Коли країною поширюється чергова повітряна атака, українці намагаються дізнатися, що й куди летить у телеграм-каналах. Найбільш свідомі з них щоразу закликають нічого не знімати й не викладати в інтернет. Інші, навпаки, пропонують гроші за контент. І подекуди інформація про роботу ППО чи прильоти починає розповсюджуватися мережею. Але за це передбачена жорстка відповідальність.
Кирило Новіков, авіаексперт, директор благодійного фонду «Допомога Львівському оборонному кластеру», переконує, що будь-яка оприлюднена інформація про роботу української ППО та місця влучання з прив'язкою до місцевості може нести загрозу. Адже ворог обробляє публічну інформацію з України із застосуванням засобів штучного інтелекту.
«Уявіть, що будь-яка дрібниця, яка потрапила в кадр, може скоригувати наступний ракетний удар по українських містах. Тому ніж гнатися за сенсаціями потрібно усвідомлювати небезпеку таких поширень. До того ж є норми законодавства, відповідно до яких таких зіркових агентів саджатимуть за ґрати», — говорить Новіков.
Коли можна потрапити під кримінальну відповідальність за зйомку
Опитані 
юристи уточнюють, що йдеться про статтю 114-2 Кримінального кодексу України, якою передбачена відповідальність за несанкціоноване поширення інформації в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Як підкреслює Лідія Карплюк, адвокатка адвокатського об'єднання «Лещенко, Дорошенко та партнери», ключовим моментом є поширення інформації, а саме:
- публікація в пресі, передавання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації;
- поширення в інтернеті чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку;
- викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам;
- повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Тобто останній пункт вказує на те, що навіть через поширення фото в групі батьків класу чи мешканців під’їзду теоретично можна потрапити під відповідальність.
«Якщо інформація була поширена до її оприлюднення офіційними державними джерелами одразу чи з плином певного часу, то ймовірність подальшого притягнення до відповідальності залежить насамперед від того, чи можна зі змісту поширеного відео чи фото ідентифікувати на місцевості переміщення, рух або розташування Сил оборони», — розтлумачує Костянтин Дорошенко, іменний партнер адвокатського обʼєднання «Лещенко, Дорошенко та партнери».
Тобто, за словами співрозмовника , якщо робота ППО зафіксована в небі без привʼязки до місцевості й без позначки геолокації та поширена в такому вигляді, навряд чи тут може йтися про наявність складу злочину.
Контент, який раніше оприлюднили офіційні джерела, або ілюстративні фото, як це, не порушує статтю 114-2 кримінального кодексу. Фото: commons.wikimedia.org
Чи можна знімати й викладати в мережу наслідки обстрілів
Норми закону, яка забороняє фіксацію та оприлюднення фото й відео руйнування після прильоту, у законодавстві поки що немає.
Щоправда, Костянтин Дорошенко розповів, що у Верховній Раді розглядається законопроєкт про внесення змін до статті 114-2 Кримінального кодексу України щодо вдосконалення положень про кримінальну відповідальність за несанкціоноване поширення інформації про вогневе ураження об’єктів на території України № 8218. Відповідно, за публікацію фото руйнувань на місці прильоту можуть притягнути лише в разі, якщо цю норму приймуть.
Чи дозволена зйомка повітряних атак для особистого архіву
Опитані юристи заспокоюють, що фото або відео, яке зроблено для власного архіву й не оприлюднено, закон не порушує.
«Підстав затримувати людину, яка просто веде фото- чи відеозйомку ушкоджень майна чи наслідків обстрілів, вочевидь немає, але перевірка такої особи правоохоронними органами цілком ймовірна з метою зʼясування мети такої зйомки та можливого факту поширення забороненої законом інформації», — уточнює Костянтин Дорошенко.
Як можуть покарати за оприлюднення забороненого воєнного контенту
Відповідальність для пошукачів п’яти хвилин слави зовсім не жартівлива. Для порушників залежно від обставин злочину передбачено позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років, від п’яти до восьми років, або від восьми до дванадцяти років.
Але опитані юристи не знайшли в судовій практиці інформацію про те, що в Україні когось уже ув’язнили за небажане фото.
За словами співрозмовника , найгучнішими випадками притягнення до відповідальності за цією статтею є кримінальні провадження щодо блогерів, які нібито поширювали інформацію про роботу ППО в соцмережах. Але їм поки що лише повідомили про підозру, досудове розслідування триває. Тобто їхня подальша доля під питанням.
В травні увагу СБУ привернули 27 блогерів, які виклали в соцмережі фото або відео роботою ППО
