Париж потеплів на 1,8 °C відтоді, як востаннє приймав Олімпіаду в 1924 році. Кам'яні будівлі, металеві дахи та вузькі вулички, які роблять Париж таким чарівним, роблять його ще більш задушливим для спортсменів. Під час літньої Олімпіади-2024 прямо у місті пройдуть змагання з кількох видів спорту.
Найбільшим виснажливим олімпійським заходом буде марафон, який стартує на площі біля Паризької ратуші, в районі з високою щільністю металевих дахів та відсутністю рослинності. Майже 80% дахів Парижа виготовлені з оцинкованого заліза, яке може розжарюватися до 90 °C у сонячний день, нагріваючи простір навколо себе.
Траса марафону триває вздовж Сени, яка охолоджує повітря на кілька градусів, а потім повертається до так званого міського острова тепла, де температура помітно вища за навколишні сільські райони, пише Bloomberg. У всьому світі все більше спортивних заходів стикаються зі зростаючим ризиком спеки. Для організаторів Олімпіади, тренерів та спортсменів це означає розробку плану дій в умовах спеки: від низькотехнологічних заходів, таких як належне зволоження, до складних датчиків, які допомагають спортсменам контролювати свій стан, не жертвуючи безпекою.
Чому спекотна погода заважає спорту
Чим інтенсивніше працює людське тіло, тим гарячіше воно стає. Приблизно 80% енергії, що виробляється під час виконання м'язових вправ, виділяється як тепло. Коли температура повітря низька, організму легко відводити це тепло через теплове випромінювання та піт. Але коли навколишня температура підвищується, особливо коли висока вологість, організму важко з цим впоратися.
Тому спортивні результати часто знижуються під час спеки – організму доводиться витрачати більше ресурсів на охолодження, а не на роботу м'язів. У стані спокою людське серце може перекачувати п'ять літрів крові за хвилину, щоб переміщати поживні речовини та відходи по тілу. Тренування можуть збільшити цей показник до 15 літрів за хвилину, але спека змусить організм виймати частину цієї крові з основного кровообігу та спрямовувати її в шкіру для охолодження.
Крістіан Блюменфельд, норвезький тріатлоніст, який завоював золото Олімпіади в Токіо, каже, що тепловий стрес викликає особливі страждання: «Ви можете бути змушені стояти на велосипеді або на дорозі не тому, що вам погано, просто спека фактично вбиває ваші ноги».
На марафонському етапі чемпіонату світу Ironman 2022 на Гаваях, де температура сягала 31 °C за вологості 65%, Блюменфельд зменшив темп за 10 км до кінця гонки. «Моя температура тіла злетіла до небес, майже до 41 °C», – говорить він. Температура 40 °C та вище є ознакою теплового удару. Якщо з ним не боротися належним чином, він може бути смертельним.
У Блюменфельда під час бігу на тілі закріплений датчик CORE, який контролює фізіологічні параметри спортсмена та сигналізує, якщо потрібна медична допомога.
Записи CORE показують, що Блюменфельд розпочав марафонський етап на Гаваях із комфортною температурою тіла. Через 45 хвилин його внутрішня температура піднялася на 0,7 °C і залишалася стабільною протягом 80 хвилин. Температура шкіри при цьому неодноразово різко падала на кілька градусів після того, як спортсмен обливав себе водою на бігу.
Через 2 години внутрішня температура піднялася вище 40 °C і залишалася такою протягом приблизно 50 хвилин. У Блюменфельда з'явилися ознаки теплового удару, він сповільнив біг та фінішував третім.
Спортсмен упав після фінішу. Його внутрішня температура трималася вище 40 °C протягом декількох хвилин і не знижувалася суттєво протягом 20 хвилин, доки йому надавали медичну допомогу.
Як спортсмени пристосовуються до спекотної погоди
Хороша новина у тому, що спортсмени можуть адаптуватися. Найважливіша частина цього процесу – тренування у спеку. Деякі при цьому одягають на себе теплий одяг.
Цей тип тренувань вчить тіло більше пітніти та ефективніше охолоджуватися. Навіть тиждень таких тренувань може бути ефективним. Лікарі кажуть, що люди – найкращі тварини на планеті щодо терморегуляції. Але ці таланти потрібно налаштовувати, інакше вони не працюватимуть.
Однак недостатньо просто тренуватися в жарких умовах і сподіватися на краще. У спеку бігуни на довгі дистанції та велогонщики регулярно обливають себе водою – це простий та дієвий спосіб, але не завжди його можна використовувати. Останніми роками стало популярним використання жилетів-генераторів холоду (як у побутових сумках-холодильниках). На Іграх у Токіо перемога Блюменфельда стала невеликою вірусною сенсацією, тому що він був одягнений у прозорий білий костюм, який його тренер вибрав після того, як датчики CORE визначили, що такий матеріал найкраще зберігає прохолоду у тіла спортсмена.
На Іграх у Токіо організатори склали розклад стартів так, щоб уникнути найспекотніших годин дня, і провели освітню кампанію, щоб навчити спортсменів уникати теплового удару від фізичного навантаження (EHS). Вони також встановили «теплову палубу» на ключових об'єктах із медичним обладнанням, надувними басейнами з льодом та лікарями, навченими роботі з EHS. Така ж установка встановлена в Парижі. Вона дозволить вивести спортсмена зі стану EHS менш ніж за 30 хвилин, що є важливим для запобігання значним довгостроковим наслідкам для здоров'я.
***
У зв'язку з глобальним потеплінням, що триває, все частіше задається питання, чи потрібно проводити Олімпіади у липні-серпні, в найспекотніший час у північній півкулі. Перші паризькі Олімпійські ігри 1900 року почалися у травні, а літні Ігри 1964 року в Токіо пройшли в жовтні, щоб уникнути літньої спеки і вологості. Цьогорічний розклад Олімпіад багато в чому обумовлений бажанням отримати телевізійні рейтинги, оскільки мало професійних видів спорту змагаються за увагу глядачів у ці літні місяці.