залежність суддів

Олег Горецький
адвокат, керуючий партнер ЮФ «Горецький і Партнери»

Минулого тижня набув чинності президентський законопроєкт, який змінює деякі нормативно-правові акти щодо діяльності органів суддівського самоврядування.

Цим документом президент України та його команда мають намір запустити власну судову реформу.

Формальний привід очевидний: як відомо, найнижчою довірою серед усіх гілок влади користується судова система — судді є залежними, а це прямо суперечить ст.126 Конституції України щодо незалежності та недоторканності судді.

Проте кожна реформа нині робиться не для того, аби покращити рівень доступу до правосуддя пересічних людей, а з метою «перемотивувати» суддів та зробити їх залежними від тієї чи іншої влади.

Диявол, як завжди, в деталях. По-перше, судова реформа передбачає зменшення кількості суддів Верховного Суду з 200 осіб до 100. Якщо взяти, приміром, США, Японію чи будь-яку європейську країну, ми не побачимо такої кількості суддів у Верховному суді. У Японії, наприклад, 15 суддів, у США – 9.

Але вони формують саме судову практику у спірних питаннях, а не переглядають усі справи, як це відбувається в нашій країні. Адже частіше буває так, що Верховний Суд скасовує рішення судів попередніх інстанцій та направляє справу до суду першої або апеляційної інстанції. І все йде по колу.

По-друге, передбачене скорочення заробітної плати суддів з 75 до 55 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто зі 150 тис. грн до 110 тис. грн.

По-третє, чинна Вища кваліфікаційна комісія суддів України припинить свою діяльність. Вона стане колегіальним органом, який скоротиться із 16 осіб до 12 та формуватиметься Вищою радою правосуддя за результатами конкурсу.

По-четверте, буде сформована Комісія доброчесності та етики – новий орган при Вищій Раді Правосуддя (ВРП). Вона складатиметься з трьох представників ВРП та трьох міжнародних експертів, запропонованих іноземними організаціями, з якими держава співпрацює у сфері запобігання та протидії корупції. Головним її завданням буде моніторинг діяльності членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради правосуддя.

Більше 60 тисяч справ

Наразі Верховний Суд завантажений великою кількістю справ, та, як свідчать статистичні дані, ним розглядаються майже всі справи без градації та обмежень, що були передбачені змінами до процесуального законодавства, які набрали чинності 15 грудня 2017 року.

Зараз на розгляді ВС знаходиться приблизно 60 тисяч судових справ. Зменшуючи кількість суддів ВС, судова реформа продовжує термін розгляду суперечок у суді. Якщо раніше на одного суддю припадало 2 справи на день, то тепер ця кількість досягне 3-4 справ.

Натомість під час ухвалення Закону не були розглянуті питання щодо обмеження випадків, коли сторони можуть звертатися до ВС, як це встановлено наприклад, у США. Там в кожному штаті є свій Верховний Суд, а також Федеральний Верховний Суд, що розглядає виключні справи і має повноваження приймати на розгляд ті справи, які вважає за потрібне.

Верховний суд Японії наділений повноваженнями щодо визначення правил судочинства, внутрішньої дисципліни судів та адміністрації судових справ, роботи адвокатів. Прокурори зобов’язані дотримуватися правил, встановлених Верховним судом. Верховний суд може делегувати судам нижчих інстанцій повноваження визначати правила своєї роботи.

На жаль, сьогодні найбільша проблема суддів – неготовність та страх брати на себе відповідальність за ухвалені рішення, що призводить до формального підходу при вирішенні справ. Тому в подальшому будемо сподіватися, що залучення міжнародних експертів для формування незалежної судової системи в України принесе гарні результати, довіра громадян значно виросте, а корупція зовсім зникне з просторів судової діяльності країни.

Подякувати 🎉
The Page Logo
У вас є цікава колонка для The Page?
Пишіть нам: [email protected]

Редакція не несе відповідальності за зміст матеріалу і може не поділяти точку зору його автора