Ситуація на Донбасі й далі загострюється. 8 квітня 2021 року бойовики порушили режим припинення вогню 5 разів. З них 4 рази відкривали вогонь по українських позиціях і 1 раз по цивільній інфраструктурі. Під час обстрілу був смертельно поранений боєць Об'єднаних сил.
зробило огляд закордонної преси: що говорять про загострення лідери держав і чого очікувати від РФ – далі в матеріалі.
Що пишуть за кордоном
За даними тижневого моніторингу ОБСЄ, у Донецькій області з вечора 2 до 5 квітня Місія зафіксувала 1 424 порушення режиму припинення вогню. У попередньому звітному періоді в регіоні було зафіксовано 594 порушення режиму припинення вогню. У Луганській області зафіксовано 126 порушень режиму припинення вогню, більшість із них увечері 2 квітня. У попередньому звітному періоді в регіоні було зафіксовано 427 порушень режиму припинення вогню.
Місія сприяла дотриманню режиму припинення вогню й контролювала його, щоб забезпечити технічне обслуговування та експлуатацію критично важливої цивільної інфраструктури. Свобода пересування співробітників Місії обмежувалася, зокрема на блокпосту в районі Старомихайлівки Донецької області.
Тим часом представники США, Канади, Великої Британії, Литви та Польщі обговорили зростання активності російських військових і звинуватили Москву в ескалації конфлікту. Лідери країн підтвердили підтримку суверенітету, територіальної цілісності та євроатлантичних устремлінь України, а також висловили стурбованість збільшенням російської військової активності в регіоні, йдеться в повідомленні Пентагону.
За даними New York Times, майже 4 тис. російських військових були відправлені до кордону з Україною, що спонукало командування збройних сил США в Європі підвищити рівень спостереження за кризою до максимально можливого рівня.
Держдепартамент США закликав Росію утриматися від ескалації напруженості у відносинах з Україною. Останніми днями Росія зібрала війська та перекинула танки до кордону з Україною, пише DW, режим припинення вогню на сході України виглядає все більш хитким. Ці дії є останньою крапкою напруженості у відносинах між Росією та США менш як через три місяці після вступу на посаду президента США Джо Байдена.
«Вони проводять великомасштабне розгортання в такий спосіб, щоб бути видимими, але поки що це не схоже на сили, які можна було б очікувати для вторгнення до Херсонської або інших областей... Мені не здається, що Росія готується до неминучого вторгнення», – цитує FP старшого наукового співробітника CNA Майкла Кофмана.
Військове загострення цілком може розглядатися як один із можливих сценаріїв, пишуть на Valdai Discussion Club. Київ також може вважати, що новий конфлікт дорого обійдеться Росії. Навіть у разі розгрому ЗСУ Москва навряд чи вийде за наявні межі так званих ДНР і ЛНР. Проти Росії будуть введені нові санкції. Інвестори знову заговорили про «геополітичний ризик». Основна проблема пов'язана з тим, що відновлення великомасштабного збройного конфлікту неминуче призведе до нових санкцій проти Росії. До того ж масштаб таких обмежень складно передбачити, що породжує невизначеність очікувань.
«Можливо, українське керівництво теж сподівається на удачу. Навіть тактичні успіхи на Донбасі зміцнять позиції України», — пише видання.
Однак цей сценарій є вкрай ризикованим для Києва, вважають у Valdai Discussion Club. Загроза санкцій і їхнього введення, без сумнівів, завдадуть шкоди економіці РФ. Однак Москву це навряд чи зупинить, якщо дійде до військового конфлікту.
«Останніми роками Росія показала, що готова до рішучих дій. Силу можна використовувати без зайвих вагань. У Москві розуміють, що Захід за будь-якого розкладу стане на бік України. Але політична підтримка – це одне, а військове втручання – зовсім інше», – йдеться в повідомленні.
Представник НАТО повідомив агентству Reuters, що Росія підриває зусилля зі зниження напруженості на сході України. Як пише BBC, президент Володимир Зеленський приєднався до критики, заявивши, що «військові навчання та можливі провокації на кордоні – традиційні російські ігри».
Проте, як пише FP, НАТО варто готуватися до гіршого. Негатив від відновлення бойових дій між Україною та московськими сепаратистами може проявитися швидко.
«НАТО не грає прямої ролі в конфлікті в Україні, крім надання політичної підтримки Києву (тоді як країни-союзники надають підготовку, обладнання та зброю). Але Альянс має бути готовий до кризового реагування», – йдеться в повідомленні.
Навіть якщо НАТО не зобов'язане захищати Україну, воно зобов'язане захищати всіх членів НАТО, зокрема тих, хто перебуває поруч з Україною, додало видання.
Відповідь РФ
У Кремлі у відповідь на заяву Зеленського щодо необхідності України вступити до НАТО повідомили, що для жителів окупованих територій це є «глибоко неприйнятним».
«Глибоко сумніваємося в тому, що це якось допоможе Україні впоратися зі своєю внутрішньою проблемою. На нашу думку, це ще більше ускладнить ситуацію. Говорячи про вступ до НАТО, аж ніяк не можна абстрагуватися від думки людей, а якщо ви запитаєте думку кількох мільйонів людей у самопроголошених республіках, то зрозумієте, що членство в НАТО для цих людей є глибоко неприйнятним, є неприйнятною перспективою», – цитує «Інтерфакс-Україна» прессекретаря президента РФ Дмитра Пєскова.
За словами заступника глави Адміністрації президента РФ Дмитра Козака, Росія може стати на захист жителів Донбасу, якщо буде змушена. За його словами, якщо Київ почне бойові дії на Донбасі, це стане «початком кінця України».
«Усе залежить від того, яким буде масштаб пожежі. Якщо там буде, як говорить наш президент, влаштовано Сребреницю, вочевидь, ми будемо змушені стати на захист», – цитує його РИА Новости.
Він додав, що не бачить зв'язку між поїздкою Зеленського на Донбас із загостренням ситуації — «це один з елементів інформаційної роботи, піар-активності, яку проводять усі політики, включно із Зеленським».
