Гори врожаю, що гниє. Чому українські фермери викидають тонни овочів на звалища

Фермери під Києвом викидають гори моркви в полі. Скріншот з відео

Фермери під Києвом викидають гори моркви в полі. Скріншот з відео

Низькі ціни та закриті на карантин ринки змусили фермерів тоннами викидати свій урожай, який тепер просто гниє просто неба. А деяких це доводить до суїциду. Але в профільному міністерстві проблеми не бачать. Та й загалом розраховувати на підтримку держави малим аграріям особливо не доводиться – чинні програми підходять далеко не всім, а деякі взагалі не працюють.

Днями в селищі Гостомель під Києвом місцевий фермер позбувся великої кількості моркви – він вивантажив непотрібний урожай просто в полі. Місцеві жителі, які збирали моркву на корм тваринам, розповіли, що бізнесмен збанкрутував, бо не зміг продати товар.

Telegram Logo

І цей випадок далеко не перший – фермери (переважно з південних регіонів України) викидають у великих кількостях цибулю, редис, капусту та інші овочі. А наприкінці квітня у Херсонській області аграрії заблокували міжнародну трасу через закриття найбільшого гуртового ринку регіону.

Google News Logo Підписуйтесь на нас в Google News!

Для фермерів ринків немає

За даними Всеукраїнської аграрної ради (ВАР), більшість малих і середніх фермерів – близько 70-80% — продають свій урожай на продовольчих ринках. Тобто після їхнього закриття на карантин через пандемію коронавірусу підприємці втратили щонайменше основний або ж взагалі єдиний канал збуту.

Зберігати великі обсяги непроданого врожаю у фермерів або немає можливості, або це занадто дорого.

«Вартість сортування та пакування була б більшою, ніж просто викинути врожай. Схожа ситуація була з капустою – ціна впала, і фермери навіть не стали збирати її з полів. Це було б дорожче», — розповів The Page фермер із села Семиполки Київської області Микола Гордійчук.

Тернистий шлях до торгових мереж

Потрапити до великих торговельних мереж, як-от «Метро», «Ашан», «Сільпо» або «АТБ», фермерам дуже непросто. Найчастіше вони не проходять ані за обсягами, ані за стандартами, пояснив президент Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Алекс Ліссітса. Умови у «мережевиків» досить жорсткі: розмір плодів, очищення врожаю від ґрунту тощо.

Крім того, великим мережам супермаркетів потрібні постійні постачальники (щонайменше на сезон), і вони не готові купувати дрібні партії, додає Олексій Трегубов, директор фермерського господарства «Агро Стариця». Деяких фермерів зупиняє ще й те, що у мереж є відстрочення платежів за поставлений товар – щонайменше місяць.

Перекупники, які раніше були проміжною ланкою між дрібними виробниками і супермаркетами, поки теж не поспішають закуповувати врожай – вони й самі не впевнені, що зможуть його потім вигідно продати.

«Якби хотів — продав»

У Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства проблеми не бачать, а статистики, яка б могла оцінити масштаби ситуації, не ведуть.

Quote«У нас немає причини це коментувати. Ринки відкриті. Зараз є всі можливості реалізувати свою продукцію», — заявили The Page у пресслужбі міністерства.

Цю позицію поділяє і засновниця компанії «Копиця Сіна» Марія Копиця. На її думку, якби фермер дуже хотів продати свою продукцію, він би це зробив. Наприклад, використовував би онлайн або шукав інші неформальні способи: розкладки біля доріг та інше.

«Усім важко, але всі працюють. Є можливість заробляти, але не так багато, як раніше. Скорочення виручки за фермерськими продуктами склало близько 40%. Впали продажі м'яса, яке люди звикли вибирати на ринку. Але зросла молочка – вона в онлайні добре йде», — пояснила фермер.

Допомога фермерам від держави

Більшість опитаних The Page фермерів вкрай незадоволені держпідтримкою і не особливо на неї розраховують. Досі жодна програма повною мірою не запрацювала, а обіцяний Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві навіть не створено.

Ті ж програми, які є, працюють не так, як потрібно, запевняють фермери. Так, допомогу у форс-мажорних ситуаціях (наприклад, якщо врожай загинув від граду) отримують не фермери, а великі агрохолдинги, говорить Копиця. За своєю структурою холдинги поділені на багато дрібних підприємств, які й подаються на отримання фінпідтримки.

Іншим прикладом фермерка називає програму часткового відшкодування придбання сільгосптехніки. За її словами, це одночасно і допомагає, і карає. Технікою, купленою за програмою, потрібно користуватися 5-6 років. Але багатьом аграріям це невигідно – техніка потрібна різна, і її майже неможливо використовувати так довго. У разі порушення цих умов аграрію доведеться виплатити всю суму самостійно.

Ще одним прикладом програми, що практично не працює, є розпіарені кредити під 5-7-9%, додає Трегубов. Коли підприємець сам звернувся до банку за позикою на будівництво теплиць, у нього вимагали в заставу квартиру або машину. Плюс до цього потрібно одразу самостійно сплатити 20% суми, а застава має за вартістю перевищувати кредит на 30-40%.

«Наприклад, я хочу побудувати три теплиці за мільйон. Отримую кредит на 800 тис. гривень, а застава має бути на 1,1 млн», — нарікає Трегубов.

Підтримка держави начебто і є, але ніхто нічого не розуміє, додає генеральний директор і засновник компанії BigBlue organic blueberry farm Олег Науменко:

Quote«Минулого року ми не отримали підтримки. Причина – нові люди на місцях дали рекомендації, як скласти документи. А комісія сказала, що документи заповнено неправильно. Подали в суд на Мінагро. Пізніше з нами зв'язалися з міністерства і попросили відкликати позов – мовляв, через тиждень знайдуть спосіб виплатити гроші. Але я їм відповів, що не відкличу, поки не побачу грошей. Минуло два місяці – грошей немає».

Warning icon Помилка в тексті? Виділіть її мишкою і натисніть: Ctrl + Enter

Коментарі

Всі новини