Патової ситуації в українській електроенергетиці можна було б уникнути завдяки фаховим рішенням уряду, завчасно сформованим вугільним запасам і ретельнішому маневруванню ремонтами.
Наявних в Україні потужностей не вистачає для виробництва електроенергії в потрібних обсягах. Чимало енергоблоків теплових та атомних електростанцій зараз – на плановому чи аварійному ремонті.
До того ж на ТЕС залишилися критичні запаси вугілля, а переводити їх на газ дорого, і не всі власники на це згодні. Повертатися до віялових відключень споживачів електрики на 30-му році державності – ганебно. І Україна на початку січня розпочала імпорт електроенергії з Білорусі в невеликих обсягах. А 1 лютого – ще й з РФ, без якої вже 10 місяців обходилась. До дискусії з фахівцями доєдналися політики.
Зі свого боку, НЕК «Укренерго» планує й надалі імпортувати електроенергію з сусідніх країн півночі та сходу. Хоча ще в грудні подібні проблеми вирішувати не доводилося. Що ж призвело до таких метаморфоз і розбалансувань? І що з цього всього – пересічним споживачам електрики? 
наводить своє бачення з цих питань. Про найголовніше – як вивести енергетичну галузь з системної кризи – в наших наступних публікаціях.
Квітнева недалекоглядність
Україна спожила електроенергії (брутто) за 2020 рік 146,4 млрд кВт∙год, відзначає Міністерство енергетики у своєму звіті про роботу електроенергетичного комплексу країни за минулий рік. Отже, урядовці на чолі з в.о. міністерки Ольгою Буславець помилилися в своїх весняних Прогнозних балансах електроенергії Об’єднаної енергетичної системи (ОЕС) України аж на 7,28 млрд кВт∙год.
Помилка дуже велика. Вона співрозмірна з обсягом електроенергії, якої вистачило би, наприклад, усьому машинобудуванню та всій харчовій промисловості разом на весь 2020 рік. Тільки на грудень того року недооцінка споживання Україною електроенергії з боку профільного міністерства сягнула майже 9% (прогнозувалось 13,8 проти фактичних 15,1 млрд кВт∙год).
До речі, головними «винуватцями» зимового дефіциту електроенергії в Україні, схоже, стало власне населення та хімічна промисловість. Перше «з’їло» електрики на 1,3 млрд кВт∙год більше, ніж за попередній рік, та ще й хіміки – на 0,4 млрд кВт∙год більше.
Виходить, дарма Міненерго в квітні переглядало Прогнозний баланс ОЕС на 2020 рік і зменшувало прогнозне сукупне споживання зі 147,5 млрд кВт∙год до 139,2 млрд кВт∙год. Адже попередній, березневий баланс за підписом іншого в.о. міністра – Віталія Шубіна – був набагато точнішим. Похибка того прогнозу склала за фактом менше 0,8%. До того ж він передбачав навіть більше споживання електроенергії, ніж сталося насправді. Якби Україна готувалася до зими саме за «шубінським» балансом, то проблем в енергетиці зараз було б на одну менше.
Грудневий дезорієнтир
Починаючи з квітня 2020 року, вся вітчизняна електроенергетика готувалася до зимового сезону за «буславецьким» заниженим прогнозом і особливо не напружувалась. Спокійною була й теплогенерація, яка виробляє 35% електроенергії в Україні й теплові електростанції котрої на 79% працюють на вугіллі. Тим паче що перехідні запаси вугілля на ТЕС і ТЕЦ ще з квітня місяця та аж до пізньої осені залишались на відносно високому рівні та сягали майже 3 млн тонн (за даними Міненерго).
І так тривало до листопада 2020 року. Згодом, із настанням холодів, почалося більш інтенсивне споживання електрики населенням, і разом з тим збільшилась потреба у ремонті енергоблоків атомних станцій. І ситуація почала загострюватися.
Але головні причини нинішніх лютневих проблем на ринку електроенергії сформувалися трохи пізніше – у грудні. Після того, як Міненерго раптом, на початку зими, всього за одну декаду вдвічі зменшило вимоги до потрібних обсягів запасів вугілля на ТЕС і ТЕЦ. Ще 1 грудня відомство, яким тоді керувала все та ж Ольга Буславець, вимагало мати на складах 1,98 млн тонн вугілля, а вже 11 грудня – лише 0,98 млн тонн. І це при тому, що реальні запаси палива впали тоді до 1,7-1,8 млн тонн і вже були нижчими за потрібні.
Відтоді вугільні ресурси ТЕС і ТЕЦ продовжували щодня «згорати», зменшившися в останній декаді січня 2021 року до рівня 560-580 тис. тонн. А вже 4 лютого запаси вугілля на складах у теплоенергетиці впали до рекордного рівня – 550 тис. тонн. Безпосередньо на ТЕС запаси вугілля були в 5,5 раза менші ніж на аналогічну дату минулого року.
Розрахунковий термін спрацювання складських запасів на переважній більшості ТЕС складає зараз від одного до дев’яти днів. Хіба що за винятком Слов’янської та Луганської електростанцій – на першій газового вугілля може вистачити на 44 дні, а на другій – антрацитового — на 22 дні (станом на 04.02.2021).
На менш потужних ТЕЦ ситуація не набагато краща. Хоча план із видобутку вугілля в Україні перевиконано в 2020 році на 5%, а в січні 2021-го – ще на 6% (добуток сягнув 28,8 млн тонн та 2,6 млн тонн відповідно). Імпорт же вугілля за кодами ЗЕД, яке надходить і для енергетиків, і для металургів, зменшився за 2020 рік лише на 3,1 млн тонн. Однак в теплоенергетиці вугільна проблема поки що не вирішується.
Ситуація більш складна, ніж здається на перший погляд. Проблем у галузі дуже багато. Але чому вони загострились саме зараз, треба спитати насамперед у тих, хто допустив різке зменшення запасів вугілля на складах ТЕС і ТЕЦ. Дійшло до того, що половина так званих аварійно відключених минулого тижня енергоблоків на ТЕС насправді простоювали з причини відсутності вугілля. Хоча я припускаю також наявність непорядних дій з боку окремих гравців ринку, які могли свідомо підштовхнути до зростання ціни на електроенергію на біржі.
Дмитро Марунич
Співголова Фонду енергетичних стратегій
Електросхема розв’язки
Станом на ранок 4 лютого 12 енергоблоків ТЕС перебували на аварійному ремонті. Буквально вчора, 3 лютого, Запорізька ТЕС повністю відключилась від енергосистеми через замикання на одній з підстанцій обленерго. І на ранок наступного дня працював лише 1 із 6 енергоблоків цієї станції, правда, на 12 годину 4 лютого запрацювало вже два блоки.
Окрім цього, 6 енергоблоків на українських ТЕС не працювали на цей час через відсутність палива. На додачу, саме зараз 5 блоків атомних станцій теж перебувають на середньому та капітальному ремонтах, свідчать оперативні дані «Укренерго».
І подібна ситуація — вже не перший день. Тому цілком резонним виглядає рішення НКРЕКП від 25 січня провести позапланову перевірку п'яти підприємств галузі щодо виконання ними своїх обов’язків мати необхідні запаси відповідного палива. А саме, компаній «ДТЕК Дніпроенерго», «Донбасенерго», «ДТЕК Західенерго», «Центренерго» та «ДТЕК Східенерго».
Зі свого боку, державна НЕК «Укренерго» як оператор ОЕС України продовжує імпортувати електроенергію. Лише за останній тиждень січня тільки з Білорусі було імпортовано 80 млн кВт∙год, тобто 2,5% від загального споживання електрики, повідомляє компанія. У перші дні лютого теж, судячи з нашого епізодичного онлайн-моніторингу за диспетчерською «Укренерго», мав місце імпорт електроенергії в Україну. Зокрема, до основної частини ОЕС імпортувалося від 410 мВт до 700 мВт за годину (переважно з Білорусі, трохи — з РФ).
НЕК «Укренерго» планує й надалі імпортувати електроенергію в торгову зону ОЕС у обсязі від 300 мВт до 3000 мВт у години найбільшого навантаження на вітчизняну систему щодня, протягом усього лютого поточного року. Водночас максимальні рівні імпорту заплановані на період 8-12 лютого – можливо, з огляду на те, що саме з 6 лютого Український гідрометцентр прогнозує значне похолодання по всій Україні. Та й законних підстав для обмежень імпорту електроенергії, починаючи з 1 січня 2021 року, вже не існує, наголошують в «Укренерго».
Дані Європейської мережі операторів систем передачі електроенергії ENTSO-E підтверджують, що імпорт електроенергії до України дійсно відбувається, право на постачання декілька суб’єктів ринку вже мають. Зокрема, і стосовно імпорту з північно-східних сусідніх країн. Так, на період з 1 лютого до 4 лютого заплановано постачання до України електроенергії з Білорусі щогодини у обсязі по 310-750 мВт та з Росії в пікові 6 годин доби – по 100-200 мВт. Пропускна спроможність системи – 900 мВт із білоруського напрямку та 2200 мВт – із російського.
Російські ЗМІ з посиланням на експортера електроенергії з РФ на початку лютого підтвердили початок комерційного постачання в Україну в тестовому режимі, на конкурсній основі, з передплатою та в незначних обсягах. Ще раніше, посилаючись на дані профільного міністерства, подібні повідомлення вийшли в білоруських медіа.
Українські фахівці та чимало посадовців у такому імпорті, а тим паче в кризовій ситуації, не вбачають нічого критичного. Мовляв, звичайний ринок в умовах кризи.
Без імпорту електроенергії з Білорусі та РФ Україна, коли були великі морози, не змогла би без обмежень у постачанні електроенергії внутрішнім споживачам пройти цей критичний період. На жаль, ситуація з запасами вугілля на складах не дає підстав для оптимізму. Дефіцит потужностей ми змушені покривати за рахунок імпорту з Білорусі та РФ. Такі реалії.
Дмитро Марунич
Співголова Фонду енергетичних стратегій
До того ж навряд чи імпорт у обсязі до 4-5% від виробництва суттєво впливає на енергетичну безпеку України, вважають експерти. Принаймні поки що. А хтось у ситуації, що склалася, навіть заробить. Наприклад, ті трейдери, що купуватимуть дешеву електроенергію в Росії та продаватимуть її в Україні. Адже в пікові години цей товар на українській біржі в декілька разів дорожчий за куплений в РФ. Певну вигоду отримають також підприємства, які споживатимуть імпортовану електроенергію.
«Очевидно, що українські трейдери закуповують електроенергію за ціною, нижчою за українську ринкову. Потім ця електроенергія потрапляє через біржу в промисловий сегмент вітчизняної економіки. Вигода постачальника та споживача обопільна. Я не вбачаю тут жодної змови», – пояснив
Пересічні ж споживачі навряд чи матимуть якийсь зиск. Скоріше, треба остерігатися подорожчання електрики в цій кризовій ситуації, особливо з огляду на недолугість влади в енергетиці.
Гарячі голови серед політиків із різних політичних таборів уже вимагають негайно запровадити надзвичайний стан в енергетиці, заборонити імпорт з Росії та Білорусі, ввести відповідні санкції тощо. Зокрема, подібні вимоги вже озвучили декілька народних депутатів.
А голова ради Всеукраїнської енергетичної асамблеї Іван Плачков пропонує комплексний рецепт першочергових рішень з 11 пунктів. І першим номером в його програмі стала така вимога:
Сподіваємося, що в діалозі політиків із фахівцями буде ухвалено вірне рішення.
Найслушнішими здаються пропозиції щодо поступового зниження імпорту з півночі та сходу з перспективою в подальшому зовсім від нього відмовитися. І разом з цим зосередитися на якнайшвидшій інтеграції у Європейську енергетичну систему. Тим паче що інтеграція ОЕС України до загальноєвропейської енергосистеми ENTSO-E передбачена Угодою про Асоціацію між Україною та ЄС, і дещо в цьому напрямку вже зроблено.
Читайте також
На столичному готелі «Україна» з’явилась арт-інсталяція, присвячена українським піхотинцям
